Постанова

від 26.10.2016 по справі 910/32866/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа№ 910/32866/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Ляховенко М.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Скрипка М.Д. - за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 (повне рішення складено 21.03.2016)

у справі № 910/32866/15 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Фонду державного майна України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком»

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 100 760, 58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» основного боргу в сумі 16 199, 79 грн. і пені в розмірі 2 196, 18 грн. та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 основного боргу в сумі 71 649, 64 грн. та пені в розмірі 10 714, 97 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/32866/15 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» на користь Фонду державного майна України основний борг в сумі 16 199, 79 грн., пеню в розмірі 1 184, 65 грн. та судовий збір в сумі 260, 80 грн.; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Фонду державного майна України основний борг в сумі 71 649, 64 грн., пеню в розмірі 9 551, 65 грн. та судовий збір в сумі 1 217, 98 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просять суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скаржники також просили суд відновити пропущений строк для подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неповністю досліджених доказів, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи. В своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що встановлення лічильника НІК 2301 АП1 МВ не погоджувалось з відповідачами та електропередавальною організацією. Крім того, вказує на те, що встановлення розрахункового засобу обліку має відбуватись у відповідності до вимог Правил користування електричною енергією, які затверджені Постановою № 28 від 31.07.1996 Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України. Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, не надав жодної правової оцінки листу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому зазначено,що електролічильник типу НІК 2301 АПІ МВ не може бути розрахунковим засобом обліку електричної енергії та його покази не можуть використовуватись в комерційних цілях для нарахування орендарям вартості спожитої електроенергії та виставлення рахунків на оплату спожитої орендарями електроенергії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді - Корсакової Г.В., суддів: Агрикової О.В., Хрипуна О.О. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/32866/15, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/32866/15 до провадження, розгляд справи № 910/32866/15 призначено на 08.06.2016.

02.06.2016 до відділу документального забезпечення суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 розгляд справи відкладено на 22.06.2016.

Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2560/16 від 22.06.2016 у зв'язку з участю судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у підготовці для підтримання кваліфікації, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/32866/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.06.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Агрикової О.В., Отрюха Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 прийнято справу № 910/32866/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 22.08.2016.

02.08.2016 до відділу документального забезпечення суду від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення у справі.

Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4024/16 від 22.08.2016 у зв'язку з перебуванням суддів Агрикової О.В., Отрюха Б.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/32866/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Власова Ю.Л., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 прийнято справу № 910/32866/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 розгляд справи відкладено на 14.09.2016.

Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4694/16 від 14.09.2016 у зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/32866/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Власова Ю.Л., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 прийнято справу № 910/32866/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 до провадження у визначеному складі суду.

В судовому засіданні 14.09.2016, 04.10.2016, 18.10.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви, відповідно до 04.10.2016, до 18.10.2016, до 26.10.2016

17.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивач надав додаткові пояснення по справі.

24.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивач надав додаткові пояснення по справі та розрахунок пені по договору про сплату комунальних послуг № 151 від 02.03.2007.

В судовому засіданні 26.10.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.12.2006 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніком» (орендар) укладено договір № 548 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір № 548), згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (в літ.А) площею 23,70 кв.м (що складають 3/1000 частини від нежилої будівлі (літ.А) загальною площею 6 979, 70 кв.м): приміщення № 32 площею 6,10 кв.м, приміщення № 35 площею 8, 70 кв.м, приміщення № 36 площею 8, 90 кв.м, що розташовані на першому поверсі восьмиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та обліковується на балансі Фонду державного майна України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Договору № 548 вартість майна, визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.2006 і становить 131 650 грн.

В п.3.1 Договору № 548 сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики орендної плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою № 786 від 04.10.1995 Кабінету Міністрів України і становить без податку на додану вартість за базовий місяць листопад 2006 року 1 116, 83 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.10.1 Договору № 548 цей договір діє до 08.12.2016.

Фондом державного майна України було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніком» прийнято у користування об'єкт оренди за Договором № 548, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, 08.12.2006 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір № 549 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір № 549), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (в літ.А) загальною площею 104, 40 кв.м (що складають 15/1000 частини від нежитлової будівлі (літ.А) загальною площею 6 979, 70 кв.м): приміщення № 22 площею 9, 00 кв.м, приміщення № 23 площею 6, 60 кв.м, приміщення № 24 площею 9, 40 кв.м, приміщення №25 площею 5, 50 кв.м, приміщення № 26 площею 2, 80 кв.м, приміщення № 28 площею 71, 10 кв.м, що розташовані на першому поверсі восьмиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та обліковується на балансі Фонду державного майна України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Договору № 549 вартість майна, визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.2006 і становить 579 890 грн.

