Ухвала

від 15.11.2016 по справі 761/37672/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37672/16-к

Провадження № 1-кс/761/23038/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2016 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, подане в порядку визначеному ст. 174 КПК України, згідно якого заявник просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.07.2016 року, а саме з земельних ділянок: ОСОБА_3 : площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5055, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5054, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5049, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; ОСОБА_4 : площею 0,4481 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,111 га, кадастровий номер 3222482401:01:010:0151, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; ОСОБА_5 : площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5057, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5051, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,1119 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5061, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,135 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5052, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,4827 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5048, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,4827 га, кадастровий номер 322482401:01:001:5047, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2092 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5058, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5053, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка; площею 0,2 га, кадастровий номер 3222482401:01:001:5045, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.07.2016 у справі №761/24747/16-к задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 , внесене по кримінальному провадженню №12013110100013505 від 27.08.2013 та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482401:01:001:5057, 3222482401:01:001:5051, 3222482401:01:001:5061, 3222482401:01:001:5049, 3222482401:01:001:5052, 3222482401:01:001:5048, 3222482401:01:001:5047, 3222482401:01:001:5058, 3222482401:01:001:5045, 3222482401:01:001:5053, 3222482401:01:010:0151, 3222482401:01:001:5055, 3222482401:01:001:5054, розташовані в с. Горенка, Києво-Святошинський район, Київської області. ОСОБА_3 є власником земельних ділянок: кадастровий номер 3222482401:01:001:5055 площею 0,2 га; кадастровий номер 3222482401:01:001:5054 площею 0,2 га; кадастровий номер 3222482401:01:001:5049 площею 0,135 га. На підставі вищевказаної ухвали слідчого судді державні реєстратори Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київради (КМДА) прийняли рішення про державну реєстрацію обтяжень прав власності на вищевказані земельні ділянки. Переглядаючи Реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заявником випадково було виявлено, що на належні йому земельні ділянки був накладений арешт. Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва в ухваті від 12.07.2016 року зазначає, що особи-власники майна були повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора. Слідчий судця Шевченківського районного суду м. Києва вказує на те. що ОСОБА_7 27.05.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, максимальна міра покарання за вчинення якого полягає у вигляді позбавлення волі винної особи до 12 років з конфіскацією майна. Жодна з земельних ділянок, на які було накладено арешт, ОСОБА_7 не належить. Таким чином, земельні ділянки, на які був накладений арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.07.2016, станом на момент повідомлення ОСОБА_7 про підозру в кримінальному провадженні №12013110100013505 (27.05.2016) не належали. Таким чином вказівки слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва щодо того, шо ОСОБА_7 переоформила земельні ділянки з метою укриття свого майна є безпідставними та необгрунтованими, а обставини, на яких ґрунтуються такі висновки є недослідженими.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив суд задовольнити його, прокурор ОСОБА_6 заперечував проти даного клопотання.

Проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, Київською місцевою прокуратурою № 10 29.08.2016 року було направлено на адресу Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27.08.2013 року.

Проте, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року було повернуто вищезазначений обвинувальний акт прокурору Київської місцевої прокуратури № 10.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, з якого заявник просить зняти арешт.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів судової справи № 761/24747/16-к, 06 липня 2016 року постановою про визнання речовими доказами, вищезазначені земельні ділянки було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27.08.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України.

Так, як вбачається з аналізу вказаних положень, змісту клопотання, досліджених документів, до клопотання не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини зазначені у ньому.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах судової справи № 761/24747/16-к містяться матеріали кримінального провадження, з яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, правомірність накладеного арешту, суд вважає що на даний час потреба у накладенні такого арешту не відпала.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, прийшов до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя