Ухвала

від 17.11.2016 по справі 541/555/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/555/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3087/16Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бондареської С.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника ПСП «Гарант - 2005» - ОСОБА_4

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант - 2005» про розірвання договору оренди землі,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернувся в суд з позовами до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант - 2005» про розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 березня 2016 року цивільні справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» про розірвання договору оренди землі, за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант - 2005» про розірвання договору оренди землі, та за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_7 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант - 2005» про розірвання договору оренди землі об'єднані в одне провадження з присвоєнням номеру провадження № 2/541/394/2016, номер справи 541/555/16-ц.

Підтримуючи позовні вимоги представник позивачів - ОСОБА_2 вказував, що між позивачами і відповідачем ще у 2009 році (під час отримання орендної плати за 2009 рік), підписувався чистий бланк договору оренди землі із ПСП «Гарант-2005» та чистий бланк ОСОБА_1 про передачу та прийом земельної ділянки, підтвердженням цього є факт передачі земельної ділянки, який засвідчувався підписами сільського голови ОСОБА_9, який виконував обов'язки сільського голови до 2010 року.

21 грудня 2012 року зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі за № 53232000400, укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,53 га між ОСОБА_8 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» .

25 грудня 2012 року зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі за № 532320004003375 укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0018), укладений між ОСОБА_6 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005».

25 грудня 2012 року зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі за № 532320004003386 договір оренди земельної ділянки площею 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0015), укладений між ОСОБА_7 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005».

В порушення пункту 10 спірних договорів вимог пункту «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, орендар систематично недоплачував орендну плату, оскільки не враховував індекс інфляції, в період з 2010 до 2014 роки, що є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідач не виконує обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», оскільки недотримується режиму використання земель. У 2012, 2013 і 2014 роках на спірних земельних ділянках було вирощено відповідачем кукурудзу, у 2015 році на землі позивача було вирощено відповідачем соняшник.

На протязі шести років оренди земельних ділянок відповідач не зробив еколого-агрохімічний паспорт на об'єкт оренди, тому позивачі вважають, що орендар порушуючи сівозміну, погіршує родючість ґрунтів.

Відповідно до вимог п.21 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Відновити корисливі властивості землі можливо лише за умов внесення до ґрунту органічних добрив у необхідній кількості та якості на протязі кількох років поспіль, однак орендар цього не вчиняє. Оскільки орендарем, відповідачем допущені істотні порушення умов спірних договорів оренди землі ОСОБА_2 просив з метою захисту прав власників розірвати вказані договори.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - задоволені.

Припинено, шляхом розірвання договір оренду земельної ділянки 4,53 га (кадастровий номер 5323281200:00:001:0028) укладений між ОСОБА_8 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» без дати, що зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі 21 грудня 2012 року за № 532320004003302 та скасовано його реєстрацію.

Припинено, шляхом розірвання договір оренду земельної ділянки 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0018), укладений між ОСОБА_6 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» без дати, що зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі 25 грудня 2012 року за № 532320004003375 та скасовано його реєстрацію.

Припинено, шляхом розірвання договір оренду земельної ділянки 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0015), укладений між ОСОБА_7 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» без дати, що зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі 25 грудня 2012 року за № 532320004003386 та скасовано його реєстрацію.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» на користь ОСОБА_8 понесені нею судові витрати в розмір 551 гривні 21 копійки.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати в розмір 551 гривні 21 копійки.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» на користь ОСОБА_7 понесені ним судові витрати в розмір 551 гривні 21 копійки.

В апеляційній скарзі представник ПСП «Гарант - 2005» - ОСОБА_4 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення місцевого суду, порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних пвідстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_6 (змінила прізвище в зв'язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_8) ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками земельних ділянок, розташованих на території Вовнянської сільської ради Миргородського району площею відповідно 4,53 га, 4,49 га та 4,49 га, що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.9,30,51).

21 грудня 2012 року зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі за № 53232000400 договір оренди земельної ділянки площею 4,53 га (кадастровий номер 5323281200:00:001:0028), укладений між ОСОБА_6 (у шлюбі ОСОБА_8) ОСОБА_10 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» (а.с.5,6).

25 грудня 2012 року зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі за № 532320004003375 договір оренди земельної ділянки площею 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0018), укладений між ОСОБА_6 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» (а.с. 26,27).

25 грудня 2012 року зареєстрований в управлінні Держземагенства в Миргородському районі за № 532320004003386 договір оренди земельної ділянки площею 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0015), укладений між ОСОБА_7 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» (а.с. 47,48).

У подальшому 21 грудня 2012 року та 25 грудня 2012 року, відповідно, між сторонами укладено додатки до договорів оренди, які стосувалися орендної плати (а.с.7,28,49).

Також місцевим судом встановлено, що відповідач ПСП «Гарант-2005» на території земельних ділянок, що передані йому позивачами, вирощував у 2013 році кукурудзу ; у 2014 році - кукурудзу; у 2015 році - соняшник, що підтверджується довідкою відповідача ПСП «Гарант-2005» №203 від 19.04.2016 року (а.с.91).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідно до даних Полтавської філії ДУ «Держгрунтохорона», які не спростовані відповідачем, встановлено погіршення показника родючості ґрунту рН з нейтрального у 1997 році (відповідачем не наведено доказів про інший показник кислотності ґрунту на час укладення договору) до показника «злегка кислі» на 2016 рік (а.с.121-125), тобто відповідачем порушуються допустимі нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах, що призводить до виснаження ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми, а отже є підставою для припинення договорів оренди шляхом їх дострокового розірвання та задоволення позовних вимог з цих підстав. Щодо доводів позивачів про систаматичне порушення відповідачем виплати орендної плати, то позивачами кожного року отримується орендна плата за користування земельною ділянкою, не встановлено, що у 2014, 2015 роках виплата орендної плати була проведена з порушенням умов договору, оскільки відповідні нарахування проведені з урахуванням індексів інфляції, індексація сум орендної плати умовами договру не передбачена, отже позивачами не доведено, що відповідач систематично не сплачує позивачам орендну плату за кеористування землею.

Як встановила колегія суддів, такі висновки місцевого суду є правильними, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Вирішуючи спірні правовідносини, місцевий суд правомірно виходив з наступного.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди: дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 3 частини 1 ст.783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

В силу вимог ст.ст. 33-1, 35 Закону України «Про охорону земель», нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобіганню виснаженню ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №164 затверджено Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах. З примітки до вказаних вище Нормативів видно, що допустимі норми періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі протягом двох-трьох років поспіль; для соняшника не менше, ніж через сім років; для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) один десять років.

Місцевим судом достовірно встановлено, що відповідачем порушуються допустимі нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах, що призводить до виснаження грунтів внаслідок ґрунтовтоми.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи представника відповідача про те, що місцевий суд при прийняті судового рішення застосував норми ст. 33-1 Закону України «Про охорону земель», яка виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 р., не заслуговують на увагу, оскільки, вона була чинною з 04.06.2009 р. до 12.02.2015 р., тобто у вказаний період регулювала спірні правовідносини. Предметом даного позову розірвання договору оренди з підстав порушення відповідачем у 2012-2015 роках сівозміни, що є доказом погіршення родючості грунтів та недотримання режиму використанння земель природоохоронного призначення. Крім цього, як посилається сам представник відповідача, абзац п'ятий частини першої статті 30 Закону України «Про охорону земель», яка передбачала, що у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи: оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, виключено 12.02.2015 р., тобто до вказаної дати ця норма також діяла і регулювала спірні правовідносини.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що відповідачем дотримані допустимі норми періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі, оскільки відповідач замовчує вирощування у 2012 р. також кукурудзи, що призводить до виснаження грунтів внаслідок грунтовтоми.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що спірні договори укладені ним лише у 2012 р., оскільки відсутні дати на договорах оренди, дійсно вбачається, що вони пройшли реєстрацію у 2012 році, проте, відсутні докази щодо дати укладення цих договорів між сторонами, акти про передачу та прийом земельних ділянок також не містять дати, позивачі стверджують, що спірні договори були укладені та почали діяти з кінця 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ПСП «Гарант - 2005» - ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

СУДДІ: