Постанова

від 14.11.2016 по справі 821/1651/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1651/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.09.2016, яким Філії "Каланчацька ДЕД" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 88445,44 грн. та №0005921302 від 28.09.2016 р, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 18713,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до філії "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" застосовано штрафні санкції за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків на підставі п.127.1 ст.127 ПК України. Між тим філією при нарахуванні працівникам заробітної плати (доходу) податок на доходи фізичних осіб був нарахований/утриманий у повному обсязі, проте, виплата заробітної плати здійснювалася із затримкою. Тому в даному випадку філія "Каланчацька ДЕД" може нести відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов'язань згідно п.126.1 ст.126 ПК України, а не за п.127.1 ст.127 ПК України.

Представники позивача подали до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.128 ПК України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку філії "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 37631229) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., за результатами якої складено акт від 14.09.2016 р. № 101/21-22-14-01/37631229.

В акті перевірки, зокрема, вказано на порушення філією вимог пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176 ПК України, а саме, порушення термінів перерахування податку на доходи фізичних осіб, який утримано з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати за період з січня 2013 р. по червень 2016 р. на загальну суму 125877,44 грн. Дане порушення відображено у додатку № 6 до акту перевірки.

Отже, відповідачем не встановлено факту заниження філією "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Тобто, зі змісту акту перевірки вбачається, що вказане порушення відповідач пов'язує з тим, що філією нараховувався податок з доходів фізичних осіб на суми заробітної плати, що не була своєчасно виплачена працівникам, але не був своєчасно перерахований до бюджету. При цьому, як на обов'язок податкового агента перерахувати до бюджету утримані суми податку, контролюючий орган посилається на пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України.

В той же час відповідач не встановив фактів виплати заробітної плати без перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб до або під час її виплати.

На підставі акту планової виїзної перевірки ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 28.09.2016 р. № НОМЕР_2, яким у відповідності з пп.54.3 п.54.3 ст.54, абз.2 п.127.1 ст.127, п.129.4 ст.129 ПК України позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 18713,65 грн.

- від 28.09.2016 р. № НОМЕР_1, яким у відповідності з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, абз. 2 п.127.1 ст.127, п.129.4 ст.129 ПК України позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 88445,44 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, податковий агент зобов'язаний перераховувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України), а у разі якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то у податкового агента виникає обов'язок сплатити податок (перерахувати) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України).

Тобто, вказані норми визначають дві різні обставини, за наявності яких у податкового агенту виникає обов'язок перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб:

- якщо податковий агент здійснює виплати доходу на користь іншого платника податків, то виникає зобов'язання утримати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати такого доходу (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України),

- якщо податковий агент здійснює нарахування оподаткованого доходу, але не виплачує його іншому платнику податку, то виникає зобов'язання сплатити податок (перерахувати) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

У відповідності з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України (на підставі якої відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З акту планової виїзної перевірки філії "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" слідує, що відповідачем встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у період з січня 2013 р. по червень 2016 р. на загальну суму 125877,44 грн., в той же час контролюючим органом не встановлено факту заниження філією нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, вказаною нормою передбачена відповідальність податкового агента за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб лише у випадку, коли такі ненарахування, неутримання, несплата мали місце до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

З огляду на те, що в акті перевірки не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб філією "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор", як податковим агентом, до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, застосування п.127.1 ст.127 ПК України є безпідставним.

При цьому суд зауважує, що положення п.127.1 ст.127 ПК України не передбачають відповідальності за порушення строків сплати податку, встановленого п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, оскільки обов'язок сплати податок на доходи фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань встановлена у п.126.1 ст.126 ПК України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу".

В свою чергу, згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому у п.54.2 ст.54 ПК України визначено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Таким чином, за наявності факту несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з певного податку, мають застосовуватись санкції, передбачені положеннями ст.126 ПК України, розмір яких залежить від часу затримки сплати такого грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.11.2015 р. у справі № 813/6793/13-а.

За таких обставин застосування ГУ ДФС у Херсонській області до "Каланчацька ДЕД" ДП "Херсонський облавтодор" штрафних санкцій у відповідності до п.127.1 ст.127 ПК України згідно оскаржених податкових повідомлень-рішень є безпідставним.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області № НОМЕР_1 від 28.09.2016, яким Філії "Каланчацька ДЕД" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 88445,44 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області №0005921302 від 28.09.2016 р, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 18713,65 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.2