Ухвала

від 14.11.2016 по справі 761/40168/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40168/16-к

Провадження № 1-кс/761/24564/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про арешт майна по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100014252 від 09 листопада 2016 року ,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2016 року старший слідчий слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100014252 від 09 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, а саме нежитлового приміщення, (літ. А) загальною площею 149,4 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 32 Б, яке 05 жовтня 2016 року на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1356 та акту прийому передачі було внесено до статутного капіталу ТОВ «Столична Ліга».

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100014252 від 09 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на адресу слідчого відділу Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві надійшов рапорт о/у ССП Шевченківського УП ОСОБА_5 про те, що в ході виконання доручення по матеріалах кримінального провадження № 420141001000000400 було здобуто інформацію про те, що протягом 2016 року невстановлені особи за допомогою підроблених документів заволоділи нежитловим приміщенням загальною площею 149,4 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара,32 Б та яке належить територіальній громаді м. Києва.

Встановлено, що відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської Міської Ради (Київська міська Державна Адміністрація) від 10.12.2010 №1112 вказане приміщення було передано до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації від 09.02.2011 №80, вказане приміщення перебуває у власності територіальної громади м. Києва і було закріплене на праві господарського відання за КП «Керуюча дирекція».

Надалі протягом 2015 року Шевченківська районна державна адміністрація подавала оголошення в Газету «Хрещатик» №92 (4688) від 01.07.2015 про намір передати вказане приміщення в оренду. В оголошені вказано, що балансоутримувачем вказаного приміщення є КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», а вартість об`єкта оренди становить 2392400,00 грн.

Відповідно до Протоколу №42 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 04.08.2015, встановлено, що на вказаному засіданні розглядалося питання, підняте начальником управління комунальної власності Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_6 , про надання вказаного приміщення в оренду єдиному претенденту ТОВ «Київрент). На цьому ж засіданні комісія погодила вказане питання та уповноважила орендодавця на укладення договору оренди.

Відповідно до Розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації від 21.08.2015 № 466, на першого заступника Голови ШРДА ОСОБА_7 було покладено контроль за виконанням даного розпорядження про надання ТОВ «Київрент», як єдиному претенденту, в орендне користування нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесеного до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, а саме приміщення (підвал) загальною площею 149, 5 кв. м на вул. О. Гончара, 32-Б.

Але незважаючи на це, протягом 2016 року невстановленими особами за допомогою підроблених документів дане приміщення декілька разів змінювало свого власника, та в подальшому було внесено в статутний капітал ТОВ «Столична Ліга» (ЄДРПОУ 40863783), директором якого на сьогодні являється гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Полтавської області.

Крім того встановлено, що в продовж жовтня листопада 2016 року у вказаному приміщенні проводився ремонт працівниками ТОВ «Індустріальний Будівельний Холдинг» (ЄДРПОУ 38123691).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлове приміщення, (літ. А) загальною площею 149,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 05.10.2016 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1356 та акту прийому передачі було внесено до статутного капіталу ТОВ «Столична Ліга».

Таким чином, в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні було здобуто достатньо доказів, які свідчать про те, що група невстановлених осіб, безпідставно зареєстрували право власності на нежитлове приміщення загальною площею 149,4 кв. м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , яке належить територіальній громаді м. Києва та намагаються ним заволодіти.

Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 від 12 листопада 2016 було визнано речовим доказом нежитлове приміщення загальною площею 149,4 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що нежитлове приміщення загальною площею 149,4 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є речовим доказом, а саме предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий звернувся з даним клопотанням.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без повідомлення власника майна є необхідним ,з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання та пояснень слідчого, нежитлове приміщення, (літ. А) загальною площею 149,4 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 32 Б, яке 05 жовтня 2016 року на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1356 та акту прийому передачі було внесено до статутного капіталу ТОВ «Столична Ліга», відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100014252 від 09 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме нежитлове приміщення, (літ. А) загальною площею 149,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1