АС4/30-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.07 Справа №АС4/30-07.
За позовом: Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області
До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Низи», Сумський район
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Низівська селищна рада, Сумський район
Про стягнення 6742 грн. 41 коп.
Суддя СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.
Секретар судового засідання Піскова Ю.О.
За участю представників:
Від позивача: Марченко О.О.
Від відповідача: Нємцев В.А.
Від третьої особи: Середа О.І.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 6742 грн. 41 коп., нараховані згідно рішення № 39 від 27.11.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведеної перевірки (акт перевірки від 25.09.2006 р. № 212, доповнення до акту перевірки від 08.11.2006 р. № 246) було встановлено порушення порядку застосування тарифів на послуги з водопостачання для населення смт. Низи в період з 01.01.2006 р. по 01.09.2006 р. за рахунок застосування нечинних тарифів на вказані послуги. Рішення виконавчого комітету Низівської селищної ради від 27.01.2006 р. № 7 «Про погодження змін до тарифів на водопостачання ТОВ АФ «Низи» не було оприлюднено в порядку, передбаченому ст. 57 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні в засобах масової інформації», ст. 12 Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому не набрало чинності.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов №20 від 26.02.2007р., в якому з позовними вимогами не погодився і зазначає, що ціни та тарифи на послуги з водопостачання, які надаються ТОВ АФ «Низи», що не є підприємством комунальної форми власності, погоджуються органом місцевого самоврядування у встановленому порядку та не відносяться до державних фіксованих чи регульованих цін і тарифів. Крім того, відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, підставою для застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб‘єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, тому посилання у рішенні позивача № 39 від 27.11.2006р. на ст. 57 Конституції України не є належною підставою для застосування економічних санкцій. Крім того, справи за позовами Держінспекції з контролю за цінами не підлягають розглядові в порядку адміністративного судочинства (заперечення № 31 від 07.03.2007 р.).
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, залучена до участі у справі за клопотанням відповідача ухвалою суду від 26.02.2007 р., надала пояснення від 12.04.2007 р. за № 286/02-15, згідно яких рішення виконавчого комітету Низівської селищної ради від 27.01.2006 р. № 7 «Про погодження змін до тарифів на водопостачання ТОВ АФ «Низи» не було оприлюднено в засобах масової інформації, але було вивішено на дошках оголошень біля селищної ради та в приміщенні селищної ради. Прийняттю даного рішення передувало його обговорення на сходах громадян 30.11.2006 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №39 від 27.11.2006р. до відповідача були застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 6742 грн. 41 коп., в т.ч. 2247 грн. 47 коп. необґрунтовано отриманої виручки та 4494 грн. 94 коп. штрафу.
Дане рішення ґрунтувалося на Акті перевірки № 212 від 25.09.2006р. та доповненні № 246 від 08.11.2006 р. до акту перевірки, згідно яких було встановлено порушення при застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання в ТОВ АФ «Низи» за період з 01.01.2006р. по 01.09.2006р. Тарифи були затверджені рішенням виконавчого комітету Низівської селищної ради №7 від 27.01.2006р., яке не було оприлюднено виконкомом відповідно до п.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні в засобах масової інформації» і відповідно не набрало законної сили, в зв'язку з чим відповідач застосував в розрахунках з населенням нечинні тарифи на вказані послуги, в порушення вимог ст. 57 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи відповідно до ст. 9 Закону «Про ціни і ціноутворення» встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що тарифи на послуги водопостачання, які в даному випадку мають вирішальне соціальне значення для населення, що мешкає на території Низівської селищної ради, є регульованими тарифами.
До власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад згідно ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать, зокрема, повноваження щодо погодження в установленому порядку тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Рішенням виконавчого комітету Низівської селищної ради від 27.01.2006 р. № 7 «Про погодження змін до тарифів на водопостачання ТОВ АФ «Низи» відповідачу з 01.01.2006 р. був погоджений тариф на водопостачання.
Відповідно до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов‘язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Статтею 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23.09.1997р. передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003р. регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Таким чином, виконавчий комітет Низівської селищної ради є органом місцевого самоврядування, який в межах своїх повноважень приймає рішення, що набирають чинності після їх офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації.
Рішення виконавчого комітету Низівської селищної ради від 27.01.2006 р. № 7 не було опубліковано в районній газеті «Вперед», не доведено до відома громадян іншим, передбаченим ст. 22 Закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», способом.
Суд не погоджується з позицією відповідача, що прийняте третьою особою рішення про погодження тарифів на водопостачання не можна вважати регуляторним актом, оскільки згідно ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Таким чином, рішення виконавчого комітету Низівської селищної ради є регуляторним актом, оскільки прийнято регуляторним органом – органом місцевого самоврядування, безпосередньо спрямоване на правове регулювання господарських відносин підприємства – надавача житлово-комунальних послуг у смт. Низи Сумського району.
Враховуючи викладене, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №39 від 27.11.2006р., яке відповідачем не оскаржене та в судовому порядку не визнано нечинним, є чинним і таким, що винесено відповідно до вимог Законів України «Про ціни і ціноутворення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Посилання позивача у цьому рішенні на ст. 57 Конституції України не може бути визнано порушенням вимог п. 5.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, оскільки норми Конституції є нормами прямої дії.
Недоречною є позиція відповідача щодо закриття провадження у справі у зв‘язку з тим, що справа за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного. Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, Інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. За змістом абзацу 2 п. 4 цього Положення Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб‘єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Визначення суб‘єкта владних повноважень дається в п. 7 ст. 3 КАС України, згідно з яким – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб‘єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, спори за зверненнями територіальних органів Держінспекції з контролю за цінами про стягнення економічних санкцій підвідомчі адміністративним судам.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки відповідач не надав достатніх доказів в підтвердження своєї позиції по справі, позовні вимоги про стягнення застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 6742 грн. 41 коп., в т.ч. 2247 грн. 47 коп. необґрунтовано отриманої виручки, 4494 грн. 94 коп. штрафу визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Низи» (Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Радгоспна, 21; код 30133608) в доход бюджету (код класифікації доходів 23030300, р/р 31115106600355 в УДК у Сумській області, МФО 837013, код 23635273, символ звітності банку 106) економічні санкції в сумі 6742 грн. 41 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 627552 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лиховид Б.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні