Ухвала

від 10.11.2016 по справі 911/2887/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"10" листопада 2016 р. Справа № 911/2887/16

У справі за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, м.Кагарлик в інтересах держави в особі ОСОБА_1 освіти і науки України, м.Київ

до Київського національного університету будівництва і архітектури в особі відокремленого структурного підрозділу Ржищівського будівельного коледжу, м.Ржищів

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еталон 2007», с.Балико-Щучинка

За участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 аграрної політики та продовольства

про визнання недійсним договору про спільну діяльність

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача1: ОСОБА_2

Від відповідача 2: ОСОБА_3

Від прокуратури: ОСОБА_4

Від третьої особи: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_1 освіти і науки України (далі - позивач) до Київського національного університету будівництва і архітектури в особі відокремленого структурного підрозділу Ржищівського будівельного коледжу (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еталон 2007» (далі - відповідач 2) за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 аграрної політики та продовольства про визнання недійсним договору про спільну діяльність.

Провадження у справі №911/2887/16 порушено відповідно до ухвали суду від 07.09.2016 року та призначено справу до розгляду на 27.09.2016 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 27.09.2016 року не з'явився, 21.09.2016 року надіслав до суду письмові пояснення та просив суд позов прокурора задовольнити.

27.09.2016 року до господарського суду від третьої особи - ОСОБА_1 аграрної політики та продовольства надійшли письмові пояснення, в яких третя особа позовну заяву прокурора підтримує та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача2 у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Розгляд справи відкладався на 13.10.2016 року.

Позивач, відповідач2 та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.10.2016 року не з'явились.

13.10.2016 року до господарського суду від прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову. Таким чином з урахуванням поданої заяви прокурор просить суд визнати недійсним договір №1 про спільну діяльність на обробіток земельної ділянки від 01.01.2016 року, укладений між Ржищівським будівельним коледжем Київського національного університету будівництва і архітектури та ТОВ «Компанія Еталон 2007»; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон 2007» звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності площею 67 га, яку він займає на підставі спірного договору від 01.01.2016 року; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 13.10.2016 року подану заяву прокуратури про зміну предмету позову, суд дійшов висновку про її прийняття враховуючи, що прокуратурою обґрунтовано подання відповідної заяви в судовому засіданні 13.10.2016 року, оскільки про фактичне розірвання договору №2 від 01.03.2015 року і укладення іншого - договору №1 від 01.01.2016 року прокуратура дізналась з наданих відповідачем в судовому засіданні 27.09.2016 року відзиву та усних пояснень та перевірки відповідних фактів.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 13.10.2016 року розгляд справи відкладався до 10.11.2016 року.

В судовому засіданні 10.11.2016 року прокуратурою Київської області подано клопотання, в якому прокуратура зазначає, що згідно заяви про зміну предмету позову, позовними вимогами є визнання недійсним договору №1 про спільну діяльність на обробіток земельної ділянки від 01.01.2016 року, укладеного між Ржищівським будівельним коледжем Київського національного університету будівництва і архітектури та ТОВ «Компанія Еталон 2007», зобов'язання ТОВ «Компанія Еталон 2007» звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності площею 67 га, яку він займає на підставі договору від 01.01.2016 року.

Однак, як з'ясувалось, 17.10.2016 року спірний договір про спільну діяльність розірвано та земельну ділянку звільнено.

У зв'язку з чим, прокуратура Київської області просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Також, зазначає, що відповіднодо ч. 3 ст. 80 ГПК України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі є підставою для повернення судового збору.

Оскільки, при поданні позовної заяви місцевою прокуратурою за позовну вимогу було сплачено до бюджету суму у розмірі 24 931,06 грн., вона підлягає поверненню на користь прокуратури (ЄДРПОУ 02909996, р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України у м. Києві).

Також, відповідач2 в судовому засіданні 10.11.2016 року надав пояснення, в яких зазначив, що 17.10.2016 року між відповідачем1 та відповідачем2 було укладено Угоду про розірвання договору № 1 про спільну діяльність на обробіток земельної ділянки від 01.01.2016 року.

Таким чином, на момент розгляду справи спірний договір № 1 про спільну діяльність на обробіток земельної ділянки від 01.01.2016 року розірвано за згодою сторін, а земельна ділянка звільнена. Тобто між сторонами договору припинені правовідносини у відповідності до ст. ст. 651, 653 Цивільного кодексу України

У зв'язку з чим, відповідач2 також просить припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуально кодексу у зв'язку з врегулюванням спору.

Таким чином, враховуючи, що наведене в позові порушення, яке полягало в неправомірності передачі відповідачем 1 на користь відповідача 2 фактичного користування земельною ділянкою за спірним договором про спільну діяльність, є триваючим, і на момент звернення до суду існувало, однак на момент розгляду справи в судовому засіданні 10.11.2016 року договір про спільну діяльність розірвано і земельну ділянку повернуто, тобто припинено обставини, які в позові визначено як порушення, предмет спору перестав існувати після порушення провадження у справі і не існує на момент розгляду справи.

Як передбачено п. 1 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, в разі відсутності предмету спору.

Також, згідно з позицією Верховного Суду України в постанові від 23.12.2015 року у справі № 3-1143гс15, відповідно до положень ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК (яка кореспондується зі ст. 236 ЦК) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За змістом ст.ст. 651, 653 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК).

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК, оскільки використання майна - «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

Таким чином, визнання вже розірваного договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Враховуючи, що у справі, яка розглядається, заявлено вимогу про визнання недійсним договору про спільну діяльність, який по суті є прихованим договором суборенди земельної ділянки, який сторонами розірвано та звільнено земельну ділянку, тобто зобов'язання за спірним договором припинені і усунуті негативні наслідки, сторонами припинено порушення права, на захист якого подано позов.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, клопотання прокуратури та відповідача 2 про припинення провадження у справі, той факт, що позивач в судове засідання 10.11.2016 року не з'явився і не наполягав на розгляді спору по суті, провадження у справі № 911/2887/16 підлягає припиненню на підставі п. 1 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, які були усунуті після подання позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування понесених прокуратурою судових витрат покладається на відповідачів в рівних частках. Зокрема, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, з якої прокуратурою Київської області оплачено судовий збір виходячи з нової вартості земельної ділянки, всього підлягало сплаті і сплачено 24931,06 грн. судового збору, тому з відповідачів підлягає стягненню по 12465,53 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст. 49, п. 1 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі №911/2887/1.

2. Стягнути з Київського національного університету будівництва і архітектури в особі відокремленого структурного підрозділу Ржищівського будівельного коледжу (04573, Київська обл., м.Ржищів, вул. Освіти (Воровського), 1, код 40158131) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код 02909996, р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України у м. Києві) 12465,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еталон 2007» (09234, Київська обл., Кагарлицький р-н, с.Балико-Щучинка, вул. Харківська, 1, код 35232092) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код 02909996, р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України у м. Києві) 12465,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази.

Суддя А.Ю. Кошик