Рішення

від 14.11.2016 по справі 304/1281/16-ц

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1281/16-ц

Провадження № 2/304/441/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 про скасування обтяження у виді заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що у відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08 липня 2015 року, серії СТА №631537, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, індексний номер 40315564, їй належить на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Перечин, вул. Пушкіна, № 31 Закарпатської області. Також у відповідності до Свідоцтва про право власності не нерухоме майно серії САК № 953106 від 13 серпня 2014 року, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, їй також належить і земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер: 2123210100:01:003:0240, яка розташована за вищевказаною адресою. Нещодавно вона вирішила вказаний будинок подарувати, однак, звернувшись до нотаріуса для оформлення відповідного Договору дарування, їй було повідомлено, що на її будинку стоїть заборона відчуження нерухомого майна. Вказана заборона накладена Перечинською державною нотаріальною конторою 02 жовтня 2006 року на підставі повідомлення б/н від 14 червня 1985 року Перечинського госпрозрахункового о-ння п-в торгівлі, номер обтяження 10333629. Після чого, Державним реєстратором Реєстраційної служби Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області ОСОБА_3 їй було надано ОСОБА_4 з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер: 3817284 від 02 жовтня 2006 року о 14:56:12 год., реєстратор Перечинська державна нотаріальна контора, серії ЕЕХ №520179, у якому зазначено, що знайдено один запис, а саме: «Тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано: 02 жовтня 2006 року за № 3817284 об 14:56:12 год.; Підстава обтяження: Охтирська, серія та номер Б/н, від 14 червня 1985 року, видавник: Перечинське госпрозрахункове о-ння п-в торгівлі; Об'єкт обтяження: все майно за адресою: Закарпатська область, м. Перечин, вул. Пушкіна, № 31; Власник: ОСОБА_2». Оскільки заборона відчуження нерухомого майна обмежує її конституційне і законне право власності, при цьому, що така накладена на зовсім іншу людину - ОСОБА_2, яка не являється їй родичкою та у вказаному будинку ніколи не проживала й не була зареєстрованою, а являється її сусідкою і проживає через декілька будинків вище по вулиці, а також враховуючи те, що таке непорозуміння могло виникнути через проведення перенумерації будинків по вул. Пушкіна у м. Перечин, тому просить позов задовольнити.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_2 на підставі довіреності - ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явився, однак подав заяву, у якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю, заперечень щодо задоволення таких не має.

У судове засідання представник Перечинської державної нотаріальної контори не з'явився, хоча про час і місце такого повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок №31 по вул. Пушкіна у м. Перечин Закарпатської області, а також земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 2123210100:01:003:0240, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за цією ж адресою, про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії СТА №631537 від 08 липня 2015 року, індексний номер 40315564, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, та свідоцтво про право власності не нерухоме майно серії САК № 953106 від 13 серпня 2014 року, індексний номер 25552416, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області.

Разом з цим, Державним реєстратором Реєстраційної служби Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області ОСОБА_3 позивачку ОСОБА_1 було повідомлено, що в державному реєстрі речових прав, а саме у відомостях про державну реєстрацію обтяження зазначено, що 02 жовтня 2006 року о 14:56:12 год. Перечинська державна нотаріальна контора зареєструвала обтяження №3817284. Підставою виникнення обтяження зазначено: Охтирська, серія та номер Б/н, від 14 червня 1985 року, видавник: Перечинське госпрозрахункове о-ння п-в торгівлі, а підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22702595 від 08 липня 2015 року.

Дане обтяження було накладено на нерухоме майно ОСОБА_2, яка ніколи не проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та не була власником цього будинку.

Як вбачається з довідки виконкому Перечинської міської ради №3317 від 13 жовтня 2016 року, до перейменування вулиць та перенумерації будинків житловий будинок, який станом на 1985 рік знаходився за адресою: м. Перечин, вул. Пушкіна, №26 «Г» на даний момент знаходиться за адресою: м. Перечин, вул. Пушкіна, № 31 Закарпатської області.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом 5.1 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна, серед іншого, за рішенням суду.

Так, при накладенні заборони відчуження на нерухоме майно процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року №31/5.

Відповідно до п. 2.1 цього ж Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

Згідно ст. ст. 8 та 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 74 цього Закону одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.п. 5.1. п. 5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

При цьому, згідно п. 78 зазначеного Порядку, державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки наявність запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перешкоджає позивачці ОСОБА_1 як власнику розпоряджатися своїм майном, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів, що відповідає положенням ст. 88 ч. 1 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 8, 16, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 73, 74 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58-61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Скасувати обтяження у виді заборони на нерухоме майно, зареєстроване 02 жовтня 2006 року за №3817284 о 14:56:12 год., реєстратором: Перечинською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: Охтирська, серія та номер Б/н, від 14.06.1985 р., видавник: Перечинське госпрозрахункове о-ння п-в торгівлі; об'єкт обтяження: будинок № 31 по вул. Пушкіна в м. Перечин Закарпатської області, власник: ОСОБА_2, та зобов'язати Перечинську державну нотаріальну контору Закарпатської області внести відповідні зміни про зняття заборони в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Стягнути солідарно з Перечинської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_4