Рішення

від 15.11.2016 по справі 902/882/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2016 р. Справа № 902/882/16

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Експрес Буд" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова,2)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Гайсин" (23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. І.Франка, буд. 26)

про стягнення 13287,9 рн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники сторін:

позивача, ОСОБА_1,

відповідача, не з'явився,

ВСТАНОВИВ :

Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Експрес Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Гайсин" про стягнення 13 287,90 грн.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/882/16 з призначенням судового засідання на 15.11.2016 року.

В судове засідання 15.11.2016 р. з'явився позивач, який позов підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви від 15.11.2016р. б/н про відмову від позову в частині стягнення 433,60 грн. 3% річних, 864,69 грн. інфляційних.

Суд вважає за необхідне прийняти відмову сторони від позову в частині стягнення 433,60 грн. 3% річних, 864,69 грн. інфляційних та припинити провадження у цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 червня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем Експрес Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Гайсин" було укладено договір поставки № 109.

Згідно з п. п. 1.1. договору Позивач зобов'язується поставити та передати у власність Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити на умовах визначених цим Договором.

Позивач поставив та передав Відповідачу товар, що підтверджується згідно Видаткової накладної № ТЕ-0000035 від 07.07.2015 та Видаткової накладної № ТЕ-0000044 від 15.07.2015р.

Всього Відповідачем було отримано товару на загальну суму 11 989, 61 грн.

У відповідності до п. п. 2.1. Договору Відповідач зобов'язується проводити оплату кожної партії товару протягом 30-ти днів з дня отримання рахунків Позивача.

Порушивши умови Договору Відповідач станом на 01.10.2016 жодних коштів за Видатковою накладкою № ТЕ-0000035 від 07.07.2015 та Видатковою накладною № ТЕ-0000044 від 15.07.2015 на користь Позивача не сплатив.

09.09.2016р. Відповідачу було направлено претензію № 1 вих. № 09-216 від 09.09.2016р. щодо сплати заборгованості за договором поставки № 109 від 18.06.2015р. Відповідач на претензію не відповів та добровільно кошти за поставлену продукцію не повернув.

Згідно з п. п. 3.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань Сторони несуть відповідальність один перед одним відповідно до законодавства України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Борг в сумі 11 989,61 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 11 989,61 грн.

В частині стягнення 433,60 грн. 3% річних, 864,69 грн. інфляційних провадження підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Гайсин" (23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. І.Франка, буд. 26, код ЄДРПОУ 39673805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Експрес Буд" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова,2, код ЄДРПОУ 39638268) 11 989,61 грн. боргу, 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Припинити провадження в справі в частині стягнення 433,60 грн. 3% річних, 864,69 грн. інфляційних втрат.

Повне рішення складено 17 листопада 2016 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. І.Франка, буд. 26)