В п. 3.1 Договору № 549 сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики орендної плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою № 786 від 04.10.1995 Кабінету Міністрів України і становить без податку на додану вартість за базовий місяць листопад 2006 року 2 459, 70 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.10.1 Договору № 549 цей договір діє до 08.12.2016.

Фондом державного майна України було передано, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 прийнято у строкове платне користування об'єкт оренди за Договором № 549, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

02.03.2007 між Фондом державного майна України, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніком» укладено договір № 151 про сплату комунальних послуг, що надаються суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_4 та ТОВ «Уніком» в орендованих приміщеннях (далі - Договір № 151), за умовами п.1.1 якого Фонд державного майна України зобов'язується надати набір послуг (електропостачання, опалення приміщень, послуги по зв'язку та радіотрансляційної мережі, водопостачання та каналізація стоків), що забезпечують життєдіяльність в наданих приміщеннях, а орендарі зобов'язуються оплачувати надані послуги за умовами, визначеними договором.

Пунктами 1.2, 1.3. Договору № 151 визначено, що загальна площа, наданих в оренду приміщень, становить 128,1 кв.м.

Адреса приміщення: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 151 орендарі зобов'язуються оплачувати вартість наданих послуг за діючими на момент розрахунків тарифами.

В п. 1 додатку № 1 до Договору №151 «Розрахунок плати за комунальні послуги суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_4 та ТОВ «Уніком» в орендованих приміщеннях» сторонами погоджено, що електропостачання сплачується орендарями згідно з показником лічильника та відсоткового співвідношення орендованих площ: ТОВ «Уніком» - 18,5% та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 - 81,5%.

Крім того, сторонами в п.п. 2.5, 3.2 Договору № 151 передбачено обов'язок орендарів з оплати послуг протягом десяти днів з моменту надання Фондом державного майна рахунку на оплату.

В п. 5.1. Договору №151 сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі в оренду приміщення від 08.12.2006 та діє до 08 грудня 2016, з правом подальшої пролонгації.

Як стверджує позивач і не заперечується відповідачами, Фондом державного майна у період з січня по жовтень 2015 здійснювалось забезпечення, переданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Уніком» за договором №548 та Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за договором №549 приміщень електропостачанням, водопостачанням та каналізацією стоків, опаленням, міським телефонним зв'язком, міською радіотрансляційною мережею.

На оплату наведених послуг позивачем відповідно до умов договору №151 направлялись рахунки - фактури, а саме:

- на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком»: № 12 від 16.02.2015 на суму 2 615, 89 грн. (з яких за електропостачання 1 517, 94 грн.), № 18 від 23.03.2015 на суму 3 889, 64 грн. (з яких за електропостачання 2 874, 71 грн.), № 25 від 21.04.2015 на суму 4 379, 75 грн. (з яких за електропостачання 3 101, 06 грн.), № 33 від 21.05.2015 на суму 3 049, 34 грн. (з яких за електропостачання 2 366, 46 грн.), № 41 від 21.06.2015 на суму 2 255, 14 грн. (з яких за електропостачання 1 763, 11 грн.), № 50 від 17.07.2015 на суму 1 882, 47 грн. (з яких за електропостачання 1 738, 06 грн.), № 57 від 17.08.2015 на суму 1 938, 81 грн. (з яких за електропостачання 1 938, 57 грн.), № 65 від 23.09.2015 на суму 2 110, 04 грн. (з яких за електропостачання 2 102, 80 грн.), № 73 від 19.10.2015 на суму 1 985, 37 грн. (з яких за електропостачання 1 978, 13 грн.), № 81 від 19.11.2015 на суму 1 038, 01 грн. (з яких за електропостачання 521, 63грн.);

- на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: №10 від 16.02.2015 на суму 11 604, 13 грн. (з яких за електропостачання 6 687, 41 грн.), № 16 від 23.03.2015 на суму 17 196, 19 грн. (з яких за електропостачання 12664,06 грн.), №23 від 21.04.2015р. на суму 19347,47 грн. (з яких за електропостачання 13659,94 грн.), №31 від 21.05.2015 на суму 13 502, 68 грн. (з яких за електропостачання 10 428, 39 грн.), № 39 від 21.06.2015 на суму 10 001, 56 грн. (з яких за електропостачання 7 769, 85 грн.), № 47 від 17.07.2015 на суму 8 367, 49 грн. (з яких за електропостачання 7 654, 61 грн.), № 55 від 17.08.2015 на суму 8 610, 19 грн. (з яких за електропостачання 8 508, 83 грн.), № 63 від 23.09.2015 на суму 9 374, 44 грн. (з яких за електропостачання 9 265, 84 грн.), № 71 від 19.10.2015 на суму 8 821, 70 грн. (з яких за електропостачання 8 713, 10 грн.), № 79 від 19.11.2015 на суму 4 645, 55 грн. (з яких за електропостачання 2 296, 41 грн.).

Направлення зазначених вище рахунків-фактур на адресу відповідачів не заперечується останніми та підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами рекомендованих листів, що скріплені печатками відділення поштового зв'язку та поштовими повідомленнями.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк оплати наданих послуг, в тому числі, послуг з електропостачання у період з січня по жовтень 2015, на підставі договору №151, настав.

Як стверджує позивач, відповідачами було лише частково внесено плату за послуги із забезпечення електропостачання, внаслідок чого за даними Фонду державного майна України у Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» утворилась заборгованість в сумі 16 199, 79 грн., а у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - 71 649, 64 грн. Часткова сплата відповідачами грошових коштів за послуги, надані у січні-жовтні 2015 за договором №151 підтверджується наявними в матеріалах справи довідками по рахунку Фонду державного майна України, відкритому в Державній казначейській службі України.

Предметом позову у даній справі є вимога Фонду державного майна України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» заборгованості за надані послуги з електропостачання в сумі 16 199, 79 грн. та пені в розмірі 2 196, 18 грн. та стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заборгованості за надані послуги з електропостачання в сумі 71 649, 64 грн. та пені в розмірі 10 714, 97 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань згідно договору № 151.

Як вбачається з матеріалів справи, для визначення обсягів споживання електроенергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 використовувався лічильник "Меркурій 230АМ-02" №01415881-07г, який був встановлений в орендованих приміщеннях та в подальшому демонтований.

Як вказує позивач, оскільки лічильник «Меркурій 230АМ-02» (заводський № 01415881-07г) не був повірений у встановленому порядку, та не обліковувався на балансі Фонду, Фондом державного майна з метою подальшого контролю витрат електроенергії в орендованих відповідачами приміщеннях та відшкодування внесених енергопостачальній організації платежів за електричну енергію, використану, зокрема, в орендованих відповідачами приміщеннях, в електрощитовій адміністративного будинку по АДРЕСА_2 було встановлено електролічильник НІК 2301 АП1 МВ, заводський №1079137, який обліковується на балансі позивача.

10.12.2014 Публічним акціонерним товариством «Київенерго» при здійсненні вхідного контролю метрологічних та інших параметрів приладу обліку електричної енергії електролічильник НІК 2301 АП1 МВ, заводський №1079137 опломбовано пломбою №СІ8637592, про що складено акт №1181 від 10.12.2014. За результатами перевірки, вказаний прилад обліку електричної енергії визнано придатним для комерційного обліку в мережах ПАТ «Київенерго».

Саме на підставі показників вказаного лічильника в подальшому Фондом державного майна здійснювався облік і нарахування плати за спожиту електроенергію відповідачами.

23.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулись до Фонду державного майна України з листом № 01/05 від 23.02.2015, в якому зазначили про завищення показників споживання електричної енергії у виставлених до оплати рахунках. Крім того, просили прийняти рішення про повірку лічильника «Меркурій 230АМ-02» (заводський № 01415881-07г).

В свою чергу, Фонд державного майна у відповідь на вказаний лист повідомив, що облік обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно показників лічильника НІК 2301 АП1 МВ, заводський №1079137, повірений Публічним акціонерним товариством «Київенерго», про що складено відповідний акт встановлення лічильника. Крім того, Фондом повідомлено, що електролічильник «Меркурій 230АМ-02» не є власністю Фонду, тому проводити повірку зазначеного лічильника у Фонду не має підстав.

Відповідачі заперечуючи проти позову вказують на те, що позивачем необґрунтовано нараховано обсяги спожитої електроенергії згідно показників лічильника, що самостійно був встановлений Фондом державного майна України, без погодження з відповідачами та електропередавальною організацією.

При цьому, відповідачі посилаються на приписи Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою № 28 від 31.07.1996 Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергією (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Постачальник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії; споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Відповідно до п. 1.3. Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 1.6. Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Укладений між сторонами договір № 151 є договором про сплату комунальних послуг, що надаються Товариству з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, Фонд державного майна не має статусу виробника чи то постачальника електричної енергії, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до прав та обов'язків сторін за договором № 151 вимог Правил користування електричною енергією.

У даному випадку встановлення лічильника НІК 2301 АП1 МВ, заводський №1079137 свідчить про внутрішній облік споживання електричної енергії, за яким позивач як орендодавець визначає кількість спожитої орендарями електричної енергії, а відповідачі відповідно до встановленого договором № 151 порядку відшкодовують позивачу вартість спожитої ними електричної енергії.

Можливість використання вказаного лічильника як технічного для контролю споживання електричної енергії в приміщеннях орендарів підтверджується також в листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.03.2016, на який посилаються відповідачі.

Сторонами в договорі № 151 передбачено порядок оплати наданих послуг з електропостачання, а саме згідно з показником лічильника протягом 10 днів з моменту надання Фондом рахунку на оплату наданих послуг.При цьому, слід зазначити що в договорі №151 сторонами не визначено за яким саме лічильником здійснюється нарахування обсягів спожитої орендарями електроенергії. Лічильник НІК 2301 АП1 МВ і був встановлений Фондом для визначення кількості спожитої орендарями електричної енергії.

З огляду на вищенаведене, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги твердження відповідачів щодо необґрунтованого нарахування позивачем обсягів спожитої відповідачами електроенергії згідно показників лічильника НІК 2301 АП1 МВ.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів невірного визначення позивачем обсягів споживання електричної енергії у січні-жовтні 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ландар» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст.193 ГК України ).

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачами у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростовано, належних і допустимих доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором № 151 не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» 16 199, 79 грн. основного боргу та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 71 649, 64 грн. основного боргу.

Враховуючи порушення відповідачами строків внесення плати за спожиту електроенергію, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» пені в сумі 2 196,18 грн. та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 пені в розмірі 10 714, 97 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.1. Договору № 151 при несвоєчасній сплаті наданих послуг стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки, враховуючи день оплати.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення пені, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» в сумі 1184,65 грн. та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в сумі 9 551,65 грн., виходив з того, що при здійсненні нарахування пені за прострочення оплати за спожиту електричну енергію заявником не було враховано дати отримання відповідачами рахунків на оплату послуг, у зв'язку з чим судом враховано фактичне направлення рахунків засобами поштового зв'язку, докази чого наявні в матеріалах справи. Крім того, місцевий господарський суд врахував, що зміст укладеного між сторонами правочину не свідчить про наявність у сторін волі щодо погодження відмінного, ніж визначено ст. 232 ГК України, строку нарахування пені.

Колегія суддів, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням фактичного направлення рахунків відповідачам засобами поштового зв'язку, визначеного п. п. 2.5, 3.2. договору № 151 десятиденного строку після одержання рахунку на оплату наданих послуг та приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, дійшла висновку, що обґрунтованим є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» пені в сумі 1 142, 52 грн. та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 пені в розмірі 6 872, 60 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/32866/15 не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід змінити в частині розміру задоволеної до стягнення пені.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/32866/15 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/32866/15 змінити, виклавши пункти 2 та 3 резолютивної частини в наступній редакції:

«2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніком» (04070, м.Київ, вул.Андріївський узвіз, буд.36-В, ЄДРПОУ 31059012) на користь Фонду державного майна України (01133, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 00032945) основний борг в сумі 16199,79 грн., пеню в розмірі 1 142, 52 грн. та судовий збір в сумі 260,13 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (03187, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фонду державного майна України (01133, м. Київ, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 00032945) основний борг в сумі 71649,64 грн., пеню в розмірі 6 872, 60 грн. та судовий збір в сумі 1177,83 грн.»

3.В іншій частині рішення господарському суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/32866/15залишити без змін.

4. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/32866/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік