Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/16948/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016Справа №910/16948/16

За позовом Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінєльніков та партнери”

про стягнення 27 761,61 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача – не з'явився;

Від відповідача –           не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (надалі – Інститут) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінєльніков та партнери” (надалі – Товариство) 22 447,18 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі установ, організацій та підприємств НАН України від 25.11.2015 №9, та договору від 25.11.2015 №9-В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі – Договір №9-В); 3 382,20 грн. пені; 1 932,23 грн. штрафу, а всього 27 761,61 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.10.2016.

Ухвали Господарського суду міста Києва від було надіслано відповідачу на адресу (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 7-А, офіс 516), зазначену у позовній заяві і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, судом було повідомлено сторін телефонограмами про дату, час т місце розгляду справи.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 08.11.2016 без участі представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2015 між Інститутом політехнічних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса академії наук України (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сінєльніков та партнери” (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі установ, організацій та підприємств НАН України від 25.11.2015 №9 (надалі – Договір №9).

Відповідно до п. 1.1. Договору №9 орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: кімнату 102 (далі - Майно) площею 23,1 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 8, на 1-му поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку від 07.09.2015 і становить за незалежною оцінкою станом на 31.08.2015 року 193323 грн. (без ПДВ).

Майно передається в оренду з метою розміщення під офіс (п. 1.2. Договору №9).

Згідно з п. 2.1 Договору №9 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки – не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.2.4 Договору №9 обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 №786 (далі - Методика), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація за індекс інфляції) – серпень 2015 року 2 899,85 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати за утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (пункт 3.1 Договору №9).

Згідно з п. 3.3, 3.4, Договору №9 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства України за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктами 5.2, 5.4 Договору №9 передбачено, що орендар зобов'язується прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір №9 діє з 25.11.2015 до 01.11.2018 включно (пункт 10.1 Договору №12).

Судом встановлено, що Інститут передав, а Товариство прийняло у тимчасове користування на умовах оренди нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 8, номер кімнат, що передаються в оренду – 102, поверх – 1, площа – 23,1 кв.м., стан приміщення на момент передачі в оренду – задовільний, недоліки – немає, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.11.2015, який підписано повноважними представниками Інституту і Товариства, і скріплено печатками вказаних юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі умов Договору №9 у відповідача виникло зобов'язання з оплати орендної плати на загальну суму 19 322,32 грн., а саме: за січень 2016 року – 7 685,47 грн.; за лютий 2016 року – 3 880,52 грн.; за березень 2016 року – 3 873,59 грн.; за квітень 2016 року – 3 882,74 грн.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами частини четвертої статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено пунктом 3.1 Договору №9, орендна плата визначається на підставі Методики і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація за індекс інфляції) – серпень 2015 року 2 899,85 грн.

За приписами частини першої та другої статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи містять акт звірки укладений між сторонами станом на 30.04.2016, згідно якого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 23 926,16 грн. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками господарюючих суб'єктів.

Також, в матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача, в якому останній гарантував оплату заборгованості з орендної плати в розмірі 23 926,16 грн. до 01 липня 2016 року.

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за Договором №9 як станом на 01.08.2016 (за розрахунком позивача), так і станом на дату прийняття рішення (08.11.2016) становить 19 322,32 грн. і підлягає стягненню за даним рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2016 за актом прийому-передачі Орендодавець прийняв, а Орендар передав нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 8, номер кімнат, що передаються в оренду – 102, поверх – 1, площа – 23,1 кв.м., стан приміщення на момент передачі в оренду – задовільний, недоліки – немає.

Крім основної заборгованості за Договором №9 позивач просить стягнути з відповідача 3 185,49 грн. пені.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.7 Договору №9 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Так, позивач просить суд стягнути 3 185,49 грн. пені за такі періоди:

з 21.01.2016 (оскільки 20.01.2016 останній день оплати заборгованості за січень 2016 року; кількість дів прострочення - 193) по 31.07.2016 (нарахованих на 7 685,47 грн. заборгованості за січень 2016 року) сума пені становить 1 607,43грн.;

з 21.02.2016 (оскільки 20.02.2016 останній день оплати заборгованості за лютий 2016 року; кількість днів прострочення - 162) по 31.07.2016 (нарахованих на 3 880,52 грн. заборгованості за лютий 2016 року) сума пені становить 666,60 грн.;

з 21.03.2016 (оскільки 20.03.2016 останній день оплати заборгованості за березень 2016 року; кількість днів прострочення - 133) по 31.07.2016 (нарахованих на 3 873,59 грн. заборгованості за березень 2016 року) сума пені становить 530,00 грн.;

з 21.04.2016 (оскільки 20.04.2016 останній день оплати заборгованості за квітень 2016 року; кількість днів прострочення - 101) по 31.07.2016 (нарахованих на 3 882,74 грн. заборгованості за квітень 2016 року) сума пені становить 381,46 грн.

Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок суми пені і періодів її нарахування та встановив, що він частково є неправильним.

Так, позивачем не враховано, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені за січень 2016 року не враховані зазначені приписи ГК України.

За перерахунком суду сума пені та періоди її нарахування становлять:

з 21.01.2016 (нарахованих на 7 685,47 грн. заборгованості за січень 2016 року) по 21.07.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України та ) сума пені становить 1 534,99 грн.;

з 21.02.2016 (нарахованих на 3 880,52 грн. заборгованості за лютий 2016 року) по 31.07.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума пені становить 664,78 грн.;

з 21.03.2016 (нарахованих на 3 873,59 грн. заборгованості за березень 2016 року) по 31.07.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума пені становить 528,54 грн.;

з 21.04.2016 (нарахованих на 3 882,74 грн. заборгованості за квітень 2016 року) по 31.07.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума пені становить 385,09 грн.;

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 3 113,40 грн. пені за розрахунком суду, нарахованих на заборгованість за Договором №9; у решті стягнення суми пені (72,09 грн.) за Договором №9 слід відмовити.

Крім того, пунктом 3.8 Договору №9 встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок 10% штрафу та встановлено, що Інститутом вірно визначено розмір штрафу, тому стягненню з відповідача підлягає 1 932,23 грн. штрафу за прострочення внесення платежів з орендної плати.

Що ж до стягнення з відповідача заборгованості за Договором №9-В, то слід зазначити таке.

25.11.2015 Інститутом (балансоутримувач) і Товариством (орендар) укладено Договір №9-В, за умовами якого:

- балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 8 (далі - будівля), розрахункова площа 2 519,7 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за Договором №9-В; орендар користується приміщенням, яке складається з приміщень загальною площею 23,1 кв.м., розміщеного на 1-мцу поверсі будівлі Інституту, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку від 07.09.2015 193323 грн. (без ПДВ) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до Договору №9; орендоване приміщення використовується для розміщення офісу (пункт 1.1 Договору №9-В);

- балансоутримувач зобов'язується забезпечити:

виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства України про користування будівлями; перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються Договором;

надання орендарю комунальних послуг за чинними розцінками і тарифами;

інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги (пункт 2.1 Договору №9-В);

- орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодувати податок на землю (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору №9-В);

- Договір №9-В діє з 25.11.2015 по 01.11.2018 включно (пункт 5.1 Договору №9-В).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі умов Договору №9-В у відповідача виникло зобов'язання з оплати комунальних послуг та відшкодування податку за землю на загальну суму 3 124,86 грн., а саме: за лютий 2016 року – 245,26 грн.; за березень 2016 року – 1 919,76 грн.; за квітень 2016 року – 959,84 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за комунальні послуги та відшкодування податку на землю становить 3 124,86 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості за Договором №9-В позивач просить стягнути з відповідача 196,71 грн. пені.

Підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Договору №9-В встановлено, що орендар зобов'язується при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку діючої облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність орендаря за порушення зобов'язання щодо сплати вартості послуг у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг.

З врахуванням викладеного за результатами здійснення судом власного перерахунку розмір пені становить 199,57 грн., проте оскільки суд не наділений правом виходити за межі пред'явлених вимог, вимоги позивача про стягнення 196,71 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінєльніков та партнери” (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 7-А, офіс 516, ідентифікаційний код 39595717) на користь Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 8, ідентифікаційний код 16394076) 22 447 (двадцять дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 18 коп. заборгованості, 3 310 (три тисячі триста десять) грн. 11 коп. пені, 1 932 (одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 23 коп. штрафу та 1 374 (одну тисячу триста сімдесят чотири) грн. 42 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.11.2016

Суддя                                                                                                     І.І. Борисенко