Ухвала

від 15.11.2016 по справі 522/11298/16-к,1-кс/522/17119/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1628/16

Номер справи місцевого суду: 522/11298/16-к,1-кс/522/17119/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

представника ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 12 вересня 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №32015160000000247 від 19 вересня 2015 року за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 12 вересня 2016 року задоволено клопотання заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 та накладено арешт на контейнери з лісоматеріалами, а саме на контейнери: PONU 7643745, PONU 7387480, MSKU 1899318, MRKU 5243244, MRKU 6077256. Арештовані контейнери передані на відповідальне зберігання ТОВ «Укрєвротранзит».

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , що діє в інтересах представника ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12 вересня 2016 року про арешт майна. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску процесуального строку зазначає, що він дізнавшись про наявність оскаржуваної ухвали, 11 жовтня 2016 року звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з клопотанням про скасування арешту майна, проте ухвалою слідчого судді від 03 листопада 2016 року провадження за його клопотанням було закрито, з підстав того, що підслідність кримінального провадження №32015160000000247 визначено за Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України. Копію вказаної ухвали він отримав 08 листопада 2016 року, і вже наступного дня 09 листопада 2016 року подав апеляційну скаргу.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна, а арештоване майно негайно повернути власнику компанії «Forte Vita Enterprises Limited», або її експедитору ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг».

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що арештоване майно, а саме лісоматеріал має законне та підтверджене джерело походження, не містить слідів кримінального правопорушення, що розслідується в рамках вказаного кримінального провадження, і не є об`єктом, на який безпосередньо був спрямований злочин.

Крім того, захисник зазначає, що жодному працівнику компаній Forte Vita Enterprises Limited», яка є власником майна та ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг», яке є експедитором не було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, а також у кримінальному провадженні не пред`явлений цивільний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Судове засідання по даному провадженню було призначене на 11 листопада 2016 року розгляду, про що належним чином було повідомлено прокуратуру Одеської області, що підтверджується відповідною довідкою.

Разом з тим, до початку судового засідання, на адресу апеляційного суду надійшов лист прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про те, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32015160000000247 здійснюється Генеральною прокуратурою України, у зв`язку з чим необхідно викликати процесуального керівника по даному кримінальному провадженню з Генеральної прокуратури України.

За таких обставин судове засідання призначене на 11 листопада 2016 року було відкладено на 14:00 годину 15 листопада 2016 року, про що була повідомлена Генеральна прокуратура України, а також повторно сповіщена прокуратура Одеської області.

В судове засідання, призначене на 15 листопада 2016 року представник Генеральної прокуратури не з`явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до ч.2 ст. 422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи положення ст.172 та ч.2 ст.422 КПК України, а також приймаючи до уваги скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу представника ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» за відсутності прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст.171 КПК України встановлюються вимоги, яким має відповідати клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, зокрема в ньому повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Натомість, клопотання заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 не відповідає вищезазначеним вимогам КПК України.

Так, у клопотанні не зазначені підстави для накладення арешту на майно, до нього не надано документів, які підтверджують право власності на арештоване майно, взагалі не було встановлено, кому воно належить.

Абзацом 2 ч.4 ст.170 КПК України встановлено, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, а саме:

1) одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалося (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) було предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) було підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третьої особи заступник начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 не зазначив яким чином таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.96-2 Кримінального кодексу України.

Крім того, до клопотання не було додано докази, що обґрунтовують доводи клопотання.

Проте слідчий суддя розглядаючи клопотання про арешт майна не дав належної оцінки його невідповідності вимогам кримінального-процесуального закону та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставини провадження.

В порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України, якою передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом за участю іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, слідчий суддя здійснив розгляд клопотання за відсутності представника власника майна, чим позбавив його можливості надати пояснення та подати наявні письмові докази.

Таке порушення призвело до неповноти судового розгляду.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя послався, як на підставу для накладення арешту на майно на те, що в ході досудового розслідування було встановлено, що ТОВ «Ройал Форест» з метою подальшого експорту протягом 2016 року, нібито, купувало ліс та пиломатеріали у фізичних осіб-підприємців, зокрема ФОП ОСОБА_10 . За результатами аналізу документів на вищевказану деревину, в тому числі сертифікатів походження, було встановлено, що вони видавалися Київським обласним та по м.Києву управлінням лісового та мисливського господарства. 02 вересня 2016 року на дану установу ГУ ДФС підготувало запит щодо підтвердження видачі перелічених сертифікатів та надання копій документів, на підставі яких вони видані. Згідно відповіді Київського обласного та по м. Києву УЛМГ ліс був придбаний ФОП ОСОБА_10 у ДП «Чернігівський Райагролісгосп».

Проте, апеляційний суд не може погодитися з зазначеними висновками слідчого судді, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам провадження.

З пояснень та письмових доказів, що були надані представником ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» вбачається законність походження заарештованого майна.

Апеляційним судом встановлено, що вилучений та заарештований лісоматеріал в контейнерах PONU 7643745, PONU 7387480, MSKU 1899318, MRKU 5243244, MRKU 6077256 був придбаний компанією «Forte Vita Enterprises Limited» (Кіпр) у ТОВ «Ройал Форест» на підставі Контракту купівлі-продажу №3 від 28.02.2016 року.

ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» здійснює експедиторські послуги для компанії «Forte Vita Enterprises Limited» (Кіпр) на підставі Договору № 003/01/12 від 30.12.2011 року та Довіреності від 30.12.2011 року.

Заарештовані лісоматеріали, що знаходяться в контейнерах PONU 7643745, PONU 7387480, MSKU 1899318, MRKU 5243244, MRKU 6077256 були поставлені ДП «СЛГАП «Володимирецький держспецлісгосп», адреса 34300, Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Польська, 24, та походження зазначених лісоматеріалів підтверджуються сертифікатами про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій:

- сертифікат КВ №136472 від 25.08.2016 року, Лісокористувач ДП «СЛГАП «Володимирецький держспецлісгосп», експортер ТОВ «Ройал Форест»;

- сертифікат КВ №136477 від 25.08.2016 року, Лісокористувач ДП «СЛГАП «Володимирецький держспецлісгосп», експортер ТОВ «Ройал Форест»;

- сертифікат КВ №136481 від 25.08.2016 року, Лісокористувач ДП «СЛГАП «Володимирецький держспецлісгосп», експортер ТОВ «Ройал Форест»;

- сертифікат КВ №136482 від 25.08.2016 року, Лісокористувач ДП «СЛГАП «Володимирецький держспецлісгосп», експортер ТОВ Ройал Форест».

Вказані сертифікати були додані до Митної декларації МД-2 № 500010003/2016/010596 та вказані в графі 44 декларації, повністю перевірені під час митного контролю, про що свідчить відмітка ПМК 190/500 01.09.2016 ОНП 190/500 01.09.2016 року.

Оцінюючи викладені обставини та враховуючи, що арештоване майно має законне та підтверджене джерело походження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що воно жодним чином не стосується кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32015160000000247 від 19 вересня 2015 року, не містить на собі слідів кримінального правопорушення, що розслідується в рамках вказаного кримінального провадження і не є об`єктом, на який було безпосередньо спрямоване кримінально-протиправне посягання, а отже не відповідає критеріям майна, на яке у відповідності до положень ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

Окрім того про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, працівникам компанії «Forte Vita Enterprises Limited» або ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» не повідомлялось, цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Слід зазначити, що безпідставний арешт майна перешкоджає нормальній господарській діяльності як компанії «Forte Vita Enterprises Limited» так і ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг».

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що допущена неповнота судового розгляду призвела до не відповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, а заступник начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , в свою чергу, не довів наявність законних підстав для арешту майна та необхідність в застосуванні зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність задоволення клопотання про арешт майна є необґрунтованим, не підтверджується доказами дослідженими під час розгляду клопотання, а також слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, що відповідно до положень ст.ст.409, 411 КПК України є підставою для скасування ухвали слідчого суді та постановлення нової ухвали, якою у задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 про арешт майна слід відмовити, а арештоване майно повернути власнику.

Керуючись ст.ст.170-173, 309, 376, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг»

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 12 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 та в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32015160000000247 накладено арешт на контейнери з лісоматеріалом - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 про арешт майна.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєвротранзит», Головне слідче управління фінансових розслідувань ДФС України та Генеральну прокуратуру України негайно повернути власнику - компанії «Forte Vita Enterprises Limited», або її експедитору Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мар Шиппінг», код ЄДРПОУ 33970453, контейнери з лісоматеріалами, а саме:

- контейнер PONU 7643745 в якому знаходиться лісоматеріал, колода кругла не оброблена, не окорена;

- контейнер PONU 7387480 в якому знаходиться лісоматеріал, колода кругла не оброблена, не окорена;

- контейнер MSKU 1899318 в якому знаходиться лісоматеріал, колода кругла не оброблена, не окорена;

- контейнер MRKU 5243244 в якому знаходиться лісоматеріал, колода кругла не оброблена, не окорена;

- контейнер MRKU 6077256 в якому знаходиться лісоматеріал, колода кругла не оброблена, не окорена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4