Рішення

від 11.11.2016 по справі 904/7549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2016 Справа № 904/7549/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005", м. Дніпро

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум", м. Одеса

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл", м. Харків

відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс", с. Нова Долина Одеської області

відповідача-4: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Лозуватка Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_2, м. Одеса

про усунення перешкод в користуванні майном

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3., довіреність від 01 липня 2016 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

Від відповідача-4: не з'явився

Від третьої особи: ОСОБА_4, договір про надання правової допомоги №01/11/16 від 09 листопада 2016 року, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить:

1. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-У, ємності У-УПІ, за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі звільнити й від майна товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум";

2. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, якав цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-V, ємності V-VПІ , за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі звільнити й від майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл";

3. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-V, ємності V-VПІ, за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі звільнити й від майна товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс";

5. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-У, ємності У-УПІ, за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі звільнити й від майна фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

6. Доручити примусове виконання рішення Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ФХК 2005", як зареєстрований власник автозаправної станції, неправомірно позбавлений права користування власним майном особами, які вважають себе орендарями та суборендарями автозаправної станції. Відповідачі чинять перешкоди в здійсненні позивачем права користування приміщеннями, не зважаючи на те, що позивач, як власник спірного приміщення, не передавав будь-кому з відповідачів приміщення АЗС у користування. ТОВ "ФХК 2005" зазначає, що правопорушення з боку відповідачів є триваючим, яке здійснює перешкоди у користуванні майном законному власнику, а отже підлягає захисту.

Відповідач-1, товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум", позовні вимоги не визнає з огляду на те, що незаконність набуття ним права власності на об'єкт оренди не встановлена судом. Договір оренди №19/12-14СКС, укладений 19.12.2014 між наймодавцем (ТОВ "СК "Петроліум") та ТОВ Торговий Дім "Сан Ойл " (наймач) в установленому порядку недійсним не визнаний, не є нікчемним і підстави для визнання його недійсним відсутні (а.с.82-84, том 1).

Відповідач-2, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл", просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при укладанні між ТОВ "СК Петроліум" та ТОВ "Торговий Дім "Сан Ойл" договору оренди №19/12-14СКС від 19.12.2014 наймодавець (ТОВ "СК Петроліум") гарантував, що є власником об'єкту оренди - нерухомого майна, що складається з цілісного майнового комплексу - автозаправної станції. Строк дії договору оренди складає 35 місяців та станом на час розгляду справи не сплинув. Доказів незаконності набуття відповідачем-1 права власності на спірне нерухоме майно позивачем до матеріалів справи не надано, отже, відповідач-2 правомірно користується автозаправною станцією.

Відповідач-3, товариство з обмеженою відповідальністю "Веста-Сервіс", у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-4, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, залучено фізичну особу ОСОБА_2.

Третя особа, ОСОБА_2, проти позову заперечує з тих підстав, що жодних доказів на підтвердження того, що вказана земельна ділянка дійсно належить на праві власності ТОВ "ФХК 2005", не надано. Станом на дату придбання ТОВ "ФХК 2005" автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться вказана автозаправна станція, не переходило до позивача автоматично. Право власності може бути передано лише на підставі цивільно-правової угоди, проте ТОВ "ФХК 2005" таку угоду укладено не було.

Третя особа зазначає, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3 від 22.10.2008 року. Таким чином наявні всі підстави для залучення ОСОБА_2 до участі у справі № 904/7549/16 у якості відповідача.

Позивач проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача фізичну особу ОСОБА_2 заперечує.

Відповідно до частин першої та третьої статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Пунктом 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

У разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Проти задоволення заявленого клопотання представник позивача заперечує. Крім того, стаття 24 Господарського процесуального кодексу України не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

11.11.2016 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, ОСОБА_2, заявила клопотання про виклик у судове засідання ліквідатора ТОВ "ФХК 2005" Наумова Олександра Семеновича для дачі пояснень щодо повноважень представника ОСОБА_3. Виклик ліквідатора ТОВ "ФХК 2005" Наумова О.С. здійснити через представника ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФХК 2005" знаходиться в стані припинення за судовим рішенням, а саме, 30.11.2012 Дніпропетровський окружний адміністративний суд виніс постанову по справі №2а/0470/13706/12, якою припинено юридичну особу ТОВ "ФХК 2005" та встановлено, що останнє не подає податкову звітність з січня 2010 року. Позовна заява та всі інші процесуальні документи, які є в справі, підписані представником ТОВ "ФХК 2005" ОСОБА_3., підпис ліквідатора та відтиск печатки ТОВ "ФХК 2005" є лише на довіреності представника. Наведені обставини є підставою для сумнівів у справжності підпису повноважень представника ОСОБА_3

У судовому засіданні 11.11.2016 третя особа заявила клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк", як іпотекодержателя за договором іпотеки №5704Z36 від 20.05.2004.

Розгляд справи був відкладений з 27.09.2016 на 18.10.2016, з 18.10.2016 на 31.10.2016. Ухвалою господарського суду від 31.10.2016 строк розгляду спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 11.11.2016.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: комп'ютерної програми "Документообіг спеціалізованих судів".

Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер №1008176RB12469.

У судовому засіданні 11 листопада 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 у справі №18/333-07 за позовом ТОВ "СК Петроліум" до приватного підприємства "Технопромгруп", товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005, Заводського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська, Державної акціонерної компанії "національна мережа аукціонних центрів в особі філії "Дніпропетровський аукціонний центр", за участі третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів від 27.03.2007 та Акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 17.04.2007 щодо автозаправної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в задоволенні позову відмовлено (а.с.149-152, том 1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 травня 2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 у справі №18/333-07 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2009 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 травня 2009 року залишені без змін. Отже рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 у справі №18/333-07 встановлено, що ТОВ "СК Петроліум" на підставі протоколу № 9 проведення прилюдних торгів від 02.08.2002 з продажу нерухомого майна - автозаправної станції Приватним підприємством "Горець" і акту продажу арештованого майна на торгах - автозаправної станції Приватним підприємством "Горець" від 13.08.2002 придбало у власність АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. 15.08.2002 на зазначене майно позивачу було видано свідоцтво про право власності, а 16.08.2002 це майно зареєстровано в КП "Криворізьке БТІ, про що було видане реєстраційне посвідчення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.07.2003 у справі № 17-6-40/02-7608 вищевказані прилюдні торги були визнані недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР і спірна АЗС повернута у власність Приватному підприємству "Горець".

22.09.2003 на підставі договору купівлі-продажу № 12/03 від 22.09.2003 вказана автозаправна станція була продана Приватним підприємством "Горець" Приватному підприємству "Данапріс -Тур".

25.09.2003 Приватне підприємство "Данапріс-Тур" продало спірну АЗС на підставі договору купівлі-продажу № 25/09 Приватному підприємству "Технопромгруп".

20.05.2004 за іпотечним договором №5704Z36 від 20.05.2004 спірна АЗС була передана Приватним підприємством "Технопромгруп" у заставу ВАТ "Державний експертно-імпортний банк України", у зв'язку з чим, на будівлю АЗС було накладено заборону відчуження.

У 2006 році ТОВ СК "Петроліум" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило визнати недійсним договір застави автозаправної станції. Вимоги позивача судом не задоволені з тих підстав, що на момент укладення договору застави від 20.05.2004 власником майна було ПП "Технопромгруп" (рішення суду від 21.08.2006 у справі № 20/187).

За частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" придбало автозаправну станцію, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на прилюдних торгах.

Згідно свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 03.07.2007, виданого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Убієнних Лідією Михайлівною (а.с. 22, том 1), Товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" належить право власності на нерухоме майно, а саме автозаправної станції, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м, автомайстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м, вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-V, ємності VІ-ІІІ, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Право власності позивача на вказане нерухоме майно 05.06.2009 зареєстроване Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" під реєстраційним номером 2533577, про що внесений запис №251 в реєстрову книгу № 1доп.Н Кр. Р-н-22, що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 21, том 1).

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно також вбачається, що власником вказаного комплексу автозаправної станції по АДРЕСА_1 є товариство з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" (а.с.23-26, том 1).

Об'єкт нерухомого майна (автозаправна станція) розташований на земельній ділянці площею 0,5414 гектара, кадастровий номер НОМЕР_2 що розташована на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1.

Право власності на земельну ділянку площею 0,5414 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2008 №2-505 та договору купівлі-продажу від 20.07.2007 визнано за ОСОБА_2.

22 жовтня 2008 року на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2008 №2-505 та договору купівлі-продажу від 20.07.2007 ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5414га, серія НОМЕР_4, зареєстрованим 22 жовтня 2008 року за №010812100838 (а.с.44 том 1).

01 лютого 2009 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "СК Петроліум" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого (п.1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості для розміщення АЗС, яка знаходиться на території с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області та належить орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,5414га, серія НОМЕР_4, зареєстрованим 22 жовтня 2008 року за №010812100838. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 22.09.2016 №18-404-99.17-6828/2-15 на вищезазначену земельну ділянку 12 листопада 2009 року за товариством з обмеженою відповідальністю "СК "Петроліум" у Криворізькому районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" зареєстроване право оренди за №040912102355. Термін дії договору до 12.11.2058 (а.с.80, том 1).

