Рішення

від 07.11.2016 по справі 234/8288/16-ц

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/8288/16-ц

Провадження № 2/234/3648/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (третя особа - ОСОБА_5) про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (третя особа - ОСОБА_5В.) про стягнення боргу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов свого довірителя підтримав та показав, що -

на підставі договору позики від 25.04.2014 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 у борг грошову суму еквівалентну 50 000 доларів США на строк до 25.04.2016 року під 20% річних за користування позиченими грошима. В підтвердження отримання грошей ОСОБА_5 склав розписку. Того ж дня на підставі договору поруки ОСОБА_3 поручився за виконання боржником ОСОБА_5 своїх зобов'язань по поверненню боргу та узяв на себе солідарну відповідальність.

Крім того, на підставі договору позики від 08.11.2014 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 у борг грошову суму еквівалентну 100 000 доларів США на строк до 08.02.2015 року під 20% річних за користування позиченими грошима. В підтвердження отримання грошей ОСОБА_5 склав розписку. Того ж дня на підставі договору поруки ОСОБА_3 поручився за виконання боржником ОСОБА_5 своїх зобов'язань по поверненню боргу та узяв на себе солідарну відповідальність.

До жовтня 2015 року боржник та поручитель частково виконували узяті на себе солідарні зобов'язання по погашенню боргу, але певне прострочення призвело до утворення заборгованості та нарахування пені.

14.10.2015 року були укладені два договори про переведення боргу, за яким ОСОБА_3 узяв на себе боргові обов'язки ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 станом на 01.10.2015 року, а саме: по договору позики від 25.04.2014 року - по тілу позики - в розмірі 50 000 доларів США, по процентам - 160 237,13 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 92 859,46 грн.; та по договору позики від 08.11.2014 року - по тілу позики - 92 388,20 доларів США, по процентам - 309 216,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату тіла позики - 2 505 955,40 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 183 971,91 грн.

Договір позики від 08.08.2013 року, який згадується в угоді про переведення боргу від 14.10.2015 року, на момент складання позову є виконаним та позовні вимоги цієї позики не стосуються.

По закінченню терміну дії договорів позики ОСОБА_1 30.04.2016 року звернувся до ОСОБА_3, як до боржника у зв'язку з переведенням боргу, з вимогою про повернення суми боргу, однак останній ці вимоги проігнорував та до цього часу борг не сплатив.

Станом на 23.05.2016 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 становить:

за договором позики від 25.04.2014 року - 2 179 791,90 грн., а саме: за тілом позики - 50 000 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 260 075,00 грн., за процентами за користування позикою за період з 01.01.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 351 167,53 грн., пеня за несвоєчасне повернення позики за період з 26.04.2016 року по 23.05.2016 року в сумі 176 410,50 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 2505.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 392 138,87 грн.,

за договором позики від 08.11.2014 року - 8 014 861,52 грн., а саме: за тілом позики - 92 388,20 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 328 321,22 грн., за процентами за користування позикою за період з 01.01.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 664 354,13 грн., пеня за несвоєчасне повернення позики за період з 25.05.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 4 270 248,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 25.05.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 751 938,16 грн.

На підставі ст.ст.549, 551, 1046, 1048-1050 ЦК України позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 вищевказану виниклу станом на 23.05.2016 року заборгованість за договорами позики, а також відшкодувати понесені судові витрати.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково та показав, що не заперечує проти стягнення з нього тіла позики, однак не згодний з пред'явленими процентами та пенею, оскільки неможливість виконання зобов'язання в цій частині пов'язана з проживанням в зоні проведення АТО. Також між ним та реальним позичальником ОСОБА_5 малася усна домовленість про те, що він також буде приймати участь у погашенні боргу, від чого останній в подальшому відмовився, поступивши непорядно. Просить позов задовольнити частково.

У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_4 показала, що вважає позов обґрунтованим, оскільки дійсно малися два договори позики від 25.04.2014 року та від 08.11.2014 року, на підставі яких гроші у ОСОБА_1 позичив у борг ОСОБА_5 Однак на підставі договору переведення боргу від 14.10.2015 року поручитель ОСОБА_3 узяв на себе виконання боргових зобов'язань, тобто є належним відповідачем у справі. Не заперечує проти задоволення позову.

Суд, вислухавши учасників по справі, дослідивши надані докази, які були представлені у вигляді копій документів, при цьому проти їх дійсності, належності та відповідальності оригіналам учасники по справі не заперечували,:

-копії договору позики від 08.11.2014 року (а.с.8-9), договору поруки від 08.11.2014 року (а.с.10-11) та розписки від 08.11.2014 року (а.с.14-15),

-копію договору від 14.10.2015 року про переведення боргу за договорами позики від 08.08.2013 року та від 08.11.2014 року (а.с.14),

-розрахунок заборгованості за договором позики від 08.11.2014 року станом на 23.05.2016 року (а.с.15-16),

-копії договору позики від 25.04.2014 року (а.с.17-18), договору поруки від 25.04.2014 року (а.с.19-20) та розписки від 25.04.2014 року (а.с.21-22),

-копію договору від 14.10.2015 року про переведення боргу за договором позики від 25.04.2014 року (а.с.23),

-розрахунок заборгованості за договором позики від 25.04.2014 року станом на 23.05.2016 року (а.с.24),

-копія письмової вимоги від 30.04.2016 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_3 про повернення боргу з доданим розрахунком заборгованості станом на 30.04.2016 року, направлена рекомендованою кореспонденцією, яка згідно повідомлення була ним отримана 10.05.2016 року (а.с.25-32),

-копії розписок за 2015 рік про часткове виконання боргових зобов'язань, які враховані позивачем при складанні позову (а.с.44-47),

вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк і в порядку, встановленому договором.

