Постанова

від 15.11.2016 по справі 819/1359/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1359/16

15 листопада 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного підприємства Вікос ЛТД про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства Вікос ЛТД (далі - ПП Вікос ЛТД , відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 1 126,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 12.10.2016 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1 126,49 грн., що включає 620,20 грн. основного зобов'язання та 506,29 грн. штрафних санкцій. Податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у декларації, а також донарахованого податковим органом за результатами перевірки та штрафних санкцій.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 15.11.2016 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Одночасно зазначив, що суми грошових зобов'язань, які нараховані контролюючим органом і заявлені до стягнення в даній справі, не оскаржувались платником податків.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, при цьому копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, яка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не була вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі вручена належним чином, сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду представника не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП Вікос ЛТД 31.01.1996 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 12.10.2016 року (а. с. 8-9). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, є платником четвертої групи єдиного податку. ПП Вікос ЛТД має відкриті рахунки у банківських установах, що підтверджує інформація Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (а. с. 11).

Як вбачається із довідки про наявність податкового боргу, станом на 12.10.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб на суму 1 126,49 грн., що включає 620,00 грн. основного зобов'язання та 506,29 грн. штрафних санкцій (а. с. 10).

Відповідно до розрахунку сум позовних вимог по ПП Вікос ЛТД по єдиному податку з юридичних осіб (а. с. 12), податковий борг відповідача на загальну суму 1 126,49 грн. виник у зв'язку з несплатою відповідачем:

- грошового зобов'язання, самостійно визначеного ним у податковій декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2013 рік № НОМЕР_1 від 31.01.2014 року на суму 865,45 грн. (а. с. 15-16);

- штрафних санкцій, нарахованих відповідачу податковим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.04.2014 року на суму 458,69 грн. (а. с. 17) та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01.04.2016 року на суму 47,60 грн. (а. с. 18).

Повідомлення-рішення були винесені на підставі акту камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи від 18.02.2014 року № 925/15-03/22604454 (а. с. 21). Податкові повідомлення-рішення платником податків не оскаржувалися.

З урахуванням наявної станом на 01.01.2014 року переплати у розмірі 225,45 грн. сума податкового боргу ПП Вікос ЛТД становить 1 126,49 грн. та відображена в інтегрованій картці платника податків по єдиному податку з юридичних осіб (а. с. 24-26).

Узгодженні суми грошових зобов'язань ПП Вікос ЛТД своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області направлено платнику податків податкову вимогу від 21.05.2014 року № 3445-25 (а. с. 13), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем. При цьому з моменту надіслання податкової вимоги податковий борг платника податків не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 295.3 статті 295 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань, самостійно задекларованих платником податків та донарахованих за результатами перевірки контролюючого органу, які є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктами 57.1, 57.3 статті 57, пунктом 295.3 статті 295 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості. Позивач обґрунтовано, в межах своїх повноважень звернувся до суду з даними позовними вимогами та надав належні та допустимі докази щодо наявності податкового боргу у платника податків ПП Вікос ЛТД .

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ПП Вікос ЛТД у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 1 126,49 грн.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства Вікос ЛТД (46013, Тернопільська область, місто Тернопіль, проспект Степана Бандери, будинок 83, код ЄДРПОУ 22604454) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, кошти у розмірі податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 1 126 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень 49 (сорок дев'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.