Постанова

від 14.11.2016 по справі 815/4716/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4716/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002781401 від 08.09.2016р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0002781401 від 08.09.2016р. про збільшення грошового зобов'язання виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ", код за ЄДРПОУ 13884689, з податку на додану вартість на суму 389624,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 194812,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ) у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з TOB УКРБУД КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 39288196), TOB АСТЕРА ГРУПП (код ЄДРПОУ 39418515), ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ (код ЄДРПОУ 39477130), ТОВ ДВА СЛОНА (код ЄДРПОУ 13880008), ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД (код ЄДРПОУ 32901745), ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 32901745), ПП РЕНА (код ЄДРПОУ 30590354), ТОВ ВЄКТОР-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 19612915), що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до наказу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 923 від 11.08.2016р., згідно направлень №№ 000427/1096, 000871/1099, 000432/1100 від 11.08.2016 р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13884689) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2015р.

За наслідками перевірки складено акт № 4514/15-53-14-01/13884689 від 25.08.2016р. Про результати позапланової перевірки виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 13884689 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2015 року (а.с. 27-64), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 389624 грн., в т.ч. за періоди:

за лютий 2015р. - 8393 грн.;

за березень 2015р. - 185 грн.;

за квітень 2015р. - 32210 грн.;

за травень 2015р. - 92398 грн.;

за червень 2015р. - 149869 грн.;

за липень 2015р. - 72098 грн.;

за серпень 2015р. - 34471 грн.

31.08.2016 р. позивачем подано до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2015р. (т.1, а.с. 65-77).

05.09.2016р. (вих. № 20059/10/1553-14-01) державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повідомлено ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ про те, що висновки в акті перевірки № 4514/15-53-14-01/13884689 від 25.08.2016р. залишено без змін (т.1, а.с. 78-80).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002781401 від 08.09.2016р., яким ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 584436,00, з яких 389624,00 грн. за основним платежем та 194812,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1, а.с. 81).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.п.78.1.11, п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом встановлено, що направлення на перевірку №№ 000427/1096, 000871/1099, 000432/1100 від 11.08.2016 р. та копію наказу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 923 від 11.08.2016р. вручено під розписку директору ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ ОСОБА_1 11.08.2016 р.

Як вбачається з акту перевірки, позапланову документальну виїзну перевірку виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю проведено на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Трубнікова А.В. по справі №761/25089/16-К (провадження № 1-кс/761/15405/2016 від 14.07.2016р.), якою за результатами розгляду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Жупіна О.С., ухвалено призначити проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю при проведенні фінансово-господарських операцій у періоді з 01.01.2012р. по 31.12.2015р. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також валютного та іншого законодавства.

Однак у відповідності з вимогами ст.78 ПК України:

період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. був охоплений виїзною документальною перевіркою з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за результатами якої донараховано всього - 55,9 тис. грн., у тому числі: ПДВ - 19,7 тис. грн., податок на прибуток - 36,2 тис. грн. (акт від 19.06.2012 № 3505/22-10/13884689 за період з 01.04.2011 по 31.03.2012);

період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р. був охоплений виїзною документальною перевіркою з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за результатами якої донараховано всього - 90,2 тис. грн., у тому числі ПДВ - 3,6 тис.грн., податок на прибуток - 86,6 тис.грн. (акт від 11.12.2013 № 3239/22-10/13884689 за період з 01.04.2012 по 31.03.2012);

період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. був охоплений виїзною документальною перевіркою з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за результатами якої донараховано всього - 375,1 тис. грн., у тому числі ПДВ - 206,0 тис. грн., податок на прибуток - 169,1 тис. грн. (акт від 24.12.2015 № 9904/15-53/22-10/13884689 за період з 01.01.2013 по 31.12.2015).

Враховуючи наведене, комплексна документальна перевірка ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ була проведена з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т.1, а.с. 30).

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002781401 від 08.09.2016р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас, згідно із п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 ПК України).

Поряд із цим, згідно із положеннями п.201.4 та п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9286231 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. встановлено його завищення на загальну суму 389624 грн. (т.1, а.с. 35).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від TOB УКРБУД КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 39288196), TOB АСТЕРА ГРУПП (код ЄДРПОУ 39418515), ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ (код ЄДРПОУ 39477130), ТОВ ДВА СЛОНА (код ЄДРПОУ 13880008), ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД (код ЄДРПОУ 32901745), ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС (код ЄДРПОУ 32901745), ПП РЕНА (код ЄДРПОУ 30590354), ТОВ ВЄКТОР-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 19612915) до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (ЄДРПОУ 13884689; адреса місцезнаходження: 65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Єврейська, будинок 55, приміщення 101) є: Код КВЕД 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; Код КВЕД 14.12 Виробництво робочого одягу; Код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо порушення ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 ПК України, в зв'язку з чим позивачем занижено суму податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 389624 грн., в т.ч. за періоди: за лютий 2015р. - 8393 грн.; за березень 2015р. - 185 грн.; за квітень 2015р. - 32210 грн.; за травень 2015р. - 92398 грн.; за червень 2015р. - 149869 грн.; за липень 2015р. - 72098 грн.; за серпень 2015р. --34471 грн., з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21.05.2015р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (замовник) та TOB УКРБУД КОМПАНІ (підрядник) укладено договір підряду № 57, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт (реконструкція офісного приміщення без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 55, приміщення 101), передати затверджену в установленому порядку технічну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх (т.1, а.с. 82-85).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 81 від 30.06.2015р., № 70 від 24.06.2015р., № 81 від 29.05.2015р., № 67 від 16.06.2015р., № 79 від 29.05.2015р., №77 від 28.05.2015р. (т.1, а.с. 115-117).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договором № 57 від 21.05.2016р. TOB УКРБУД КОМПАНІ виконані в повному обсязі та прийняті ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ, що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в). На підтвердження факту виконання в повному обсязі робіт за договором, укладеним між позивачем та TOB УКРБУД КОМПАНІ , надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), дефектних актів, договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.1, а.с. 86-114).

25.05.2016р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (замовник) та TOB УКРБУД КОМПАНІ (підрядник) укладено договір підряду № 60, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт (реконструкція офісного приміщення без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, вул. Проценко, буд. 23а), передати затверджену в установленому порядку технічну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх (т.1, а.с. 118-122).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 76 від 28.05.2015р., № 71 від 24.06.2015р., № 66 від 16.06.2015р., №82 від 30.06.2015р. (т.1, а.с. 147-148).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договором № 60 від 25.05.2016р. TOB УКРБУД КОМПАНІ у вигляді ТОВ виконані в повному обсязі та прийняті ВКФ "КОМПЛЕКТ", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в). На підтвердження факту виконання в повному обсязі робіт за договором, укладеним між позивачем та TOB УКРБУД КОМПАНІ , надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), дефектних актів, договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.1, а.с. 123-146).

25.06.2016р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (замовник) та TOB УКРБУД КОМПАНІ (підрядник) укладено договір підряду № 63, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт (реконструкція приміщення виробничого цеху, без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 43б), передати затверджену в установленому порядку технічну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх (т.1, а.с. 149-152).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 71 від 28.07.2015р., № 108 від 30.07.2015р., № 109 від 30.07.2015р., №70 від 28.07.2015р., №72 від 28.07.2015р., №32 від 16.07.2015р., №33 від 16.07.2015р. (т.1, а.с. 175-179).

Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договором № 63 від 25.06.2016р. TOB УКРБУД КОМПАНІ виконані в повному обсязі та прийняті ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ, що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в). На підтвердження факту виконання в повному обсязі робіт за договором, укладеним між позивачем та TOB УКРБУД КОМПАНІ , надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3а), дефектних актів, договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.1, а.с. 153-174).

На підтвердження факту оплати згідно договорів, укладених між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (замовник) та TOB УКРБУД КОМПАНІ , позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень, банківських виписок (т.1, а.с. 180-190).

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення, в яких проводились ремонтні роботи перебувають у користуванні ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ на підставі договорів оренди № 1 від 29.12.2014р., № 2 від 29.12.2014р. (т.1, а.с. 191-194).

Суд враховує, що позивачем надано копії первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3"Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" по договорах підряду, укладених з контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з TOB УКРБУД КОМПАНІ здійснення господарських операцій достовірно підтверджено договорами, первинними обліковими документами у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", іншими первинними документами, податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням робіт з метою подальшого використання таких робіт в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від вищезазначеного контрагента податкових накладних.

Судом встановлено, що 03.06.2015р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (покупець) та TOB АСТЕРА ГРУПП (постачальник) укладено договір постачання № 53, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари, а саме: будівельно-господарчі матеріали, робочий одяг, робоче взуття (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т.1, а.с. 195).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 51 від 12.06.2015р., № 88 від 16.06.2015р., № 87 від 16.06.2015р., № 90 від 16.06.2015р., № 94 від 25.06.2015р., № 97 від 25.06.2015р., № 98 від 25.06.2015р., № 141 від 26.06.2015р., № 149 від 30.06.2015р. (т.1, а.с. 197-200, 201, 204-207).

На підтвердження факту придбаних у TOB АСТЕРА ГРУПП товарів по їх поставки за рахунок останнього відповідно до вимог п.2.4 договору № 53 від 03.06.2015р. до ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ за місцезнаходженням складу (м. Одеса, вул. Проценко, 23а) позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № 51 від 12.06.2015р., №88 від 16.06.2015р., № 87 від 16.06.2015р., № 90 від 16.06.2015р., № 94 від 25.06.2015р., № 97 від 25.06.2015р., № 98 від 25.06.2015р., № 141 від 26.06.2015р., № 149 від 30.06.2015р. (т.1, а.с. 196, 198, 201, 207).

На підтвердження факту оплати згідно договору № 53 від 03.06.2015р. позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.1, а.с. 208-210).

На підтвердження факту подальшої реалізації придбаних у TOB АСТЕРА ГРУПП товарів та оплати за них позивачем надано засвідчені копії: видаткових накладних (т.1, а.с. 211-250; т.2, а.с. 1-22), платіжних доручень (т.2, а.с. 23-87).

Судом встановлено, що 17.02.2015р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (покупець) та ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ (постачальник) укладено договір постачання № 35, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари, а саме: будівельно-господарчі матеріали, робочий одяг, робоче взуття (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т.2, а.с. 88).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної № 58 від 25.02.2015р. (т.2, а.с. 90 - на звороті аркуша).

На підтвердження факту придбання у ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ товарів та їх поставки за рахунок останнього відповідно до вимог п.2.4 договору № 35 від 17.02.2015р. до ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ за місцезнаходженням складу (м. Одеса, вул. Проценко, 23а) позивачем надано засвідчену копію видаткової накладної: № 58 від 25.02.2015р. (т.2, а.с. 90).

На підтвердження факту оплати згідно договору № 35 від 17.02.2015р. позивачем надано до суду засвідчену копію платіжного доручення (т.2, а.с. 89).

На підтвердження факту подальшої реалізації придбаних у ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ товарів та оплати за них позивачем надано засвідчені копії: видаткових накладних, довіреностей (т.2, а.с. 91-111), платіжних доручень (т.2, а.с. 112-130).

Судом встановлено, що на підтвердження взаємовідносин між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (покупець) та ТОВ ДВА СЛОНА за договором № 77 позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних № 17046 від 17.04.2015р., № 22049 від 22.04.2015р. (т.2, а.с. 131, 132).

На підтвердження факту придбання у ТОВ ДВА СЛОНА товарів позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № 025 від 17.04.2015р., № 026 від 22.04.2015р., (т.2, а.с. 131-132).

На підтвердження факту оплати позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.2, а.с. 133).

Судом встановлено, що 01.04.2015р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (покупець) та ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД (постачальник) укладено договір на поставку № 45, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а саме: будівельно-господарчі матеріали, робочий одяг, робоче взуття (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т.2, а.с. 134).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних №№91,92,93,94 від 28.04.2015р., №№ 85, 86 від 22.05.2015р. (т.2, а.с. 138-143).

На підтвердження факту придбання у ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД товарів та їх поставки за рахунок останнього відповідно до вимог п.2.4 договору № 45 від 01.04.2015р. до ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ за місцезнаходженням складу (м. Одеса, вул. Проценко, 23а) позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: №№91,92,93,94 від 28.04.2015р., №№ 85, 86 від 22.05.2015р. (т.2, а.с. 135-137).

На підтвердження факту подальшої реалізації придбаних у ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД товарів та оплати за них позивачем надано засвідчені копії: видаткових накладних, довіреностей (т.2, а.с. 144-250; т.3, а.с. 1-58), платіжних доручень (т.3, а.с. 59-240).

Судом встановлено, що 03.08.2015р. між ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ (покупець) та ТОВ ВЄКТОР-ПЛЮС (постачальник) укладено договір на поставку № 29, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а саме: будівельно-господарчі матеріали, робочий одяг (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т.3, а.с. 236).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної №241 від 26.08.2015р. (т.3, а.с. 238-239).

На підтвердження факту придбання у ТОВ ВЕКТОР-ПЛЮС товарів та їх поставки за рахунок останнього відповідно до вимог п.2.4 договору № 29 від 03.08.2015р. до ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ за місцезнаходженням складу (м. Одеса, вул. Проценко, 23а) позивачем надано засвідчену копію видаткової накладної: № 81 від 26.08.2015р. (т.3, а.с. 237).

На підтвердження факту подальшої реалізації придбаних у ТОВ ВЕКТОР-ПЛЮС товарів та оплати за них позивачем надано засвідчені копії: видаткових накладних, довіреностей (т.3, а.с. 241-250; т.4, а.с. 1-67), платіжних доручень (т.4, а.с. 68-155).

Судом встановлено, що у період з 17.02.2015р. по 26.03.2015р. ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ купувала товари у ПП РЕНА . З метою підтвердження зазначених відносин позивачем надано до суду засвідчені копії накладних: № 2418 від 17.02.2015р., № 2438 від 26.02.2015р., № 2552 від 26.03.2015р. (т. 4, а.с. 156-157). На підтвердження факту оплати за вказаними відносинами позивачем надано до суду засвідчені копії платіжних доручень (т.4, а.с. 158, 159).

На підтвердження факту подальшої реалізації придбаних у ПП РЕНА товарів позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних, платіжних доручень (т.4, а.с. 160-166).

Судом встановлено, що у травні 2015р. ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ замовлялись послуги у ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС щодо розміщення рекламної продукції (товарів, які реалізуються у роздрібній мережі ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ) у маршрутних таксі у м. Одесі. На підтвердження виконання зобов'язань за вказаними відносинами позивачем надано засвідчені копії акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № У000000543 від 31.05.2015р., податкової накладної № 20 від 20.05.2015р. (т.4, а.с. 167).

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з його контрагентом обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання умов договорів, укладених позивачем з контрагентом, та, як наслідок, відсутні умови для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Водночас, як встановлено судом, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання правочинів недійсними.

Таким чином, використання відповідачем лише податкової інформації, інформації комп'ютерних баз: АІС Податки , інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДФС України Податковий блок , системи Архів електронної звітності тощо не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеним контрагентами, а саме: прийнято роботи, товари та сплачувались грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

Матеріалами справи підтверджується надання ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам ПК України відповідачем не встановлено.

Відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р.), що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, зазначені в акті перевірки, що ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ не надано до перевірки оригіналів видаткових накладних, актів прийому-передачі виконаних послуг по взаємовідносинах з ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , ПП РЕНА , ТОВ ВЄКТОР-ПЛЮС , оскільки зазначені документи подано позивачем під час оскарження акта перевірки.

В абзаці 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України зазначено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Позивачем надано докази на підтвердження того, що ним після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надано документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, не надані під час перевірки та які повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт виконання робіт, продажу товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, TOB УКРБУД КОМПАНІ , TOB АСТЕРА ГРУПП , ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ ДВА СЛОНА , ТОВ НІКЕА ЛІМІТЕД , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , ПП РЕНА , ТОВ ВЄКТОР-ПЛЮС були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентом правочинів, заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 389624 грн.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі Щокін проти України , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт/послуг.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0002781401 від 08.09.2016р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ВКФ "КОМПЛЕКТ" у вигляді ТОВ підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 8 766,54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002781401 від 08.09.2016р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0002781401 від 08.09.2016р.

Стягнути з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь виробничо-комерційної фірми "КОМПЛЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Єврейська, будинок 55, приміщення 101; код ЄДРПОУ 13884689) судовий збір у розмірі 8 766,54 грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 54 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк