Рішення

від 10.11.2016 по справі 302/871/16-ц

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/871/16-ц

№ 2/302/343/16

Номер рядка звіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

10.11.2016 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В.П.,

секретар Гажук Н.В.,

з участю: позивача представник ОСОБА_1,

відповідача - представник ОСОБА_2

третя особа - ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_4 до Ізківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення № 6 від 17.04.2016 р. про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність пл. 0,11 га в ур."Над будинком вчителя" в с.Ізки Міжгірського району,-

В С Т А Н О В И В:

28.09.2016 року позивачка звернулась до суду з указаним позовом, який обґрунтувала таким.

17.04.2016 року Ізківська сільська рада винесла рішення № 6, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,11 га для будівництва погребу в ур. «Над будинком вчителя» в с. Ізки Міжгірського району. Цим же рішенням відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про уточнення розмірів та розташування складових частин земельної ділянки загальною площею 0,60 га, на яку сільська рада надала дозвіл на розробку техдокументації згідно рішення № 4 від 28.02.2010 року .

Позивачка вважає, оскаржуване рішення незаконним, бо земельна ділянка площею 0,11 га, надана ОСОБА_3, використовувалась раніше позивачкою і охоплює ділянку, зазначену в рішенні сільської ради № 4 від 28.02.2010 року, тобто має місце «накладка» земельних ділянок.

Представник позивача позов підтримав повністю і додатково пояснив, що позивачка є його мамою. Згідно записів у земельно-облікових документах сільської ради вона користується земельними ділянками загальною площею 0, 60 га. Раніше позивачка користувалась і земельною ділянкою, на яку претендує ОСОБА_3 за оскаржуваним рішенням. Позивачка фактично використовує земельну ділянку для вирощування картоплі і сіна.

Представник відповідача позов заперечив повністю, а позицію обґрунтував таким.

Позивачка раніше використовувала земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства (на даний час - особистого селянського господарства) в різних місцях на території с. Ізки, загальною площею 0,60 га (за відомостями в земельно-облікових документах сільської ради). За заявою позивачки сільська рада винесла рішення № 4 від 28.02.2010 р. про надання їй дозволу на земельну ділянку загальною площею, а саме : - в ур. «Біля хати» пл.. 0,05 га - для обслуговування житлового будинку, в урочищах «Козяй», «Луг» і «Загорода» площею 0, 55 га - для ведення особистого селянського господарства. З того часу позивачка технічну документацію із землеустрою на розгляд сесії сільської ради не подавала. У березні 2016 р. позивачка звернулась у сільську раду із заявою внести зміни у вищевказане рішення в частині надання земельної ділянки в урочищах «Луг» - 0,15 га; « Загорода берег» - 0,14 га; «Сад» - 0,14 га; «Козяй « - 0,12 га; - для ведення особистого господарства; в ур. « Біля хати» - пл.. 0,05 га - для обслуговування житлового будинку, оскільки дізналась про те, що гр.. ОСОБА_3 звернулась у сільську раду із заявою надати їй у власність земельну ділянку площею 0,11 га в ур. «Над будинком вчителя» для будівництва погребу. Сільська рада винесла рішення № 6 від 17.04.2016 року, яким відмовила в задоволенні заяви ОСОБА_4, визнавши чинним рішення сесії від 28.02.2010 року, а заяву ОСОБА_3 задовольнила, оскільки її сім'я не має погребу для зберігання картоплі.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 позов заперечила і пояснила, що не має погребу для зберігання картоплі та плодів господарства і змушена тривалий час використовувати погреби знайомих селян. У зв'язку з цим звернулась у сільську раду, яка задовольнила її заяву і згідно рішення ради № 6 від 17.04.2016 р. і № 7 від 10.07.2016 р. їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,11 га для ведення садівництва в ур. «Над будинком вчителя» в с. Ізки. За виготовленим проектом землеустрою їй відведено земельну ділянку пл.. 0,1090 га натурі, право власності на яку вона зареєструвала в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оцінивши зміст позову, доводи сторін, подані в справу докази, суд установив такі обставини.

Згідно запису в земельно-шнуровій книзі в Ізківській сільській раді позивачка, як колишній член колгоспу на території Ізківської сільської ради користується загальною площею 0,60 га (запис від 1993 року). Натомість позивачка не оформила права на це землекористування відповідно до положень ЗК України - 2001 р. Згідно рішення Ізківської сільської ради № 7 від 14.10.2009 року , № 4 від 28.02.2010 р. за заявою позивачки їй надано у власність земельну ділянку загальною площею 0,60 га в с. Ізки, в тому числі 0,05 га в ур. «Біля хати», в урочищах «Козяй», «Луг», «Загорода» - площею

0, 55 га, - для ведення особистого селянського господарства із наданням дозволу на виготовлення технічної документації. Згідно акту комісії Ізківської сільської ради від 18.10.2016 року , план-схеми землевпорядника сільської ради станом на час розгляду справи по суті позивачка фактично використовує земельні ділянки площами в урочищах на території с. Ізки: «Біля хати» - 0,0635 га; «Луг» - 0,1728 га; «Під берегом» - 0,054 га; «За хатою» - 0,0421 га; «Загорода» - 0,1674 га; «Козяй» - 0,1491 га, всього загальною площею: 0,6489 га. Згідно рішення Ізківської сільської ради № 6 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про внесення змін в рішення № 4 від 08.02.2010 року з викладенням у редакції про надання дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки загальною площею 0,60 га ( в ур. «Біля хати» - орієнтованою площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; в урочищах : «Луг» - 0,15 га; «Загорода - берег» - 0,14 га; «Сад» 0,14 га; «Козяй» - 0,12 га) для ведення особистого селянського господарства. Відмову вмотивовано тим, що рішення сільської ради № 4 від 28.02.2010 року є чинним.

Згідно рішення Ізківської сільської ради № 7 від 14.10.2009 року ОСОБА_3 передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,47 га, в т.ч. площами : 0,12 га - в ур. «Загорода», 0,35 га - в ур. «Попова загорода» , - для ведення особистого селянського господарства.

Встановлені обставини не оспорюються, окрім акту обміру земельних ділянок ОСОБА_4 комісією сільської ради від 18.10.2010 року, який не визнав представник позивача в суді. Цю позицію сторони позивача суд відхиляє як необґрунтовану.

Суд також установив, що згідно оскаржуваного позивачкою рішення Ізківської сільської ради від 17.04.2016 року № 6 ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,11 га для будівництва погребу в ур. «Над будинком вчителя». У це рішення внесено зміни рішенням № 7 від 10.07.2016 року з викладенням у редакції: надати ОСОБА_3 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною пл.. 0,11 га для ведення садівництва, яка знаходиться в с. Ізки, ур. «Над будинком вчителя». Згідно цих рішень ОСОБА_3 виготовила проект землеустрою на площу 0,1090 га з відведенням земельної ділянки в натурі . Згідно довідки (витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно) зазначена земельна ділянка кадастровий номер 2122481600:01:010:0016 зареєстрована за власником ОСОБА_3 за номером запису права власності 16844442 від 05.10.2016 року на підставі рішення Ізківської сільської ради № 21 від 25.09.2016 р.

Отже, ОСОБА_3 реалізувала своє право на одержання земельної ділянки у власність, у тому числі на підставі оскаржуваного позивачем рішення.

Суд вважає, що ОСОБА_3 набула права на земельну ділянку, на підставах і в порядку, передбаченому ст. ст. 116, 118, 121 ч. 1 п. «6» ЗК України, а Ізківська сільська рада як розпорядник земель територіальної громади надала земельну ділянку ОСОБА_3 у відповідності до ст. 122 ч. 1 і ч. 2 ЗК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, бо позивачка безпідставно і з надуманих обґрунтувань заявила позов до відповідача і по суті посягає на право власності третьої особи.

Судових витрат до стягнення чи повернення не має.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_5