ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2016Справа №910/16327/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармалайт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- приватне акціонерне товариство "Альба Україна"
про стягнення 218 857,46 грн.
Представники сторін:
від позивача: Хорошева К.М. - представник за довіреністю № 9589 від 22.12.2015 р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фармалайт" про стягнення 218 857,46 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним на підставі договору застави майнових прав №PR-02/408/12 від 27.05.2014 року, укладеного з приватним акціонерним товариством «Альба Україна» набуто право грошової вимоги за договором купівлі-продажу №196-13 від 13.12.2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фармалайт» та приватним акціонерним товариством «Альба Україна».
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення суми боргу за договором купівлі-продажу №196-13 від 13.12.2013 року в розмірі 218 857,46 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.09.2016 р. порушено провадження у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство «Альба Україна», розгляд справи призначено на 19.09.2016 р.
В судове засідання 19.09.2016 р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду від 07.09.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, 19.09.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 07.09.2016 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2016 року розгляд справи відкладено на 04.10.2016 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2016 р. виправлено допущену в ухвалі господарського суду міста Києва від 19.09.2016 р. описку.
У судове засідання 04.10.2016 р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду від 07.09.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 01030 39214630, 01030 39214664 відповідно.
Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2016 року розгляд справи відкладено на 24.10.2016 року.
11.10.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що в прохальній частині позову банком зазначено невірну суму до стягнення, а саме банк просив стягнути заборгованість по договору купівлі-продажу №196-13 від 13.12.2013 року у розмірі 218 857,46 грн. а фактично ціна позову повинна бути в розмірі 277 257,46 грн.
В судове засідання 24.10.2016 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду від 07.09.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 01030 39214630, 01030 39214664 відповідно.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.
Як вбачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог позивачем збільшено розмір позовних вимог, а тому дана заява приймається судом до розгляду.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.03.2012 року між публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (банк) та приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (позичальник) укладено кредитний договір №408/12, відповідно до умов якого банк надає позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином виконувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії , терміном/строком дії ліміту кредитної лінії по 22 березня 2013 року включно, зокрема: кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, що передбачено цим договором, а саме: 2 000 000,00 євро (ліміт кредитної лінії). Вказана сума ліміту кредитної лінії дорівнює еквіваленту 21 029 542,00 грн. за курсом Національного банку України на день (дату) укладання цього договору.
В подальшому між сторонами кредитного договору вносились зміни та доповнення, відповідно до яких позивач надав позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином виконувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії, в сумі ліміту кредитної лінії 5 000 000,00 євро, які видаються траншами, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 28% річних, терміном/строком дії ліміту по 10 січня 2015 року.
Як зазначено позивачем, відповідно до умов кредитного договору, ним надано позичальнику - приватному акціонерному товариству «Альба Україна» транш на загальну суму 10 690 000,00 грн., який позичальником своєчасно повернутий не був.
Станом на 07.06.2016 року загальний розмір заборгованості ПрАТ «Альба Україна» перед позивачем за кредитним договором становить 5 533 200,81 грн.
Відповідно до ч.1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (заставодержатель) та приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (заставодавець) укладено договір застави майнових прав №PR-02/408/12 від 27.05.2014 року.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч.1 статті 20 Закону України «Про заставу»).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу свої майнові права як кредитора в зобов'язаннях, що обумовлені наступними контрактами (договорами): зокрема, договір купівлі-продажу №196-13 від 13.12.2013р., укладений між заставодавцем та ТОВ «Фармалайт» код в ЄДРПОУ 38081222, в тому числі, але не виключно права вимоги отримання платежів на суму 523 757,46 грн.
Згідно з п.п.3.1.1 п. 3.1 договору застави, заставодавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня укладення цього договору письмово повідомити боржника про заставу майнових прав, що складають предмет застави за цим договором та надати заставодержателю протягом цього ж строку документи, що підтверджують таке повідомлення боржника.
Відповідно до пп.3.1.14 п.3.1 договору застави, протягом трьох календарних днів з моменту відступлення/переводу предмета застави заставодержателю передати йому всю документацію, що стосується предмету застави.
Звернення стягнення на предмет застави за цим договором здійснюється шляхом відступлення заставодержателю майнових прав, що складають предмет застави (п.4.3 договору застави).
19.08.2014 року між ПАТ «Універсал Банк» та ПрАТ «Альба Україна» складено акт-підтвердження набуття прав за договором застави майнових прав № PR-02/408/12 від 27.05.2014 року, відповідно до умов якого сторони визначили, що заставодержатель за договором застави, в результаті звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та задоволення забезпеченої обтяженням вимоги, набув наступні майнові права, а саме право грошової вимоги (або право вимоги на отримання платежів) (як кредитора) за зобов'язанням, що виникли на підставі договору купівлі-продажу (контракту) №196-13 від 13.12.2013 року (далі - контракт), укладеного між заставодавцем та ТОВ «Фармалайт», код ЄДРПОУ 28081222 (далі - боржник) в сумі 498 757,46 грн. Передано заставодержателю за актом-приймання передачі документи, що підтверджують грошові зобов'язання боржника за контрактом, право грошової вимоги за яким набув заставодержатель (оригінал контракту, оригінал видаткових накладних).
Пунктом 3 ч. 1 статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.
Відповідно до ч.1 статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.
Статтею 19 Закону України «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Враховуючи наявність невиконаних кредитних зобов'язань ПрАТ «Альба Україна» перед позивачем, останній 30.05.2014 року зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна початок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким виступало право грошової вимоги до відповідача за договором, та у результаті звернення стягнення, набув право грошової вимоги, тобто став кредитором відповідача за договором.
Листом вих.. № 1971 від 03.06.2014 року ПрАТ «Альба Україна» повідомлено ТОВ «Фармалайт» про укладення та дію договору застави майнових прав № PR-02/408/12 від 19.08.2014 року, відповідно до якого ПрАТ «Альба Україна» передала в забезпечення власних зобов'язань по кредитному договору № 408/12 від 23.03.2012 року та договору про встановлення ліміту гарантійних операцій № 407/12 від 23.03.2012 року заставодержателю належні йому майнові права вимоги отримання грошових коштів за договором кулівлі-продажу № 196-13 від 13.12.2013 року, та просили ТОВ «Фармалайт» в строк двох робочих днів з дня отримання цього листа перерахувати належні ПрАТ «Альба Україна» по договору купівлі-продажу кошти, що є предметом застави, безпосередньо на користь ПАТ «Універсал Банк» в рахунок погашення заборгованості ПрАТ «Альба України» по кредитних договорах. Додатково повідомлено, що починаючи з дати отримання цього листа, платежі виконані на користь ПрАТ «Альба України», за реквізитами, відмінними від зазначених вище, або будь-які зустрічні вимоги не будуть зараховані в оплату контракту та підлягатимуть оплаті на користь ПАТ «Універсал Банк». Даний лист направлений на адресу відповідача 06.06.2014 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 06.06.2014 року та фіскальним чеком №7524 від 06.06.2014 року.
Листом вих.. № 2860 від 18.08.2014 року ПрАТ «Альба Україна» повідомлено ТОВ «Фармалайт» про заміну кредитора за договором, яким підтверджене, що новий кредитор набув право грошової вимоги (на отримання платежів) за контрактом та став кредитором ТОВ «Фармалайт» за грошовим зобов'язання перед новим кредитором у сумі 498757,46 грн. Даний лист направлений на адресу відповідача 08.09.2014 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 08.09.2014 року.
05.09.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій вимагає негайно сплатити суму заборгованості в розмірі 483 757,46 грн. за зазначеними у цій вимозі реквізитами позивача.
Як вбачається з договору купівлі-продажу №196-13 від 13.12.2013 року (за яким до позивача перейшли кредитора) укладеного між ПрАТ «Альба Україна» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фармалайт» (покупець), продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення (надалі товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних (п.2.5 договору купівлі-продажу).
Відповідно до п.6.1 договору купівлі-продажу товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.
Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних (п.6.2 договору купівлі-продажу).
Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що за період 11.01.2014 року по 15.04.2014 року включно ПрАТ «Альба Україна» передано ТОВ «Фармалайт» товар на загальну суму 519 725,66 грн.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.5.1, 5.2 договору купівлі-продажу, покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладні на поставку товарної партії.
На момент переходу прав кредитора до позивача заборгованість відповідача по неоплаті поставленого товару становила 498 757,46 грн.
Позивачем зазначено, що за період з 05.09.2014 року по 29.08.2016 року ТОВ «Фармалайт» здійснено часткову оплату в розмірі 221 500,00 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором купівлі-продажу №196-13 від 13.12.2013 року у відповідача перед позивачем в сумі 277 257,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фармалайт" (03134, м. Київ, вул. Корольова, 10-а, кв. 62, ідентифікаційний код: 38081222) на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) основний борг в розмірі 277 257 (двісті сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 86 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.11.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2016 |
Оприлюднено | 22.11.2016 |
Номер документу | 62777316 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні