Рішення

від 12.10.2016 по справі 910/16564/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016Справа №910/16564/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрлада»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сінто»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 12.05.2016 року;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 12 жовтня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрлада» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сінто» (відповідач) про стягнення 9 710,74 грн. основного боргу, 1 899,58 грн. відсотки річних, 466,12 грн. інфляційних втрат, 2 433,28 грн. пені, 9 710,74 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 266 на технічне обслуговування та ремонт автомобілів від 29.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/16564/16. Розгляд справи призначено на 12.10.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укрлада (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Сінто (замовник) укладено Договір № 266 на технічне обслуговування та ремонт автомобілів (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконувати роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню автомобілів (роботи), власником яких є замовник та/або має право володіння і користування автомобілем, а замовник зобов'язується приймати автомобілі після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному договорі. Перелік автомобілів замовника вказується в додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору, проте не є вичерпним.

Види робіт, строки їх виконання погоджуються сторонами та вказуються у конкретних заявках на виконання певного виду робіт. Сторони при досягненні згоди мають право змінювати умови виконання робіт по даному договору (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.2. пп. 2.2.1. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно відповідного наряду-замовлення або акту виконаних робіт у строки та на умовах, встановлених у Розділі 4 договору, та на основі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Відповідно до п. 3.1. Договору при прийнятті автомобіля від замовника для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, сторонами складається ОСОБА_1 передання-прийняття ДТЗ (його складових). При цьому виконавцем перевіряється (встановлюється) технічний стан ДТЗ, а також здійснюється огляд автомобіля на предмет наявності зовнішніх пошкоджень і дефектів та останнє вказується у відповідному акті.

Пунктом 3.8. Договору сторони погодили, що після виконання робіт, виконавець надає замовнику наряд-замовлення або акт виконаних робіт, в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість, перелік та вартість встановлених запасних частин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів, гарантій терміни на виконані роботи, а також відповідний рахунок-фактуру для здійснення оплати замовником.

Згідно з п. 4.2. Договору оплата за виконані роботи проводиться замовником по факту виконаних робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання наряду-замовлення або акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.2. Договору за прострочення оплати за договором, замовник сплачує, окрім, відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30 % річних.

Згідно з п. 6.3. Договору у випадку прострочення замовником оплати відповідного наряду-замовлення або акту виконаних робіт згідно умов договору більш ніж на 10 календарних днів замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.

Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено, що ремонту підлягає транспортний засіб Фіат , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до наряду-замовлення від 05.01.2016 року (має силу акта виконаних робіт) позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 9 710,74 грн.

Крім того, відповідачу виставлено рахунок № УКТОЗ00863/НОМЕР_2 від 05.01.2016 року на суму 9 710,74 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання Договору № 266 на технічне обслуговування та ремонт автомобілів від 29.04.2015 року щодо оплати вартості наданих послуг, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 9 710,74 грн. основного боргу, 1 899,58 грн. відсотки річних, 466,12 грн. інфляційних втрат, 2 433,28 грн. пені, 9 710,74 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 9 710,74 грн., що підтверджується нарядом-замовлення від 05.01.2016 року, який підписано обома сторонами і, який відповідно до п. 3.8. Договору видається після виконання робіт.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк оплати послуг згідно п. 4.2. Договору настав, доказів оплати таких послуг станом на день розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з останнього 9 710,74 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат позивача, суд з урахуванням обставин справи, п. 6.2. Договору, дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку щодо стягнення 1 899,58 грн. 30% річних за період з 12.01.2016 року по 05.09.2016 року.

Розрахунок інфляційних втрат позивача за період з 12.01.2016 року по 05.09.2016 року є неправильним, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 439,82 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.01.2016 - 05.09.2016 9710.74 1.045 439.82 10150.56

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 433,28 грн. пені та 9 710,74 грн. штрафу, суд повідомляє наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд, з урахуванням п. 6.2. Договору, фактичних обставин справи, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, дійшов висновку про неправильність такого розрахунку, з відповідача підлягає стягненню 1 965,76 грн. пені за період з 12.01.2016 року по 12.07.2016 року за наступним розрахунком.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9710.74 12.01.2016 - 28.01.2016 17 22.0000 % 0.120 %* 198.46 9710.74 29.01.2016 - 03.03.2016 35 22.0000 % 0.120 %* 408.59 9710.74 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22.0000 % 0.120 %* 572.03 9710.74 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19.0000 % 0.104 %* 352.88 9710.74 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 267.44 9710.74 24.06.2016 - 12.07.2016 19 16.5000 % 0.090 %* 166.36

Позовна вимога про стягнення 9 710,74 грн. штрафу відповідно до п. 6.3. Договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СІНТО" (02140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36825176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 28, ідентифікаційний код 30979427), грошові кошти: 9 710,74 грн. (дев'ять тисяч сімсот десять гривень 74 копійки) основного боргу, 1 899,58 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 58 копійок) відсотків річних, 1 965,76 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять гривень 76 копійок) пені, 9 710,74 грн. (дев'ять тисяч сімсот десять гривень 74 копійки) штрафу, 439,82 грн. (чотириста тридцять дев'ять гривень 82 копійки) інфляційних втрат та 1 349,90 грн. (одна тисяча триста сорок дев'ять гривень 90 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.11.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало