ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
02 листопада 2016 рокусправа № 808/1285/15 СН/808/18/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі № 808/1285/15 (СН/808/18/16) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та сканування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідача), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 року № 9498-15 та № 9497-15.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016р. позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано те, що договори оренди між позивачем та Мелітопольською районною державною адміністрацією не розірвані, позивач не повернув земельні ділянки орендодавцю.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції, 11 листопада 2014 року Мелітопольською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №9498-15 та №9497-15, якими позивача зобов'язано сплатити орендну плату з фізичних осіб за період 2013 року в розмірі 28824,49 грн та 7773,84 грн відповідно.
Підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб стали договори оренди №232300004000242 та №232300004000243, укладені з Мелітопольською РДА.
Так, 07 червня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та Мелітопольською РДА укладено договір оренди земельної ділянки №232300004000242, відповідно до п.2 якого в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,7857 га..
07 червня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та Мелітопольською РДА укладено договір оренди земельної ділянки №232300004000243, відповідно до п.2 якого в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,2119 га.
Земельні ділянки передані у користування ФОП ОСОБА_1 07.06.2011 відповідно до актів прийому - передачі.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 04.01.2012 державним реєстратором до Реєстру внесено запис №20880060003000724 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням.
10 квітня 2013 року позивач звернувся до голови Мелітопольської РДА з клопотаннями, в яких просив припинити дію договорів оренди земельних ділянок №232300004000242 та №232300004000243, у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплачувати орендну плату та припинення підприємницької діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що підстави для сплати позивачем орендної плати за землю відсутні оскільки позивач не користується орендованими земельними ділянками з 04.01.2012, на момент прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, повідомив орендодавця-Мелітопольську РДА про припинення підприємницької діяльності та припинення у зв'язку з цим дії договорів оренди земельних ділянок.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Землекористувачі, як визначено в підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Таким чином, Податковим кодексом України визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК).
Відповідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Матеріали справи містять рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2015року у справі №320/13326/14-ц за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку. Судом було відмовлено в задоволенні позову, при цьому судом було встановлено, що договори оренди, укладені ФОП ОСОБА_1 з Мелітопольською РДА 07 червня 2011року, припинені у зв'язку з припиненням діяльності орендаря, відповідно п. 38 Договору Цим же рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 земельними ділянками не користується з 04 січня 2012року.
Відповідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 №9497-15 та №9498-15 прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме без врахування тієї обставини, що ОСОБА_1 спірними земельними ділянками у визначений контролюючим органом період 2013 року не користувався, звертався до голови Мелітопольської РДА з клопотаннями, в яких зазначав про припинення дії договорів оренди земельних ділянок.
Зазначеним, а також обставинами, встановленими рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2015року, спростовані доводи апеляційної скарги про те, що позивач продовжував користуватися земельними ділянками, дій щодо повернення земельної ділянки не вчиняв.
Таким чином, підстави для скасування рішення суду першої інстанції, як і задоволення апеляційної скарги відповідача, відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі № 808/1285/15 (СН/808/18/16) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.А. Щербак
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2016 |
Оприлюднено | 22.11.2016 |
Номер документу | 62725873 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Баранник Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні