Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/18841/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016Справа №910/18841/16

За позовом Приватного підприємства Зооветексперт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бессол

про стягнення 48949,70 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 Приватне підприємство Зооветексперт звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бессол про стягнення 48949,70 грн. заборгованості за Договором поставки паливних карток №Б-НПТ-15/209.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.12.2015 між ТОВ Бессол та ПП Зооветексперт було укладеного Договір поставки паливних карток №Б-НПТ-15/209 відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання надати позивачу універсальні бланки дозволу на відпуск нафтопродуктів, а позивач зобов'язався приймати та оплачувати вказані талони на умовах попередньої оплати за товар.

На підставі виставленого відповідачем рахунку №328 від 17.12.2015 позивач сплатив кошти за нафтопродукти в розмірі 48949,70 грн. проте ТОВ Бессол взятих на себе зобов'язань за договором в частині передачі покупцю талонів не виконав, у зв'язку з чим у останнього на момент звернення позивача до суду утворилась заборгованість в розмірі 48949,70 грн., яку просить стягнути позивач.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що дійсно між сторонами було укладено договір поставки паливних карток, проте відповідач передав позивачеві обумовлені договором талони, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №264 від 21.12.2015.

Крім того, зазначив, що позивач також підтвердив одержання талонів на отримання нафтопродуктів в листі від 25.12.2015, в якому просив анулювати талони, що були одержані представником підприємства 21.12.2015 за видатковою накладною №264, у зв'язку з можливістю отримання нафтопродуктів неналежною особою.

Відтак відповідач вважає твердження позивача безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про покладення на позивача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 20000 грн.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Судом встановлено, що 17.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бессол (постачальник, відповідач) та Приватним підприємством Зооветексперт (покупець, позивач) укладено Договір поставки паливних карток №Б-НПТ-15/209, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надати покупцю універсальні бланки дозволу на відпуск нафтопродуктів (талони), а покупець зобов'язується приймати й оплачувати надавані талони (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, номенклатура нафтопродуктів, відображена в талонах, їх кількість, ціна встановлюється сторонами за обопільною згодою й зазначається в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в (видаткових накладних) на талони, які являються специфікацією в розумінні ст.266 ГК України та складають невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п.1.3 Договору, постачальник видає покупцеві талони на всю кількість оплачених нафтопродуктів згідно із рахунком-фактурою в строк 1 (один) день після повної оплати талонів. Талони за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні ЗУ Про платіжні системи та переказ грошей в Україні і призначені виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання нафтопродуктів. Талони вважаються недійсними після закінчення терміну їх дії.

Пунктом 1.6. Договору визначено, що відпуск нафтопродуктів покупцеві здійснюється тільки після пред'явлення талонів. Постачальник не несе відповідальності за цілісність, непошкодженість талонів після передачі їх покупцеві. Наявність талона у особи, що звертається до однієї із автозаправних станцій, вказаних у Додатку №1, є підтвердженням повноважень такої особи на отримання нафтопродуктів за цим талоном. Ризи несприятливих наслідків пред'явлення талону не уповноваженою особою, і відповідно, отримання нафтопродуктів неналежним отримувачем несе покупець, окрім тих випадків коли він завчасно і у письмовій формі повідомив постачальника про анулювання талонів.

У разі виникнення будь-яких обставин, що ведуть до втрати, пошкодження, або будь-яких інших випадків, що призводять до визнання талонів недійсними, покупець зобов'язаний протягом 1 (одного) робочого дня письмово повідомити постачальника про виникнення таких обставин (п.1.7 Договору).

У відповідності до п.2.1 Договору, покупець оплачує постачальникові вартість талонів, вказану у рахунку-фактурі, протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання відповідного рахунку-фактури.

Згідно з п.5.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до їх повного проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачеві рахунок на оплату нафтопродуктів №328 від 17.12.2015 на суму 48949,70 грн., який позивачем було оплачено 17.12.2015 на підставі платіжного доручення №75 на суму 48949,70 грн.

В подальшому, позивач отримав від ТОВ Бессол талони на відпуск нафтопродуктів на загальну суму 48949,69 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №264 від 21.12.2015 та копією довіреності №62 від 17.12.2015, відповідно до якої директора підприємства було уповноважено на отримання від відповідача матеріальних цінностей відповідно до рахунку №328 від 17.12.2015.

Таким чином, зазначена видаткова накладна з боку одержувача була підписана уповноваженою особою, а саме директором підприємства та містить відтиск печатки підприємства.

Разом з тим, як вбачається з пояснень відповідача та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, 25.12.2015 директор ПП Зооветексперт звернувся до ТОВ Бессол з листом, у якому просив анулювати талони на відпуск нафтопродуктів, отриманих представником підприємства відповідно до накладної №264 від 21.12.2015, у зв'язку з можливим отриманням нафтопродуктів неналежними отримувачами.

Таким чином, вказаним листом від 25.12.2015 позивач фактично визнав факт одержання від відповідача талонів.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача було підтверджено, що останній звертався до відповідача із зазначеним листом.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки, наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки паливних карток №Б-НПТ-15/209 від 17.12.2015, та визнання позивачем факту передачі останньому паливних талонів, суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин., відтак позовні вимоги Приватного підприємства Зооветексперт задоволенню не підлягають.

Судовий збір, відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача в повному обсязі.

Крім того, стосовно вимоги відповідача про покладення на позивача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20000 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Факт надання відповідачеві адвокатських послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копією Рахунку №1 від 03.11.2016 на суму 20000 грн.

Крім того, факт оплати позивачем послуг адвоката на суму 20000 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №678 від 04.11.2016.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, враховуючи категорію складності справи, в межах якої відповідачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи проведеної адвокатом при підготуванні позовної заяви та під час розгляду справи, суд вважає за доцільне обмежити розмір покладених на позивача витрат на оплату відповідачем послуг адвоката сумою в розмірі 10% від заявленої позивачем ціни позову, а саме сумою у 4894,97 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Зооветексперт (16610, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38460042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бессол (03110, м. Київ. Вул. Солом'янська, буд. 5; ідентифікаційний код 36136012) 4894 (чотири тисячi вісімсот дев'яносто чотири) грн. 97 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 14.11.2016

Суддя Я.В. Маринченко