У червні 2016 року, під час проведення огляду майна автозаправної станції за адресою АДРЕСА_1, позивачем було встановлено, що нежитлові приміщення самовільно зайняті та використовуються в господарській діяльності сторонніми особами без достатніх законних на те підстав, про що складено акт огляду майна від 14.07.2016 (а.с.27-29, том 1).

Позивачем при проведенні огляду власного майна було виявлено, що нежитлове приміщення загальною площею 81 кв.м., що розташоване на території АЗС №12 Криворізького регіону, використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" договору суборенди №01/08-13 від 01 серпня 2013 року (а.с.33-38, том 1).

Згідно пункту 1.1.договору суборенди об'єкт суборенди переданий в оренду на підставі договору оренди №37-01/01/13 від 01 січня 2013 року.

За змістом п.6.1. цього договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року. Якщо сторони за 15 календарних днів до закінчення терміну дії договору не повідомлять одна одну про своє бажання припинити його чинність, то дія договору автоматично продовжується на такий же період на тих же умовах. Максимальний термін дії договору становить 35 місяців та не може бути більшим строку дії основного договору оренди.

Обставини перебування товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" на території автозаправної станції підтверджуються Дозволом ДН №017466 на оренду АЗС №12 за адресою АДРЕСА_1, виданий Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Дніпропетровській області від 28.09.2010 (а.с.32, том 2).

Також матеріали справи містять докази використання комплексу автозаправної станції в господарській діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл". Позивачем у якості доказів неправомірного використання автозаправної станції відповідачем-2 надані копії фіскальних чеків, з яких вбачається, що АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, обліковується саме за товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл" (а.с.207, том 2). Скасування реєстрації РРО товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл" відбулося вже після звернення позивача з позовом до суду, тобто 22.09.2016.

19 грудня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (наймодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" (наймач) був укладений договір найму (оренди) №19/12-14 СКС (а.с.85-98, том 1), відповідно до умов якого наймодавець передав у строкове платне користування наймачу належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, що складається з цілісного майнового комплексу автозаправної станції (п.1.1. договору).

Як зазначено у п.2.2. договору оренди нерухоме майно, що передається в оренду, належить наймодавцю на праві приватної власності.

Цей договір укладено строком на 35 (тридцять п'ять) місяців (п.3.1. договору).

За змістом статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Разом з тим, починаючи з червня 2009 року зареєстрованим власником автозаправної станції, яка за наведеним вище договором найму (оренди) №19/12-14 СКС передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Сан Ойл", є товариство з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005". Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроліум" було позбавлено права власності на автозаправну станцію згідно рішення господарського суду Одеської області від 22.07.2003, яким прилюдні торги були визнані недійсними, а спірна АЗС повернута законному власнику - приватному підприємству "Горець".

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" не мало законних підстав на укладення договору оренди та передачу в оренду цілісного майнового комплексу автозаправної станції, який йому не належить.

Оскільки на території автозаправної станції знаходились невідомі особи, які відмовились звільнити приміщення на вимогу власника, позивач звернувся до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Криворізьке відділення поліції) з заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 14.07.2016 (а.с.30-31, том 1).

Листом від 29.07.2016 Криворізький відділ поліції повідомив позивача про відсутність в діях працівників ТОВ "Торговий Дім "Сан Ойл" обов'язкових ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення та рекомендовано вирішити цивільно-правовий спір у судовому порядку.

Позивач посилається на відсутність у відповідачів правових підстав для зайняття нежитлових приміщень - автозаправної станції, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" на праві власності, що і є причиною спору.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містить ст. 321 ЦК України.

За частиною 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За змістом статей 16 і 386 цього Кодексу власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року №6 з огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним .

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на недійсність договорів оренди від 19.12.2014 №19/12-14 СКС, укладений між ТОВ "СК Петроліум" та ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл", договір оренди від 01.01.2013, укладений між ТОВ "СК Петроліум" та ТОВ "Веста Сервіс", договір суборенди від 01.08.2013 №01/08-13, який укладено між ТОВ "Торговий дім "Сан Ойл" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

Наведені вище договори оренди та суборенди, як вид цивільно-правових договорів, що належать до групи договорів, пов'язаних з майном та його використанням (предмет, об'єкт, сторони, зміст), суд оцінює з урахуванням положень статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки положення цієї статті стосуються певним чином і приватної власності.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається, договори оренди (суборенди) укладені з порушення приписів статті 761 Цивільного кодексу України.

Орендодавець не є власником спірного майна, а особа, яка укладала ці договори не була уповноважена на їх укладання власником майна, тому не мала законних підстав передавати майно в оренду (суборенду), а відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину не є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Отже, доводи відповідачів - 1, 2, що договори оренди та суборенди є дійсними, як такі, що в установленому порядку недійсними не визнані, не є нікчемними, та підтверджують правомірність використання спірного майна (АЗС), відхиляються судом.

За правилом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зайняття нежилих приміщень (автозаправної станції) є порушенням права власності позивача.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" неправомірно позбавлено права користування власним нерухомим майном відповідачами. Відповідачі використовують спірні приміщення без належних на те підстав, не зважаючи на те, що позивач жодним чином не передавав їм у користування приміщення АЗС.

За наведеного, суд вважає вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном позивач також просить доручити здійснення примусового виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла станом на дату звернення позивача з позовом до суду) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Між тим, підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень визначена саме статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення в судовому рішенні єдиного органу державної виконавчої служби, якому доручити здійснення примусового виконання судового рішення про усунення перешкоду користуванні нежитловим приміщенням, а саме - відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Доводи третьої особи ОСОБА_7 що за відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки, на якій розташована автозаправочна станція, до позивача, ТОВ "ФХК 2005", не перейшло право власності на земельну ділянку суд вважає безпідставними.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 у справі №6-253цс19, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (стаття 377 ЦК України).

Згідно статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до статті 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Повноваження ОСОБА_3 підтверджуються довіреністю від 01 липня 2016 року (а.с.45, том 1), яка видана товариством з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" в особі ліквідатора Наумова Олександра Семеновича (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а.с.46, том 1). Довіреність скріплена печаткою підприємства, повноваження та особистість ОСОБА_3, як представника товариства під час розгляду справи, перевірена судом.

Отже, повноваження представника ОСОБА_3 підтверджені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства.

За наведеного, клопотання третьої особи про виклик у судове засідання ліквідатора Наумова О.С. в порядку ст. 30 ГПК України задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню усне клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, ОСОБА_2, про залучення до участі у справі у якості третьої особи публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк", як іпотекодержателя за договором іпотеки №5704Z36 від 20.05.2004.

Як зазначено в рішенні Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 у справі №177/642/15-ц (а.с.162-166, том 1) 20.05.2004 між ПП ""Технопромгруп" та ВАТ "Укрексімбанк" було укладено кредитний договір №5704К17, згідно якого підприємству було відкрито кредитну лінію строком на 12 місяців. В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір №5704Z36 від 20.05.2004 року, згідно якого передано в іпотеку нерухоме майно будівлі автомобільної заправочної станції, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Своєчасно боржник не виконав зобов'язання за кредитною угодою, тому банком було звернено стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, шляхом вчинення 07.02.2005 виконавчого напису нотаріуса, який направлено до Державної виконавчої служби для виконання. 27.03.2007 були проведені відкриті торги, на яких було реалізоване заставне майно. 16.10.2007 Господарський суд Дніпропетровської області прийняв постанову №Б26/250-07 про визнання ПП "Технопромгруп" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, 26.08.2008 господарський суд ухвалою по справі № Б26/250-07 ліквідував боржника ПП "Технопромгруп". Тому ПАТ "Укрексімбанк" вважає припиненим іпотечний договір №5704Z36 від 20.05.2004.

Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, клопотання третьої особи про залучення до участі у справі публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк", як іпотекодержателя, задоволенню не підлягає.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 1, 22, 24, 27, 30, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-У, ємності У-УПІ, за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі звільнити й від майна товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум", про що видати наказ.

2. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, якав цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-V, ємності V-VПІ , за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі звільнити й від майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл", про що видати наказ.

3. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-V, ємності V-VПІ, за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі звільнити й від майна товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс", про що видати наказ.

5. Усунути товариству з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" перешкоди в користуванні майном, що належить на праві власності, зобов'язавши Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити, шляхом виселення з нежитлових приміщень, автозаправну станцію, яка в цілому складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м., авто майстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м., вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-У, ємності У-УПІ, за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі звільнити й від майна фізичної особи підприємця ОСОБА_1, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (65080, Одеська область, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 4, кор. Б, код ЄДРПОУ 25417282) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд.15А, код ЄДРПОУ 33808708) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 344,50 грн., 344,50 про що видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сан Ойл" (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Ромена Роллана, буд. 12, код ЄДРПОУ 39197130) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд.15А, код ЄДРПОУ 33808708) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 344,50 грн., про що видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" (67822, Одеська область, Овідіопільській район, Нова Долина, код ЄДРПОУ 30251215) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд.15А, код ЄДРПОУ 33808708) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 344,50 грн., про що видати наказ.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (53020, АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд.15А, код ЄДРПОУ 33808708) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 344,50 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 11.11.2016