Постанова

від 07.11.2016 по справі 821/3860/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3860/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Лисенка В.О.,

представника відповідача - Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Стевлалі" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Стевлалі" (далі - позивач, ПП "Стевлалі") звернулося з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. № 0006042200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 332345 грн., з яких за основним платежем на 272157 грн., за штрафними санкціями на 60188 грн., № 0006052200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 36518 грн., з яких за основним платежем на 32018 грн., за штрафними санкціями на 4500 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків відповідача про документальне не підтвердження господарських операцій з ПП "Влада Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, оскільки надані відповідачу первинні документи складені з дотриманням вимог податкового законодавства України. Вказує на те, що зазначення в акті перевірки неправдивих даних про відсутність реквізитів в первинних документах, та, як наслідок, не підтвердження первинними документами отримання послуг, призвело до порушення приписів пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав.

Представники відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, так як висновки акту перевірки про документальне не підтвердження показників податкової звітності, сформованих за результатами господарських операцій з ПП "Влада Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ґрунтуються на вимогах законодавства. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено , що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 р. позов ПП "Стевлалі" задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. №№ 0006042200, 0006052200.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 р. скасовано, в задоволенні позову ПП "Стевлалі" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.20.2013 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Вищий адміністративний суд України вказав на неповноту з'ясування судами першої та апеляційної інстанції всіх обставин у справі, та зазначив на те, що необхідно встановити рух активів платника у процесі здійснення господарських операцій; чи розкривають наявні у позивача первинні документи зміст господарських операцій за укладеними договорами та чи є вони належними доказами, що підтверджують придбання платником товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; з'ясувати намір позивача на отримання позитивного економічного ефекту та наявності у платника податку ділової мети під час здійснення спірних господарських операцій.

З метою з'ясування вищевказаних обставин протокольною ухвалою суд зобов'язав надати позивача докази на їх підтвердження.

Ухвалами суду від 22.01.2016 р., 04.03.2016 р. провадження у справі зупинялося за клопотання представника позивача для надання додаткових доказів.

В подальшому за клопотанням представника позивача ухвалою від 25.03.2016 р. судом призначено економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту ДПІ у м.Херсоні від 23.08.2013 р. №553/21-03-22-01/35329888 в частині заниження податку на прибуток в період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 272157 грн., в тому числі по періодам: за 1 квартал 2011 р. на суму 4000 грн., за 2-4 квартал 2011 р. в сумі 27408 грн., за 2012 р. на суму 240749 грн.? Якщо так, то на яку саме суму?;

2. Чи підтверджується документально та нормативно висновок акту ДПІ у м.Херсоні від 23.08.2013 р. №553/21-03-22-01/35329888 в частині заниження податку на додану вартість в період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 244098 грн., в тому числі: за грудень 2010 р. на суму 247 грн., за березень 2011 р. на суму 14021 грн., за вересень 2011 р. на суму 17750 грн., за грудень 2011 р. на суму 14307 грн., за березень 2012 р. на суму 51947 грн., за жовтень 2012 на суму 145826 грн.? Якщо так, то на яку саме суму?;

3. Чи підтверджується документально та нормативно обсяги господарських операцій та проведення розрахунків ПП "Стевлалі" (код 35329888) з контрагентами ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4), ПП "Влада Плюс" (код 31653619) в період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.?;

4. Чи підтверджується документально та нормативно використання Приватним підприємством "Стевлалі" (код 35329888) в межах господарської діяльності товарів та послуг, отриманих від контрагентів ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4), ПП "Влада Плюс" (код 31653619) за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.;

5. Чи підтверджується документально реальні зміни майнового стану ПП "Стевлалі" (код 35329888) за наслідками здійснення господарських операцій з контрагентами ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_4), ПП "Влада Плюс" (код 31653619) за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., що підтверджують рентабельність підприємства?;

6. Визначити показники прибутковості господарсько-фінансової діяльності ПП "Стевлалі" (код 35329888) від виконання договору доручення № 3/1-01 від 03 січня 2012 року, укладеного між ПП "Стевлалі" (код 35329888) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_5) або на дату укладання та на дату закінчення терміну дії такого договору;

7. Визначити показники прибутковості господарсько-фінансової діяльності ПП "Стевлалі" (код 35329888) від виконання ПП "Стевлалі" договорів купівлі-продажу (поставки) товарів з покупцями та продавцями, зазначеними в звітах до Договору доручення №3/1-01 від 03 січня 2012 року, укладеного між ПП "Стевлалі" (код 35329888) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_5) або на дату укладання та на дату фактичного виконання таких договорів. Як вказані показники характеризують господарсько-фінансову діяльність ПП "Стевлалі" (код 35329888)?;

8. Визначити показники прибутковості господарсько-фінансової діяльності ПП "Стевлалі" (код 35329888) від виконання Договору доручення №3/5-12 від 03 травня 2012 року, укладеного між ПП "Стевлалі" (код 35329888) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) або на дату укладання та на дату закінчення терміну дії такого договору;

9. Визначити показники прибутковості господарсько-фінансової діяльності ПП "Стевлалі" (код 35329888) від виконання ПП "Стевлалі" договорів купівлі-продажу (поставки) товарів з покупцями та продавцями, зазначеними в звітах до Договору доручення №3/5-12 від 03 травня 2012 року, укладеного між ПП "Стевлалі" (код 35329888) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) або на дату укладання та на дату фактичного виконання таких договорів. Як вказані показники характеризують господарсько-фінансову діяльність ПП "Стевлалі" (код 35329888)?

Проведення судової експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.04.2016 р. від експерта надійшло клопотання про надання додаткових доказів для проведення економічної експертизи, у зв'язку з чим ухвалою від 28.04.2016 р. було зобов'язано ПП "Стевлалі" надати до суду наказ про облікову політику ПП "Стевлалі", розшифровку доходів та витрат ПП "Стевлалі" до "Податкових декларацій по податку на прибуток" (по статтям), бухгалтерські регістри ПП "Стевлалі", у яких відображені взаємовідносини з контрагентами: ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_6), ПП "Влада Плюс" (код 31653619) у розрізі господарських операцій, місяців та років (журнали - ордери, відомості, картки тощо), головні книги за 2010-2012 р.

Ухвалою від 23.05.2016 р. за клопотанням представника позивача було продовжено строк для надання вищевказаних документів, а ухвалою від 15.08.2016 р. за клопотанням представника позивача зупинено провадження у справі для надання витребуваних документів.

З викладеного слідує, що судом вжито вичерпних заходів для отримання від позивача документів, необхідних для проведення економічної експертизи та виконання вимог, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 р.

Оскільки позивачем документи, необхідні для проведення економічної експертизи надано не було, експертом повернуто справу до суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2016 р., представник позивача заявив клопотання про те, що відмовляється від проведення економічної експертизи, підприємство не буде оплачувати рахунок та просив розглянути справи за наявними матеріалами. Додатково зазначив, що інші документи, ніж ті, що знаходяться у справі, у ПП "Стевлалі" відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справи за наявними у ній доказами.

Судом встановлено, що в період з 29.07.2013 р. по 16.08.2013 р. посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Стевлалі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 23.08.2013 р. № 553/21-03-22-01/35329888.

У висновках акту перевірки вказано, що встановлено порушення (з урахуванням тих, що оскаржуються позивачем):

1. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1, п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ПП "Стевлалі" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 272157 грн., у т.ч. по періодах: за 1 квартал 2011 року на суму 4000 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 27408 грн., за 2012 рік на суму 240749 грн.;

2. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 244098 грн., в тому числі: за грудень 2010 року на суму 247 грн., за березень 2011 року на суму 14021 грн., за вересень 2011 року на суму 17750 грн., за грудень 2011 року на суму 14307 грн., за березень 2012 року на суму 51947 грн., за жовтень 2012 року на суму 145826 грн.

ПП "Стевлалі" на акт перевірки було подано заперечення, за результатами розгляду яких висновки акта перевірки викладено в іншій редакції та встановлено наступні порушення (з урахуванням тих, які оскаржуються позивачем):

1. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1, п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ПП "Стевлалі" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 272157 грн., у т.ч. по періодах: за 1 квартал 2011 року на 4000 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 27408 грн., за 2012 рік на суму 240749 грн.;

2. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 32018 грн., в т.ч.: за грудень 2010 року на суму 247 грн., за березень 2011 року на суму 14021 грн., за вересень 2011 року на суму 17750 грн.

Дані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що задекларовані позивачем валові витрати, сформовані за наслідками господарських операцій з ПП "Влада Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, та податковий кредит по відносинам з ПП "Влада Плюс" не підтверджено документально.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. № 0006042200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 332345 грн., з яких за основним платежем на 272157 грн., за штрафними санкціями на 60188 грн., № 0006052200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 36518 грн., з яких за основним платежем на 32018 грн., за штрафними санкціями на 4500 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинах суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Відповідно до пп.5.1.2 п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З даних правих норм слідує, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вже зазначалося, відповідачем спірні суми грошових зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями визначено за результатами аналізу проведених позивачем операцій з ПП "Влада Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 Перевіривши надані ПП "Стевлалі" документи, контролюючий орган прийшов до висновку, що відображені за їх результатами показники податкової звітності не підтверджено належними первинними документами, внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту понесені за цими операціями витрати.

Суд погоджується з такими доводами відповідача з наступних підстав.

На підтвердження правомірності формування показників податкової звітності з податку на прибуток та з податку на додану вартість по відносинах з цими контрагентами позивачем надано наступні документи:

- по відносинах з ПП "Влада Плюс": договір транспортного експедирування від 01.03.2011 р., додаткові угоди до цього договору від 04.03.2011 р. № 1М, від 03.08.2011 р. № 4, від 08.08.2011 р. № 6, від 11.08.2011 р. № 7, від 15.08.2011 р. № 8, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. № ОУ-0000027 на суму 54600 грн., з яких ПДВ - 9100 грн., від 26.09.2011 р. № ОУ-0000129 на суму 63000 грн., з яких ПДВ - 10500 грн., від 26.09.2011 р. № ОУ-0000165 на суму 80000 грн., з яких ПДВ - 13333,33 грн., податкові накладні від 31.03.2011 р. № 30, від 26.09.2011 р. № 38, від 30.09.2011 р. № 49, товарно-транспортні накладні від 09.03.2011 р. №№ 837913, 837914, 837915, від 10.03.2011 р. №№ 837911, 837912, 837916, від 03.08.2011 р. №№ 3149, 3150, 3170, від 04.08.2011 р. № 3128, від 05.08.2011 р. № 3145, від 09.08.2011 р. №№ 3127, 3136, 3144, 3148, від 10.08.2011 р. №№ 3142, 3137, від 11.08.2011 р. № 3146, від 12.08.2011 р. №№ 3133, 3152, 3154, 3155, 3159, 3157, 3158, від 15.08.2011 р. №№ 3168, 3175, від 16.08.2011 р. №№ 3139, 3141, 3169, 3174, від 19.08.2011 р. №№ 3126, 3129, 3138, від 24.08.2011 р. №№ 3161, 3164, 3171, 3140, 3173, 3172, від 25.08.2011 р. № 3151, від 26.08.2011 р. №№ 3135, 3143, 3147, 3156, від 27.08.2011 р. № 3131, від 30.08.2011 р. № 3130;

- по відносинах з ФОП ОСОБА_3: договір доручення від 03.05.2012 р. №3/5-12, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2012 р. № ОУ-0000002 на суму 39948,05 грн., від 31.08.2012 р. № ОУ-0000003 на суму 22941,89 грн., від 30.09.2012 р. № ОУ-0000004 на суму 90410,50 грн., від 31.10.2012 р. № ОУ-0000005 на суму 107683,86 грн., від 30.11.2012 р. № ОУ-0000006 на суму 254384,89 грн., від 29.12.2012 р. № ОУ-0000008 на суму 143071,89 грн., звіти від 30.06.2012 р., від 31.08.2012 р., від 30.09.2012 р., від 31.10.2012 р., від 30.11.2012 р., від 29.12.2012 р.;

- по відносинах з ФОП ОСОБА_4: договір доручення від 03.01.2012 р. № 3/1-01, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2012 р. № ОУ-0000001 на суму 40369,68 грн., від 30.03.2012 р. № ОУ-0000002 на суму 71639,33 грн., від 28.04.2012 р. № ОУ-0000003 на суму 82631,00 грн., від 31.05.2012 р. № ОУ-0000004 на суму 50067,42 грн., від 31.07.2012 р. № ОУ-0000005 на суму 11166,22 грн., від 31.10.2012 р. № ОУ-0000006 на суму 155205,12 грн., від 29.12.2012 р. № ОУ-0000008 на суму 59054,5 грн., звіти від 29.02.2012 р., від 30.03.2012 р., від 28.04.2012 р., від 31.05.2012 р., від 31.07.2012 р., від 31.10.2012 р., від 29.12.2012 р.;

- по відносинах з ФОП ОСОБА_5: договір перевезення вантажу від 01.06.2012 р., акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 16.06.2012 р. на суму 15000 грн., товарно-транспортні накладні від 09.06.2012 р. №№ 0701, 0702 від 12.06.2012 р. № 0703, від 16.06.2012 р. № 0704.

Однак дані документи не спростовують доводів контролюючого органу про відсутність документального підтвердження задекларованих ПП "Стевлалі" валових витрат та податного кредиту від цих контрагентів у вказаних періодах.

Так, між позивачем та ПП "Влада Плюс" було укладено договори транспортного експедирування від 01.03.2011 р., від 01.08.2011 р. № 0108-1, відповідно до якого Замовник ("ПП "Стевлалі") доручає, а Виконавець "ПП "Влада Плюс") приймає на себе зобов'язання укладати договори на автоперевезення вантажів, а також надавати послуги транспортного експедирування і сертифікації вантажів, а Замовник зобов'язується здійснити оплату за виконані послуги га умовах даного договору.

Згідно п.2.1.3 договорів Виконавець визначає тип і кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, вказаного в заявці Замовника.

Відповідно до п.2.1.5 договорів приймання вантажу до перевезення в місцях зберігання і здача вантажу вантажоотримувачу здійснюється представником Виконавця, безпосередньо на вагах, на місцях навантаження та розвантаження вантажу після зважування тари і брутто автотранспорту, які зазначаються в товарно-транспортній накладній.

Пунктом 3.2 договорів передбачено, що по закінченню виконання робіт по відправці заявлено Продукції здійснюється звірка виконаних Сторонами зобов'язань, після чого Сторони підписують акт виконаних робіт з відображенням взаєморозрахунків по кожній відправці окремо. У відповідності з актом виконаних робіт здійснюється кінцевий розрахунок по заявленому перевезенню Продукції.

З викладеного слідує, що визначення кількості необхідних для перевезення автомобілів визначається із заявки, яку повинен подати ПП "Стевлалі", а акти виконаних робіт складаються окремо по кожній відправці продукції.

Між тим позивачем не надано до суду заявок, на підставі яких ПП "Влада Плюс" здійснювала перевезення. Крім того, позивачем надано до суду 47 товарно-транспортних накладних, що свідчить про 47 відправок продукції, однак актів складено всього 3, що не узгоджується з п.3.2 договорів транспортного експедирування від 01.03.2011 р., від 01.08.2011 р.

З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що ПП "Влада Плюс" надало позивачу "транспортні послуги". Але з даних актів неможливо встановити об'єм виконаних робіт (послуг), визначення затрат сторін, характеристики вантажів та напрямків здійснення транспортних перевезень, кілометраж.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять в повному обсязі всіх обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством. Зокрема, у них відсутні відомості щодо вантажно-розвантажувальних операцій, на яку суму відпущено товар, посади особи, яка дозволила відпуск товару, номер, дата доручення уповноваженої особи, а у товарно-транспортних накладних від 09.03.2011 р., від 10.03.2011 р. відсутні також і підписи особи, що відпустила товар, відомості стосовно маси тари та брутто, що суперечить також п.2.1.5 договорів транспортного експедирування від 01.03.2011 р., від 01.08.2011 р.

Тому сформовані позивачем валові витрати та податковий кредит по відносинах з ПП "Влада Плюс" не підтверджено належним чином оформленими первинними документами. 03.05.2012 р. між ПП "Стевлалі" та ПП ОСОБА_3, а 03.01.2012 р. між позивачем та ПП ОСОБА_4, було укладено договори доручення № 3/5-12 та № 3/1-01, згідно яких Повірений (ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4.) зобов'язується укласти від імені та за рахунок Довірителя (ПП "Стевлалі") один або декілька договорів поставки зернових культур, які є власністю Довірителя (далі "Договір 1"), а також один або декілька договорів поставки зернових культур, що є власністю третіх осіб з метою придбання їх Довірителем (далі "Договір 2") з третьою (третіми) особою (особами) (далі "Контрагенти").

Пунктом 1.2 договорів визначено, що конкретні умови Договору 1 та Договору 2 узгоджуються Повіреним та Довірителем у будь-який зручний для сторін спосіб в момент ведення Повіреним переговорів по укладенню кожного конкретного Договору 1 чи Договору 2 окремо.

Згідно п.2.1 договорів Повірений здійснює пошук потенційних Контрагентів, проводить переговори з потенційними Контрагентами щодо здійснення купівлі-продажу Товару Довірителя або Товару, що знаходиться у власності третіх осіб. Переговори з потенційними Контрагентами проводяться Повіреним самостійно. При необхідності до переговорів може бути залучено представника Довірителя.

Повірений укладає з Контрагентами Договір 1 та Договір 2 в кількості 2-х примірників (для Довірителя та для Контрагента) та залишає собі копію укладеного Договору. Повірений подає Довірителю звіт про виконання доручення в останній день поточного місяця. Плата за виконання доручення становить від 1 % до 5 % від суми кожного укладеного Договору 1 та Договору 2 або по домовленості за кожний договір окремо (п.2.2, 2.3, 3.1 договорів).

За наслідками здійснення даних операцій складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Однак ці акти не містять достатньої доказовості виконаних робіт, оскільки у них відсутнє відображення суті виконаних робіт, їх об'єм, які саме роботи виконано, в який період. У актах лише вказано "пошук потенційних контрагентів". Тобто, з вказаних актів неможливо встановити їх зв'язок з господарською діяльністю ПП "Стевлалі".

Окрім цього, суд акцентує увагу на тому, що керівник та засновник ПП "Стевлалі" ОСОБА_3 є засновником і директором ПП "Влада Плюс", а ОСОБА_4 була менеджером на ПП "Влада Плюс" та згідно наказу від 06.12.2011 р. була прийнята на посаду менеджера на ПП "Стевлалі" Дані підприємства мають однаковий спектр діяльності, зокрема, оптова торгівля сільськогосподарською продукцією та спільних постачальників. Постачальники, знайдені ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 є одні й ті ж підприємства, які є постачальниками у ПП "Влада Плюс", а саме: ТОВ "Прогрес", ПП "Дмитрушки", СВК ім.В.Н.Казаріна, ЬЛВ Агрофірма "Колонтаїв", ПП Божнюкове, ТОВ "Ранок", ТОВ "Агроплант", ПП Бирзулове, ФГ Александріт, СТОВ "Степ-Агро", ФГ "Чепкого", ПСП "Зеленківське", ФГ "Власенки".

З викладеного слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи відповідно керівником та засновником ПП "Стевлалі" та менеджером ПП "Стевлалі", як фізичні особи-підприємці (за договорами Повірені) фактично здійснювали пошук контрагентів для свого ж підприємства, за що отримували ще й винагороду, а тому суд не вбачає економічного ефекту для ПП "Стевлалі" від здійснення таких операцій.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідно до уставу ПП "Стевлалі" директор підприємства зобов'язаний без доручення діяти від імені Підприємства, вчиняти від імені Підприємства на свій розсуд усі правочини, угоди, договори, вчиняти всі юридично значимі дії.

За приписами п.5 ст.65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Положеннями ч.3 ст.238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку від представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

З вищевказаних договорів доручення, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 надали ПП "Стевлалі" послуги, які безпосередньо входять до їх обов'язків як керівника та менеджера ПП "Стевлалі".

Суд зазначає, що вирішальне значення для цілей правомірності відображення показників податкового обліку є встановлення факту реального здійснення операцій та її дійсний економічний зміст, зокрема, наявність ділової мети.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У випадку, коли операція не зумовлена розумними економічними причинами, вона не може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку.

За таких обставин суд вважає неправомірним відображення у податковому обліку ПП "Стевлалі" понесених витрат за результатами взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4

Між ПП "Стевлалі" та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір перевезення вантажів, згідно умов якого Перевізник за плату бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги із перевезення с/г продукції.

З акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що ФОП ОСОБА_5 надав ПП "Стевлалі" "послуги з перевезення вантажу (соя) м.Новоукраїнка - м.Миколаїв". На підтвердження здійснених перевезень ПП "Стевлалі" надано товарно-транспортні накладні від 09.06.2012 р. №№ 0701, 0702 від 12.06.2012 р. № 0703, від 16.06.2012 р. № 0704.

Між тим, дані накладні заповнені з порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363. Зокрема, у них відсутні відомості щодо вантажно-розвантажувальних операцій, на яку суму відпущено товар, посади особи, яка дозволила відпуск товару, номер, дата доручення уповноваженої особи.

Тому сформовані позивачем валові витрати та податковий кредит по відносинах з ФОП ОСОБА_5 не підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразу), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Також, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Приписами п.п.2.15, 2.16 Положення визначено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Тобто, факт надання послуг повинен бути оформлений первинними бухгалтерськими документами та для набуття статусу первинних документів містити всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, порядок ведення податкового обліку вимагає встановлення зв'язку проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Відсутність необхідних даних в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не дає можливості зробити висновок щодо фактичного отримання послуг.

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені між позивачем та ПП "Влада Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, не містять вичерпної інформації щодо таких послуг та стосовно факту виконання робіт, що б свідчило про зв'язок таких послуг з веденням господарської діяльності ПП "Стевлалі", а надані позивачем товарно-транспортні накладні по відносинах з ПП "Влада Плюс" та ФОП ОСОБА_5 складені з порушенням вимог податкового законодавства, а тому не є належними доказами документального підтвердження отримання послуг від цих контрагентів.

Окрім цього суд зазначає, що ПП "Стевлалі", незважаючи на вимоги суду, не надало наказ про облікову політику ПП "Стевлалі", розшифровку доходів та витрат ПП "Стевлалі" до "Податкових декларацій по податку на прибуток" (по статтям), бухгалтерські регістри ПП "Стевлалі", у яких відображені взаємовідносини з контрагентами: ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_4, ПП "Влада Плюс" у розрізі господарських операцій, місяців та років (журнали - ордери, відомості, картки тощо), головні книги за 2010-2012 р.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи подані сторонами докази суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП "Стевлалі" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Стевлалі" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 листопада 2016 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1