Рішення

від 19.10.2016 по справі 911/3197/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа № 911/3197/16

За позовом Приватного підприємства В«Актив-ЦентрВ» , м. Київ

До 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка

про стягнення 120 000 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

до 1) Приватного підприємства В«Актив-ЦентрВ» , м. Київ

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка

про визанання права власності

Суддя - Мальована Л.Я.

за участю представників:

позивача, за первісним позовом - ОСОБА_3 (дов. № б/н від 01.10.2016 року);

відповідача 1, за первісним позовом - ОСОБА_4 (дов. № б/н від 18.10.2016 року);

відповідача 2, за первісним позовом - ОСОБА_5 (дов. № б/н від 20.05.2016 року).

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 120 000 грн. 00 коп. боргу за договором підряду на будівництво нежитлового приміщення № 16-05/16 від 16.05.2016 року.

Представник відповідача 1 через загальний відділ суду 18.10.2016 року подав зустрічний позов до Приватного підприємства В«Актив-ЦентрВ» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності, який прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом відповідно до ст. 60 ГПК України.

В судовому засіданні 19.10.2016 року позивач підтримав позовні вимоги за первісним позовом, відповідач 1 проти первісного позову заперечив, підтримав свої вимоги за зустрічним позовом, відповідач-2 проти первісного позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

16.05.2016 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ПП «Актив-Центр» (Підрядник) укладений договір підряду на будівництво нежитлового приміщення № 16-05/16, відповідно до умов якого Підрядник у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та графіку виконання будівельно-ремонтних робіт здійснити будівництво об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївський район в термін з « 16» травня 2016 року до « 01» вересня 2016 року.

Відповідно до розділу 4 договору вартість робіт, які доручається виконати Підряднику за ОСОБА_6, визначається на підставі кошторису та домовленості між сторонами і становить 120 000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що повний розрахунок за виконані роботи здійснюється не пізніше трьох днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Положеннями п.п.3.1.7., 3.1.8. п.3.1 ОСОБА_6 встановлено, що Замовник зобов'язується прийняти від Підрядника по акту прийому-передачі закінчені будівельно-ремонтні роботи; вчасно проводити розрахунок з Підрядником за виконані роботи та інше.

В свою чергу, Підрядник зобов'язується якісно та у призначені терміни виконувати всі роботи, передбачені ОСОБА_6; виконувати всі вказівки Замовника щодо виконання робіт (п.п.3.2.2., п.3.2 ОСОБА_6).

Пунктом 7.1 ОСОБА_6 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань по Даному ОСОБА_6, вони несуть відповідальність.

Відповідно до пункту 6.1 ОСОБА_6, даний правочин набирає чинності з моменту підписання його Замовником та Підрядником і діє до моменту його остаточного виконання сторонами.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що згідно вимог ОСОБА_6 надав Відповідачеві послуги в повному обсязі. В якості доказу виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань щодо виконання будівельно-ремонтних робіт по будівництву об'єкта розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївський район є Акт № ОГ-00098 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.09.2016 року. Проте вказаного акту ПП «Актив-Центр» суду не надало.

Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту виконання робіт за договором підряду, оскільки в матеріалах справи відсутній вищевказаний акт здачі-приймання робіт, в зв'язку з чим суд не вбачає можливим встановити вказану обставину.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з недоведенням позивачем факту виконання умов договору, зокрема в зв'язку з не наданням акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОГ-00098 від 01.09.2016 року.

Відповідач 1 проти первісного позову заперечив, подавши зустрічний позов про визнання права власності, зазначивши, що Підрядник, ПП «АКТИВ-ЦЕНТР», належним чином не здійснював взяті на себе зобов'язання в зв'язку з чим в нас виникла необхідність в розірванні укладеного договору підряду №16-05/16 на будівництво нежитлового приміщення, про що ПП «АКТИВ-ЦЕНТР» був належним чином повідомлений, відтак ФОП ОСОБА_1 звернулась до ПП «АКТИВ - ЦЕНТР» з повідомленням про розірвання ОСОБА_6 підряду від 16.05.2016 року №16-05/16.

В зв'язку з вище зазначеними обставинами нами було внесено зміни до проекту будівництва та укладено договір на будівництво нежитлового приміщення з іншим підрядником ФОП ОСОБА_2 розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївський район.

Згідно ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду (Договір від 16.05.2016 року, по суті, і є договором підряду) не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду, як один з його різновидів, може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В силу ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, ФОП ОСОБА_1 повідомила ПП «Актив-Центр» про розірвання ОСОБА_6 підряду на будівництво нежитлового приміщення № 16-05/16 від 16.05.2016 року, зазначивши, що у замовника відпала необхідність у проведенні будівельно-ремонтних робіт.

Жодних доказів, які підтверджували б наявність у позивача за первісним позовом збитків, завданих розірванням ОСОБА_6, ПП «Актив-Центр» не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст.ст. 653, 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір на будівництво приміщення є припиненим.

Отже, названі норми закону та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови відповідача 1 за первісним позовом від ОСОБА_6 свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору.

Аналогічну позицію викладено в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року №01-06/374/2013 та постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 року №5010/1495/2011-18/65.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки останній для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївському районі. На підставі проекту по земельній ділянці було внесено дані до Державного Земельного Кадастру з зазначення користувачем ФОП ОСОБА_1 Підтвердженням даного факту також є Черговий кадастровий план, де ФОП ОСОБА_1 зазначається в якості користувача даної земельної ділянки, копія якого міститься в матеріалах справи.

З метою будівництва на вказаній земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_7 з питання виготовлення проекту будівництва нежитлової споруди, за адресою: м.Київ, вул. Маричанська, (ОСОБА_8) 5В, який було виготовлено згідно будівельних та пожежних норм.

На виконання вищевказаного проекту ФОП ОСОБА_1 було укладено договір підряду №01-06-2016 від 01.06.2016 року, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_2 здійснив будівництво нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївському районі, в зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_1 виникло право власності на збудоване майно (тобто, на майно, що виникло в результаті проведення нового капітального будівництва), на яке виготовлено технічний паспорт відповідно до якого нежитлове приміщення загальною площею 46,4 кв.м. знаходиться м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївському районі. Після проведення відповідних робіт було проведено обстеження яким встановлено відповідність всім будівельним нормам, а також було складено паспорт технічного стану нежитлового приміщення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором та законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 6 позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.

Відповідно до п. 4 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до п. 12 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що при будівництві нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бубнова Андрія, 5 В Голосіївському районі права третіх осіб порушено не було, і збоку останніх жодного разу скарг не надходило. Відповідно до проекту будівництва та звіту про науково-дослідну роботу зазначено, що технічний стан конструктивних елементів, інженерних мереж та несучих будівельних конструкцій нежитлового приміщення, за адресою: м.Київ, ОСОБА_8, 5 В, Голосіївський район, є добрим за класифікацією Стандарту та нормальним відповідно до класифікації Правил, при цьому будівельна готовність будівлі становить 100 %. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі нежитлового приміщення, а також технічний стан її несучих конструкцій, схеми побудови та влаштування інженерних мереж в цілому, відповідають будівельним протипожежним та санітарним вимогам нормативних актів в галузі будівництва, що діють в Україні (п.1.2. 3.4 Висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №6259/10-15).

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна має право пред 'явити позов про визнання права власності, якщо дане право оспорюється або не визнається другою особою, а також у разі втрати документів, які посвідчують його право власності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічним позовом доведені та обґрунтовані, відповідачами за зустрічним позовом не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 321, 392 Цивільного кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати за Фізичною особою ОСОБА_1 (03191, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 15, блок. 16, кім. 25, код НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення площею 46,4 м 2 , розташоване за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Бубнова Андрія, 5 В.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Актив-Центр» (03127, м. Київ, вул. просп. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, оф. 118, код 33736932) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 (03191, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 15, блок. 16, кім. 25, код НОМЕР_1) 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (07350, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 (03191, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 15, блок. 16, кім. 25, код НОМЕР_1) 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.Я. Мальована