Положеннями ст.ст.549-552 ЦК України регулюється сплата неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що на підставі договорів від 14.10.2015 року про переведення боргу ОСОБА_3 узяв на себе зобов'язання первісного боржника ОСОБА_5 по поверненню позики на умовах договорів позики від 25.04.2014 року та від 08.11.2014 року, у зв'язку з чим набув статусу боржника.

Так, на підставі договору про переведення боргу від 14.10.2015 року (а.с.23) ОСОБА_3 узяв на себе боргові зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 за договором позики від 25.04.2014 року (а.с.17-18), укладеним на строк до 25.04.2016 року, які станом на 01.10.2015 року становили: по тілу позики - в розмірі 50 000 доларів США, по процентам - 160 237,13 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 92 859,46 грн.

Також, на підставі договору про переведення боргу від 14.10.2015 року (а.с.14) ОСОБА_3 узяв на себе боргові зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 за договорами позики від 08.08.2013 року та від 08.11.2014 року, укладеним на строк до 08.02.2015 року (а.с.8-9), які станом на 01.10.2015 року становили: по тілу позики - 92 388,20 доларів США, по процентам - 309 216,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату тіла позики - 2 505 955,40 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 183 971,91 грн.

Від моменту переведення боргу ОСОБА_3 гроші ОСОБА_1 не сплатив та після спливу строків договорів позики письмову вимогу позивача про повернення боргу не виконав, у зв'язку з чим станом на 23.05.2016 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 становить:

за договором позики від 25.04.2014 року - 2 179 791,90 грн., а саме: за тілом позики - 50 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23.05.2016 року еквівалентно 1 260 075,00 грн., за процентами за користування позикою за період з 01.01.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 351 167,53 грн., пеня за несвоєчасне повернення позики за період з 26.04.2016 року по 23.05.2016 року в сумі 176 410,50 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 2505.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 392 138,87 грн.,

за договором позики від 08.11.2014 року - 8 014 861,52 грн., а саме: за тілом позики - 92 388,20 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23.05.2016 року еквівалентно 2 328 321,22 грн., за процентами за користування позикою за період з 01.01.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 664 354,13 грн., пеня за несвоєчасне повернення позики за період з 25.05.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 4 270 248,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 25.05.2015 року по 23.05.2016 року в сумі 751 938,16 грн.

З огляду на вказане суд вважає, що позивач ОСОБА_1 обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості в частині тіла позики та процентів, оскільки ці вимоги основані на умовах договору сторін та чинному законодавстві, у зв'язку з чим в цій частині позов підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача ОСОБА_3 по стягненню процентів, з огляду на існування усної домовленості з ОСОБА_5 про спільне погашення заборгованості, суд не приймає через юридичну неспроможність таких тверджень.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, які не визнані відповідачем, суд вважає необхідним зазначити наступне -

14.10.2014 року набрав чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст.2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п.20 ч.1 цього Розпорядження м.Амвросіївка Донецької області, де зареєстрований відповідач ОСОБА_3, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено зокрема м.Амвросіївка Донецької області, де зареєстрований відповідач ОСОБА_3 (а.с.42), смт.Олександрівка Олександрівського району Донецької області, що є фактичним місцем проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи згідно довідці від 30.08.2016 року №0000001180 (а.с.101).

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м.Авдіївка та смт.Олександрівка Донецької області, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача ОСОБА_3, яка зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.42), фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.101), і звільняють його від обов'язку по оплаті пені за період з 14.04.2014 року по теперішній час з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст.58 Конституції України, зокрема на користь позичальника ОСОБА_1 по договорам позики від 25.04.2014 року та від 08.11.2014 року за визначений у позові період з 25.05.2015 року по 23.05.2016 року в загальній сумі 5 590 735,54 грн.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що підписавши 14.10.2015 року договори про переведення боргу, в яких зокрема визначалася сума заборгованості з пені, відповідач ОСОБА_3 погодився з нарахуванням пені незважаючи на перебування в зоні АТО, не спростовують висновків суду про відсутність підстав для стягнення пені за судовим рішенням, оскільки умови договору не повинні суперечити вимогам закону, зокрема Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що забороняв нарахування пені за договорами позики, який набрав чинності 14.10.2014 року та діяв на момент укладання між сторонами договору переведення боргу.

На підставі наведеного, у стягнення з ОСОБА_3 пені слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову, позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати понесені судові витрати (а.с.1-2), стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 3111,53 грн. (4603917,88 х 6890 / 10194653,42)

Керуючись ст.ст.3, 14, 60, 88, 213, 223 ЦПК України, ст.ст.5, 526, 549, 551, 1046-1055, ЦК України, ст.58 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (третя особа - ОСОБА_5) про стягнення боргу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 25.04.2014 року станом на 23.05.2016 року за тілом позики в сумі 1 260 075 грн., за відсотками в сумі 351 167, 53 грн., а всього - 1 611 242,53 грн. (один мільйон шістсот одинадцять тисяч двісті сорок дві гривні 53 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 08.11.2014 року станом на 23.05.2016 року за тілом позики в сумі 2 328 321,22 грн., за відсотками в сумі 664 354,13 грн., а всього - 2 992 675,35 грн. (два мільйони дев'ятсот дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят п'ять гривень 35 коп.).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3111,53 грн. (три тисячі сто одинадцять гривень 53 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М.Марченко