Рішення

від 07.11.2016 по справі 910/16620/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016Справа №910/16620/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ІІ Паша ДоПриватного підприємства БРДМ Прозвернення стягнення на предмет іпотеки Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІІ Паша звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства БРДМ про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16620/16 та призначено її до розгляду на 30.09.2016.

Представником позивача 30.09.2016 через відділ діловодства суду було подано письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, а у судовому засіданні 30.09.2016 були подані клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які судом були розглянуті та задоволені.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2016 не з'явився, проте 23.09.2016 через відділ діловодства було подано відзив на позов.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд даної справи до 17.10.2016.

Представником позивача 17.10.2016 через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні надані усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.10.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи до 31.10.2016.

Представником позивача 31.10.2016 через відділ діловодства було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 31.10.21016 представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також у зазначеному судовому засіданні позивачем було надано для огляду оригінал журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи до 07.11.2016.

04.11.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено.

У судове засідання 07.11.2016 учасники судового процесу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.11.2015 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2016 між Приватним підприємством БРДМ (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (позикодавець) було укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику позику на суму 250 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві зазначену суму позики в обумовлений строк.

12.07.2016 між Приватним підприємством БРДМ (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (позикодавець) було укладено додаткову угоду до договору позики від 12.07.2016, відповідно до умов якого сторони погодили доповнити п. 1 договору позики наступним змістом: Надання позики здійснюється в національній валюті України - гривні в розмірі 6 200 000,00 грн, що еквівалентно 250 000,00 доларів США .

За умовами п. 2 договору, повернення зазначеної в даному договорі суми позики може мати місце за бажанням позичальника, але не пізніше 22.07.2016.

Згідно з п. 3 даного договору, надавана позикодавцем позика є безпроцентною, тобто за користування нею відсотки (плата) не стягуються.

Пунктом 4 даного договору передбачено, що сума позики, зазначена в п. 1 цього договору передається за актом приймання-передачі грошових коштів не пізніше наступного дня після підписання даного договору.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 12.07.2016 між ОСОБА_1, як повіреним, та Товариством з обмеженою відповідальністю II Паша , як Довірителем, був укладений договір доручення, відповідно до умов якого довіритель доручив повіреному здійснити розрахунки за договором позики від 12.07.2016 з Приватним підприємством БРДМ (код 40157028) в сумі 6 200 000 грн, про що повірений зобов'язаний був скласти двосторонній акт приймання-передачі грошових коштів.

У зв'язку з вищенаведеним, 12.07.2016 повіреному була видана позивачем довіреність на вчинення зазначених в договорі дій та передані кошти у розмірі 6 200 000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 12.07.2016.

Виконуючи умови договору, на підставі виданої позивачем довіреності від 12.07.2016, ОСОБА_1 здійснив розрахунки з відповідачем - ПП БРДМ в розмірі 6 200 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі від 12.07.2016, копія якого міститься в матеріалах справи.

Передача суми позики була здійснена в національній валюті України - гривні, згідно умов зазначених в Додатковій угоді від 12.07.2016 до договору позики.

Відповідачем факт отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю II Паша грошових коштів у визначеному вище розмірі на підставі договору позики не заперечено та підтверджується наявним в матеріалах справи прибутковим касовим ордером № 12 від 12.07.2016 .

З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю ІІ Паша виконало свої зобов'язання за договором позики щодо надання грошових коштів у розмірі 6 200 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, в порушення вищенаведених умов договору позики, Приватне підприємство БРДМ грошові кошти, отримані за договором позики не повернув.

За приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

В забезпечення виконання зобов'язань по договору позики від 12.07.2016, між Приватним підприємством БРДМ (іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір від 18.07.2016, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований і реєстрі за № 1556.

Згідно п. 2 іпотечного договору, даним договором забезпечується виконання зобов'язань Приватного підприємства БРДМ перед іпотекодержателем за договором позики від 12.07.2016, укладеним між Приватним підприємством БРДМ та Товариством з обмеженою відповідальністю II Паша , а саме, повернення позики у розмірі 250 000 доларів США 00 центів, в строк до 22.07.2016.

Відповідно до п.п. 3, 4 іпотечного договору, погашення заборгованості Приватним підприємством БРДМ за договором позики здійснюється на умовах, визначених договором позики. За рахунок нерухомого майна, що передається в іпотеку, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог.

Згідно з п. 5 іпотечного договору, за даним договором в іпотеку передається: нежитлова будівля № 55 літ. в (п'ятдесят п'ять літ. в), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Артема (нова назва вулиця Січових Стрільців). Опис об'єкта нерухомого майна: загальна площа - 483, 40 кв.м.

Відповідно до п. 6 іпотечного договору, предмет іпотеки належить Приватному підприємству БРДМ на підставі договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 02.01.2016 за реєстровим № 1. Право власності за Іпотекодавцем зареєстровано, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим 02.01.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 51364977, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 823870680000, номер запису про право власності: 12878787.

Згідно п. 6 зазначеного договору іпотеки, сторони оцінили предмет застави у розмірі 6 200 000,00 грн.

В п. 18 іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання за договором позики.

Враховуючи, що Приватним підприємством БРДМ у строки встановлені в договорі позики не були повернуті кошти, то позивач вважає, що він має правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив суд в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства БРДМ (місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15 а, код ЄДРПОУ 40157028) перед Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130) за договором позики від 12.07.2016 в розмірі 6 200 000,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.07.2016, укладеним між Приватним підприємством БРДМ (місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15 а, код ЄДРПОУ 40157028) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за № 1557, а саме, на нежитлову будівлю № 55 літ. В загальною площею 483,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Артема (нова назва - вулиця Січових Стрільців) шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130) права власності на нежитлову будівлю № 55 літ. В загальною площею 483,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Артема (нова назва - вулиця Січових Стрільців)

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу норм ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позики позивачем відповідачу були надані в позику грошові кошти в розмірі 6 200 000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 12.07.2016 та актом приймання-передачі від 12.07.2016, копія якого міститься в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем від Товариства з обмеженою відповідальністю ІІ Паша грошових коштів у визначеному вище розмірі на підставі договору позики підтверджується прибутковим касовим ордером № 12 від 12.07.2016 та ПП "БРДМ" не заперечується.

З огляду на наведене, ТОВ ІІ Паша виконало свої зобов'язання за договором позики щодо надання грошових коштів на загальну суму 6 200 000,00 грн, в свою чергу відповідачем неналежним чином були виконані зобов'язання з повернення коштів отриманих в позику, у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи сума заборгованості становить 6 200 000,00 грн.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань по договору позики від 12.07.2016, між Приватним підприємством БРДМ (іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір від 18.07.2016, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований і реєстрі за № 1556.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з пунктом 19 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених даним договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Умовами пункту 20 іпотечного договору передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно статті 36 Закону України Про іпотеку може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ;

- продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки третій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України Про іпотеку .

У будь-якому разі право вибору способу задоволення своїх вимог належить Іпотекодержателю.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Разом з тим, п. 4.4.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року N 1 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів , встановлено, що вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, господарські суди мають враховувати приписи статті 35 Закону України Про іпотеку , якими передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Проте ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Відсутність попереднього повідомлення іпотекодавця не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя статті 35 Закону України Про іпотеку ).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30.03.2012, з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку роз'яснено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

23.07.2016 ТОВ ІІ Паша на адресу ПП БРДМ було надано вимогу про повернення суми грошових у розмірі 250 00,00 доларів США згідно договору позики від 12.07.2016 та попередження, що у випадку неповернення зазначених коштів у строк встановлений в статті 35 Закону України Про іпотеку , то останній змушений буде звернутися з вимогою про звернення стягнення на майно, що передано в іпотеку за договором іпотеки від 18.07.2016.

Таким чином, у зв'язку з порушенням Приватним підприємством БРДМ своїх зобов'язань за договором позики від 12.07.2016 позивач набув право на задоволення грошових вимог за рахунок предмету іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 18.07.2016.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно звіту про оцінку майна № РВ-160929-002 оцінювач зробив висновок, що оціночна вартість об'єкту оцінки, яким є нерухоме майно: нежитлова будівля № 55 літ. В загальною площею 483,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Артема (нова назва - вулиця Січових Стрільців) визначена на рівні 6 000 800,00 грн без ПДВ, що еквівалентно 231 780,00 доларів США 00 центів.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку , не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2013 у справі № 124цс13.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІІ Паша на підставі ст. 589 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35 Закону України Про іпотеку , умов Іпотечного договору від 18.07.2016 набуло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, зокрема, шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю ІІ Паша права власності на іпотечне майно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «БРДМ» (місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15 а, код ЄДРПОУ 40157028) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ІІ Паша» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130) за договором позики від 12.07.2016 в розмірі 6 200 000,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.07.2016, укладеним між Приватним підприємством «БРДМ» (місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15 а, код ЄДРПОУ 40157028) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІІ Паша» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130), посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за № 1557, а саме, на нежитлову будівлю № 55 літ. В загальною площею 483,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Артема (нова назва - вулиця Січових Стрільців) шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІІ Паша» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130) права власності на нежитлову будівлю № 55 літ. В загальною площею 483,40 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Артема (нова назва - вулиця Січових Стрільців).

3. Стягнути з Приватного підприємства «БРДМ» (місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15 а, код ЄДРПОУ 40157028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІІ Паша» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровська, вул. Титова, 18, код ЄДРПОУ 23357130) 93 000 (дев'яносто три тисячі) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.11.2016

Суддя Спичак О.М.