Рішення

від 14.11.2016 по справі 908/2701/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи --34/115/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016 Справа № 908/2701/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-109 від 18.04.2014 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2701/16,

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Колективного підприємства В«Андріївська тепломережаВ» (71140, Запорізька область, смт. Андріївка, вул. Леніна, 29)

про стягнення суми

Сутність спору:

ПАТ В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з КП В«Андріївська тепломережаВ» суми 21623,53 грн. за договором № 2499/14-КП-13 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014р., з яких: сума 6431,63 грн. - пеня, сума 647,56 грн. - 3% річних, сума 14544,34 грн. - втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2016р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2701/16, присвоєно номер провадження 34/115/16, справу до розгляду призначено на 26.10.2016р.

Ухвалою суду від 26.10.2016р. на підставі ст. 77 ГРК України розгляд справи відкладено на 14.11.2016р.

14.11.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На викання умов договору купівлі-продажу природного газу № 2499/14-КП-13 від 28.01.2014р., укладеного між сторонами, позивач у період з лютого по березень 2014р., з жовтня по грудень 2014р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 72016,10 грн. Відповідач, в свою чергу, здійснював оплати за отриманий ним газ, однак оплати здійснювались з порушенням строків, визначених умовами договору. У зв'язку з чим, позивач, на підставі ст.ст11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216-217, 231, 264-265 ГК України, просить стягнути з відповідача суму 6431,63 грн. пені, суму 647,56 грн. - 3% річних та суму 14544,34 грн. втрат від інфляції.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але направив до суду відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 11.11.2016р., в якому зазначив, що не погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат, оскільки його здійснено невірно. У відзиві відповідач виклав контррозрахунок інфляційних, згідно якого різниця в бік зменшення склала 6055,94 грн. У зв'язку з чим, відповідач просить зменшити безпідставно збільшену позивачем суму інфляційних на 6055,94 грн.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014р. між ПАТ В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» (продавець, позивач у справі) та Колективним підприємством В«Андріївська тепломережаВ» (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 2499/14-КП-13, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціям та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Згідно з п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно ж з п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктами 5.1., 5.2. договору визначено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 3113 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287 грн., крім того ПДВ 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3462,26 грн., крім того ПДВ 20% - 692,45 грн., всього з ПДВ - 4154,71 грн.

У період дії договору ціна природного газу неодноразово сторонами змінювалась. Так, зокрема, додатковою угодою № 4 від 24.09.2014р. сторонами визначено, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 5338,18 грн., крім того ПДВ 20% - 1067,64 грн., всього з ПДВ - 6405,82 грн. Відповідно до додаткової угоди № 5 від 12.11.2014р. - за 1000 куб.м. природного газу - 5568,70 грн., крім того ПДВ 20% - 1113,74 грн., всього з ПДВ - 6682,44 грн. Відповідно до додатковою угоди № 6 від 12.12.2014р. - 1000 куб.м. природного газу - 6384,70 грн., крім того ПДВ 20% - 1276,94 грн., всього з ПДВ - 7661,64 грн.

У пункті 6.1. договору сторони визначили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 11 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014р. і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період: лютий 2014р., березень 2014р., жовтень 2014р. - грудень 2014р. передав відповідачу природний газ на загальну суму 72016,10 грн. Факт отримання газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2014р. на суму 29269,95 грн., від 31.03.2014р. на суму 9755,27 грн., від 31.10.2014р. на суму 864,78 грн., від 30.11.2014р. на суму 13431,70 грн., від 31.12.2014р. на суму 18694,40 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач, в свою чергу, отриманий газ оплатив в повному обсязі, однак перерахування коштів здійснювалося з порушенням строків оплати, встановлених у п. 6.1. договору.

Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Аналогічний припис містить ст. 230 ГК України.

Згідно ж ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 6431,63 грн. за загальний період з 15.03.2014р. по 14.04.2015р.

Пунктом 7.2. договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до вимог Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування позивачем пені є обґрунтованим та законним. Однак, при перевірці розрахунку пені за зобов'язаннями за лютий 2014р. суд встановив, що розрахунок щодо періодів та визначення сум пені за цими періодами здійснено позивачем вірно, але при складанні таких сум, позивачем здійснено арифметичну помилку. Так, складаючи визначені позивачем суми пені загальна сума становить 1472,76 грн., а не як зазначено позивачем - 1472,77 грн.

Розрахунки за іншими місяцями в частині періодів та нарахованих сум пені, здійснено позивачем вірно. Розрахунки перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи В«ЗаконодавствоВ» .

Таким чином, до стягнення підлягає пеня в розмірі 6431,62 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 647,56 грн. - 3% річних за загальний період з 15.03.2014р. по 14.04.2015р. та суму 14544,34 грн. інфляційних втрат за загальний період з квітня 2014р. по квітень 2015р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд встановив, що при складанні сум річних нарахованих за зобов'язаннями грудня 2014р. позивачем також допущено арифметичну помилку. Так, складаючи визначені позивачем суми 3% річних загальна сума становить 138,28 грн., а не як зазначено позивачем - 138,29 грн. При цьому, розрахунок (періоди та суми річних) здійснено позивачем вірно. Інші розрахунки 3% річних суд залишає незмінними, оскільки вони є правильними.

Пунктом 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., з приписів якої вбачається, якщо часткову оплату здійснено у період з 1 по 15 числа місяця, то індексації підлягає сума за вирахуванням такої оплати, якщо часткову оплату здійснено з 16 по 31 число, то індексації підлягає сума з урахування такої оплати.

Перевіривши розрахунки інфляційних нарахуваннь суд вважає за необхідне їх скоригувати з урахуванням приписів викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., а саме: - за зобов'язаннями лютого 2014р. інфляційні нараховуються з період з квітня 2014р. по серпень 2014р. в розмірі 1751,24 грн., - за зобов'язаннями березня 2014р. інфляційні нараховуються з травня 2014р. по вересень 2014р. в розмірі 895,17 грн., - за зобов'язаннями листопада 2014р. інфляційні нараховуються за період з січня 2015р. по березень 2015р. в розмірі 2725,19 грн., - за зобов'язаннями грудня 2014р. інфляційні нараховуються за період з лютого 2015р. по березень 2015р. в розмірі 3116,81 грн.

Загальна сума інфляційних нарахувань становить 8488,41 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 647,55 грн. - 3% річних та сума 8488,41 грн. інфляційних втрат.

Отже, в цілому, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства В«Андріївська тепломережаВ» (71140, Запорізька область, смт. Андріївка, вул. Леніна, 29; ідентифікаційний код юридичної особи: 24907756) на користь Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код юридичної особи: 20077720) суму 6431 (шість тисяч чотириста тридцять одна) грн. 62 коп. пені, суму 647 (шістсот сорок сім) грн. 55 коп. - 3% річних, суму 8488 (вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 41 коп. інфляційних втрат, суму 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 07 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2016р.

Суддя А.О. Науменко