Рішення

від 10.11.2016 по справі 371/1180/16-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.11.2016 Єдиний унікальний № 371/1180/16-ц

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371 / 1180 /16-ц

Провадження № 2/371/ 579 /16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Харченко І.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Київській області, Миронівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 21 вересня 2013 року померла його тітка ОСОБА_4. Після її смерті залишилась спадщина у виді земельної частки (паю). Померлій за життя вказана частка була виділена в натурі, проте державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався. Будучи спадкоємцем померлої за заповітом, він спадщину прийняв та має перешкоди у оформленні спадкових прав. Просив визнати за ним право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222982200:01:011:0009, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом.

В судовому позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Надаючи пояснення, послався на обставини, викладені у поданій до суду заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Київській області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, проти задоволення позову заперечив. Заперечення обґрунтував тими обставинами, що спадкодавцем ОСОБА_4 завершено процедуру приватизації.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві сільський голова ОСОБА_5 просив слухати справу у відсутності представника сільської ради, позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна за законом та заповітом відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права (п. а) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

У судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 2013 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОК № 283959, виданим 23 вересня 2013 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області.

За життя ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 1,0000 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 04 березня 2003 року склала заповіт, посвідчений секретарем Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі під номером 46.

Згідно зазначеного заповіту, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: Все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом.

Позивач у встановлений шестимісячний строк не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті тітки. Рішенням Миронівського районного суду Київської області йому було визначено додатковий двохмісячний строк для прийняття спадщини.

Дані обставини підтверджуються рішенням Миронівського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року у справі ЄУН 371/ 830 /14-ц (а.с. 12-13).

У встановлений судом двохмісячний строк після набрання судовим рішенням законної сили позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4

ОСОБА_4, як працівник соціальної сфери села, мала право на отримання земельної ділянки площею 1,0000 гектари, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського районного суду Київської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням Миронівської районної державної адміністрації Київської області № 7 від 14 січня 2010 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, громадянам-працівникам соціальної сфери та пенсіонерам з їх числа на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області.

В списку додатку до вказаного розпорядження під номером 40 значиться ОСОБА_4.

Товариством з обмеженою відповідальністю Земприватцентр виготовлено та погоджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно до якого ОСОБА_4 мала право на отримання у власність земельну ділянку площею 1,0000 гектари, кадастровий номер 3222982200:01:011:0009, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області, призначену для ведення особистого селянського господарства.

Тобто, земельна частка (пай) була виділена в натурі. Мало місце формування земельної ділянки, яке передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області був затверджений наказом головного управління Держгеокадастру у Київській області від 27 серпня 2015 року.

За положеннями ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Свідоцтво про право власності на земельну ділянку не видавалось, реєстрація права власності на земельну ділянку не мала місця.

В разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Померла ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте померла, не завершивши її та не отримавши правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки у власність, яке належало померлій на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Це право в порядку спадкування за заповітом перейшло до позивача ОСОБА_1.

У матеріалах справи міститься відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, що полягають у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно.

Вказані обставини підтверджуються листом державного нотаріуса Миронівської районної державної нотаріальної контори Миронівського району Київської області від 18 листопада 2015 року № 1208/02-14 та матеріалами спадкової справи померлої ОСОБА_4.

Враховуючи ті обставини, що позивач прийняв спадщину за заповітом, він успадкував право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності земельної ділянки, яке мала спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації і одержати правовстановлюючий документ на вказане майно, то успадковане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

У статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 даного Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за позивачем в порядку захисту її спадкових прав необхідно визнати право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного, ст. ст. 373, 1216, 1218, 1223, 1225, 1268, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. ст. 79-1, 125, 152, 158 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 222, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після померлої 21 вересня 2013 року ОСОБА_4 право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222982200:01:011:0009, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області, призначену для ведення особистого селянського господарства.

3.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_7

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук