Рішення

від 14.11.2016 по справі 920/1015/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2016 Справа № 920/1015/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ СТРОЙ УКРАЇНА , м. Вишневе, Київська область,

до відповідача ОСОБА_1 фірми Будтехсервіс , м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 100 000 грн. 00 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 08.10.2016);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 100 000 грн. 00 коп. позики відповідно до договору безпроцентної позики № 3 від 06.09.2013, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору безпроцентної позики № 3 від 06.09.2013, позивач передає відповідачу у позику грошові кошти в сумі 150 000 грн. 00 коп., а відповідач, в свою чергу, зобов'язується використати їх на поповнення обігових коштів підприємства та повернути позивачу у строк, встановлений договором.

Згідно з п. 1.2. договору, позивач надає відповідачу позику шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок останнього в банківській установі.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту перерахуванням на рахунок відповідача суми позики та діє до 31 грудня 2013 року (п. 4.1. договору).

Строк повернення суми позики - 10 жовтня 2013 року (п. 2.1. договору).

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 1 від 06.09.2013, підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 150 000 грн. 00 коп. Призначення платежу - згідно договору № 3 від 06.09.2013 (а.с. 14).

Згідно з копією банківської виписки з рахунку позивача за 13.08.2014, відповідачем на рахунок позивача повернуто 50 000 грн. 00 коп. фінансової допомоги згідно з договором № 3 від 06.09.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не повернув у повному обсязі суму наданої позики, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 100 000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт перерахування позивачем та отримання відповідачем грошових коштів в сумі 150 000 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте в порушення умов укладеного договору, відповідач не повернув в повному обсязі надані кошти, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно повернення суми наданої позики, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 100 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1500 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 фірми Будтехсервіс (вул. Вирівська, 64/1, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 31375354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ СТРОЙ УКРАЇНА (вул. Першотравнева, буд. 14, офіс 2, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08133, код ЄДРПОУ 38680119) 100 000 грн. 00 коп. заборгованості, 1500 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2016

Суддя Є.А. Жерьобкіна