Рішення

від 18.10.2016 по справі 911/2971/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа № 911/2971/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради

до Білоцерківської міської громадської організації В«Інвалідів, Ветеранів ЧорнобиляВ»

про стягнення 13668,63 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 01-34/9 від 11.01.2016 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (протокол № 1 від 08.01.2008 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Білоцерківської міської громадської організації В«Інвалідів, Ветеранів ЧорнобиляВ» про стягнення 13668,63 грн. з яких 12838,94 грн. заборгованості з орендних платежів та 829,69 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2016 року порушено провадження у справі № 911/2971/16 та призначено справу до розгляду на 18.10.2016 року.

В судовому засіданні 18.10.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі . Відповідач надав письмові пояснення по суті спору, де зазначив, що у нього відсутній оригінал спірного договору, а відтак відсутня можливість сплатити кошти за оренду приміщення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2013 року між Відділом комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (правонаступником якого є позивач, далі - Орендодавець) та Білоцерківською міською громадською організацією В«Ветерани ЧорнобиляВ» (правонаступником якого є відповідач, далі - Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 560 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 50.10 кв.м., розташоване на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд. 46, (далі - ОСОБА_2), яке перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори № 7.

Вартість об'єкта оренди зазначена у звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 28.02.2013 року, становить 164232,39 грн. (п. 1.2 Договору). Мета оренди - здійснення статутних завдань (п. 1.3 Договору).

Передача нежитлового приміщення в оренду здійснюється за актом прийому - передачі (п. 2.1 Договору).

Розмір орендної плати визначається на підставі «ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» (далі - ОСОБА_2) і становить 492,70 грн. (в т.ч. ПДВ 82,12 грн.) за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься (п. 3.1 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Розмір орендної плати змінюється у разі зміни ОСОБА_2, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради.

Внесення змін до цього Договору, пов'язаних зі зміною орендної плати, є обов'язковим для сторін. Відмова Орендаря від внесення змін до цього Договору, пов'язаних зі зміною розміру орендної плати є підставою для дострокового розірвання цього Договору згідно чинного законодавства (п. 3.3 Договору).

Орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об'єкта оренди та передачі його Орендодавцю за актом прийому-передачі включно (п. 3.5 Договору).

Як передбачено п. 4.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей Договір діє з 20.03.2013 року по 31.12.2013 року (п. 10.1 Договору).

У відповідності до п. 10.7 Договору строк дії Договору може бути продовжений у відповідності до чинного законодавства України.

Додатковою угодою № 1 від 20.03.2013 року до Договору (далі - Додаткова угода) Сторони дійшли згоди, відповідно до рішення Білоцерківської міської ради від 13.12.2012 року за № 795-33-VI «Про надання пільг», внести зміни до Договору оренди № 560 від 20.03.2013 року - встановити пільгову орендну плату в розмірі 5 грн. без ПДВ за 1 м 2 за оренду нежитлового приміщення площею 50,1 м 2 , розташованого за адресою: м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд. 46 з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року (п. 1).

Орендар взяв на себе зобов'язання сплатити за користування майном за період з 01.01.2013 року по 19.03.2013 року в сумі 786,41 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 131,07 грн. до 31.03.2013 року (п. 2 Додаткової угоди).

Додаткова угода діє з 20.03.2013 року по 31.12.2013 року (п. 4 Додаткової угоди).

На виконання п. 2.1 Договору, згідно Акту приймання-передачі нежитлового приміщення, який підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками, 20.03.2013 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування спірне нежитлове приміщення (копія Акту приймання-передачі знаходиться в матеріалах справи).

Однак, протягом дії Договору відповідач, порушуючи п. 4.2 Договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2013 року, за ним утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 3606,14 грн.

Внаслідок чого, 22.01.2014 року позивач надіслав відповідачу повідомлення № 01-25/92 про зобов'язання звільнити спірне приміщення, у зв'язку з тим, що Договір оренди № 560 від 20.03.2013 року на новий термін переукладатися з ним не буде, враховуючи його заборгованість зі сплати орендних платежів, яка станом на 31.12.2013 року склала 3606,14 грн.

Однак, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, незважаючи на закінчення дії спірного Договору та відсутність погодження з боку Орендодавця щодо продовження дії останнього, станом на 08.04.2016 року спірне нежитлове приміщення відповідачем не повернуто, останній і надалі продовжує ним користуватись, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово надсилав відповідачу ОСОБА_3 № 01-20/79 від 29.04.2015 року, № 01-20/19 від 21.01.2016 року, № 01-20/36 від 22.06.2016 року про сплату заборгованості за спірним Договором, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, оскільки, у відповідності до п. 3.5 Договору, орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об'єкта оренди та передачі його Орендодавцю за актом прийому-передачі включно та враховуючи, що спірне приміщення і далі знаходиться в оренді відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 12838,94 грн. заборгованості з орендних платежів за період з 20.03.2013 року по 31.03.2016 року.

Відповідач в ході розгляду спору надав письмові пояснення по суті спору, де зазначив, що у нього відсутній оригінал спірного договору, а відтак відсутня можливість сплатити кошти за оренду приміщення, однак, факт користування спірним приміщенням за спірний період та наявності у нього заборгованості з орендних платежів за спірним договором не заперечив та не спростовував.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму, згідно якого, у відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту користування відповідачем об'єктом оренди у спірний період та, відповідно, існування заборгованості відповідача перед позивачем за спірним Договором оренди, отже вимога про її стягнення є обґрунтованою, відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою та підлягає задоволенню.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку основного боргу, у зв'язку з чим, судом було здійснено правильний розрахунок заборгованості з орендних платежів, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 12326,14 грн. за період 20.03.2013 року по 31.03.2016 року.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач також просить стягнути з відповідача 829,69 грн. пені на підставі п. 8.2 Договору за період з 01.05.2015 року - 08.04.2016 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Підстави та умови нарахування пені визначені у п. 8.2 Договору, зокрема, передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,041 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. У разі зміни облікової ставки НБУ, відповідно і змінюється розмір пені.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені.

Однак, судом було виявлено помилки в наданому позивачем розрахунку пені, а саме, позивачем при розрахунку пені (за період квітень 2015 року, червень 2015 року та липень 2015 року) не враховано шестимісячний строк нарахування пені, визначений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. А також судом було виявлено арифметичні помилки в сумах на які позивач здійснював нарахування пені в період червень 2015 року, липень 2015 року та лютий 2016 року.

Судом було здійснено правильний розрахунок пені за заявлений період, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 709,97 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 13036,11 грн. з яких: 12326,14 грн. заборгованості з орендних платежів, 709,97 грн. пені. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовних вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Білоцерківської міської громадської організації В«Інвалідів, Ветеранів ЧорнобиляВ» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 46, к. 1, код 34547852) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100 Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чуйкова, буд. 2, код 20577351) 12326 (дванадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 14 коп. заборгованості з орендних платежів, 709 (сімсот девять) грн. 97 коп. пені та 1314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.11.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін