Постанова

від 15.11.2016 по справі 909/1209/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 909/1209/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М. за участю представників: від прокуратури:Збарих С.М., посв. №028728 від 05.09.2014р.; від позивача:не з'явився; від відповідача:Драбчук В.С., дов. б/н від 11.11.2016р., Коземчук В.М., директор розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТоргово-виробничого малого підприємства "Явір" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. за заявоюТоргово-виробничого малого підприємства "Явір" про перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2014р. за нововиявленими обставинами у справі господарського суду№909/1209/13 Івано-Франківської області за позовомВ.о. прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської міської ради до Торгово-виробничого малого підприємства "Явір" проповернення земельної ділянки площею 0,0043 га, яка знаходиться в м.Снятин по вул.Шевченка навпроти будинку №28 та демонтування тимчасової малої архітектурної форми по торгівлі квітами та попутною гастрономією В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2014р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2014р. у справі №909/1209/13, задоволені позовні вимоги. Зобов'язано Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" повернути в землі запасу Снятинської міської ради земельну ділянку площею 0,0043 га., яка знаходиться в м. Снятин по вул. Шевченка навпроти будинку №28, та демонтувати тимчасову малу архітектурну форму по торгівлі квітами та попутною гастрономією, яка знаходиться в м. Снятин по вул. Шевченка навпроти будинку №28. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Торгово-виробниче мале підприємство "Явір", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2014р. у справі №909/1209/13 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2015р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. у справі №909/1209/13, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2014р. у справі №909/1209/13 залишено без змін.

Відповідач, Торгово-виробниче мале підприємство "Явір", з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким за наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2016р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Заявлене скаржником клопотання в порядку приписів ст. 121 1 ГПК України судовою колегією касаційної інстанції відхилено, оскільки у відповідності до ст. 121 1 ГПК України зупинення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

У письмових відзивах на касаційну скаргу прокурор та позивач просили залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 15.11.2016р. представники відповідача підтримали вимоги касаційної скарги, прокурор заперечував проти її задоволення. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Торгово-виробничого малого підприємства "Явір".

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2014р. у справі №909/1209/13 посилалось на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2015р. у справі №909/88/15, якою визнано недійсним рішення Снятинської міської ради від 16.05.2013р. №530-24/2-п/2013 "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, вбачається, що позовні вимоги були задоволені з підстав використання відповідачем земельної ділянки, яка знаходиться в м. Снятин по вул. Шевченка навпроти будинку №28 без правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, а рішення Снятинської міської ради від 16.05.2013р. №530-24/2-п/2013 "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" не стосується таких правовстановлюючих документів, тобто жодним чином не має вирішального значення для прийняття судом рішення по суті, а відтак визнання зазначеного рішення незаконним в судовому порядку фактично не впливає на наявність чи відсутність прав заявника щодо користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним та обґрунтованим висновок господарських судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що обставини, на які посилається заявник касаційної скарги, не містять ознак нововиявлених, а відтак відсутні підстави для перегляду рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2014р. у справі №909/1209/13 за нововиявленими обставинами.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. у справі №909/1209/13 відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. у справі №909/1209/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Торгово-виробничого малого підприємства "Явір" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Г.М. Мачульський