Постанова

від 15.11.2016 по справі 809/1415/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа № 809/1415/16

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача - Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: приватного підприємства Нафтогазмеханізація

про стягнення податкового боргу в сумі 147 233,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 року Державна податкова інспекція ( далі-ДПІ) у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства ( далі-ПП) Нафтогазмеханізація про стягнення податкового боргу в сумі 147 233,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, донарахованих ДПІ у м. Івано-Франківську згідно податкових повідомлень-рішень №0000142201 та № 0000152201 від 18.01.2013 року. Вказані повідомлення-рішення узгоджені в судовому порядку у відповідності до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 року по справі № 809/3292/13-а за позовом приватного підприємства Нафтогазмеханізація до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0000142201 та № 0000152201 від 18.01.2013 року, якою підтверджено правомірність винесення податковим органом вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Вказана постанова набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 року. Крім того відповідач не сплатив самостійно узгоджене згідно поданої декларації податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 4586,34 грн.

Таким чином, оскільки податковий борг в загальному розмірі 147233,34 грн. відповідач добровільно не сплатив, тому останній потрібно стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштове відправлення з повістками про виклик до суду у відповідності до приписів ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, направлені ПП Нафтогазмеханізація за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак повернулося до суду без вручення в зв'язку із закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, на підставі приписів ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами документальної позапланової перевірки ПП Нафтогазмеханізація , зафіксованими в акті № 14369/221/33859747 від 29.12.2012 року, податковим органом встановлено порушення відповідачем приписів ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та ЗУ Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97ВР, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, пунктів 44.1, 44.3 44.6 статті 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість. ( арк.справи 13-17).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську прийняті податкові повідомлення-рішення №0000142201 від 18.01.2013 року, яким ПП Нафтогазмеханізація донараховано 79250,00 гривень грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства ( 63400,00 грн - за основним платежем та 15850,00 грн- штрафними санкціями ) та № 0000152201 від 18.01.2013 року, яким на 63400,00 грн, збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість ( 50720,00 грн- за основним платежем та 12680, 00 грн -штрафними санкціями). ( арк. справи 12).

Судом встановлено, що не погоджуючись з податковими повідомленнями -рішеннями №0000142201 та № 0000152201 від 18.01.2013 року приватне підприємство Нафтогазмеханізація звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 по справі № 809/3292/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємства Нафтогазмеханізація про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Івано-Франківську за №0000142201 та № 0000152201 від 18.01.2013 року. ( арк. справи 18-19). Дана постанова набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015. ( арк. справи 42-43).

Згідно п.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 по справі № 809/3292/13-а, яку залишено в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 відмовлено ПП

Нафтогазмеханізація у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Івано-Франківську за №0000142201 та № 0000152201 від 18.01.2013 року., то обставина щодо правомірності винесення податковим органом вищезазначених повідомлень-рішень згідно приписів частини 1 статті 72 КАС України доказуванню не підлягає.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що 19.08.2014 відповідач подав до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року ( арк. справи 20-21). Таким чином шляхом подачі вказаної декларації відповідач самостійно визначив та узгодив податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2014 року. Як вбачається із норм пункту 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу відповідач у встановлений строк не сплатив самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4586,34 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає(вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Так на підставі вищенаведеного, ПП Нафтогазмеханізація було надіслано податкову вимогу форми Ю за №3332-251 від 25.06.2014 року про сплату податкового боргу в розмірі 63392,34 грн. ( арк. справи 22).

Підпунктом 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання(вручення) податкової вимоги.

Таким чином, згідно довідки ДПІ у м. Івано-Франківську від 20.09.2016 року ( арк. справи 11) податковий борг ПП Нафтогазмеханізація становить 147233 гривні 34коп. ( 67986 грн 34 коп. - податку на додану вартість ( 4586 грн 34 коп.- згідно декларації від 19.08.2014 року + 63 400 грн- згідно повідомлення-рішення № 0000152201 від 18.01.2013= 67986 грн 34коп.) + 79247 грн - податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0000142201 від 18.01.2013 року =147233 грн 34 коп.)

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Нафтогазмеханізація" (код ЄДРПОУ 33859747) та за рахунок готівки, що йому належить, в дохід державного бюджету 147 233 (сто сорок сім тисяч двісті тридцять три) грн. 34 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.11.2016 року.