Рішення

від 15.09.2016 по справі 753/8706/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8706/16-ц

провадження № 2/753/4944/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"15" вересня 2016 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Кубіву С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ФВЕ-УА про захист трудових прав,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ФВЕ-УА (далі по тексту - Відповідач, ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА ) та уточнивши позовні вимоги, просив визнати припиненими трудові відносини між ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА та директором товариства ОСОБА_2 на підставі ст. 38 КЗпП України з 29 квітня 2016 року.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА від 07 з жовтня 2013 року ОСОБА_2 було призначено на посаду директора. Наказ про вступ ОСОБА_2 був виданий 08 жовтня 2013 року. 28 березня 2016 року ОСОБА_2 на ім'я загальних зборів учасників Відповідача було написано заяву про звільнення за власним бажанням у порядку ст. 38 КЗпП України. Крім того, позивачем було повідомлено учасника товариства у встановленому законодавством порядку про проведення загальних зборів товариства із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Заплановані на 29 квітня 2016 року позачергові загальні збори учасників ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА визнано такими, що не відбулися, через відсутність (неприбуття) учасника. Зауважує, що примусова праця в Україні заборонена, тому враховуючи вищевикладене, звернувся до суду за захистом порушених прав та просив суд позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце і час розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ФВЕ-УА від 07.10.2013 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора.

Відповідно до наказу № 1 від 08.10.2013 року ОСОБА_2 прийняв на себе обов'язки директора ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА .

28.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА з заявою про звільнення за власним бажанням з займаної посади з 29.04.2016 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про господарські товариства , у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний орган (дирекція) або одноособовий (директор).

Частиною 4 ст. 145 ЦК України, ст. 41 Закону України Про господарські товариства передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до п.8.1 статуту ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА вищим органом товариства є загальні збори учасників. Виконавчим органом товариства є директор.

Пунктом 8.2 статуту товариства передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства входять питання, зокрема, призначення та звільнення директора.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Відповідно до статуту ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА учасниками товариства є громадянин Чеської Республіки - Бажант Міхал.

Відповідно до п. 8.6 статуту порядок денний загальних зборів учасників повідомляється кожному учаснику, в усній або письмовій формі, головою товариства не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до засновників товариства з повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства, яке буде проведено 29.04.2016 року о 14-00 АДРЕСА_1. Зазначене повідомлення було направлено засновнику, що підтверджується поштовим чеком від 28.03.2016 р.

Разом з тим, загальні збори 29.04.2016 року не відбулися, у зв'язку з чим питання про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА вирішено не було.

Станом на час ухвалення рішення суду загальні збори ТОВ ВКП СЕРВІС ФВЕ-УА не проведені, питання про звільнення позивача з посади директора не вирішено. При цьому також встановлено, що позивач не відкликав свою заяву про звільнення за власним бажанням від 28.03.2016 року.

Пунктом другим статті 22 КЗпП України визначено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною першою статті 38 КЗпП України передбачене право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, за змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. 41 Закону України Про господарські товариства праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Проте, як встановлено матеріалами справи, учасники ТОВ СЕРВІС ФВЕ-УА - відповідачі не провели загальних зборів товариства та заяву ОСОБА_2 про звільнення з посади директора не вирішили, тоді як позивач виконав вимоги закону щодо процедури звільнення за власним бажанням: подав відповідну заяву та призначив проведення зборів учасників товариства для його вирішення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, відповідачами порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки невирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ФВЕ-УА про захист трудових прав - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ФВЕ-УА (код ЄДРПОУ 38927486) та директором товариства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст. 38 КЗпП України з 29 квітня 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ФВЕ-УА (код ЄДРПОУ 38927486) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА