Рішення

від 14.11.2016 по справі 910/16930/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016Справа №910/16930/16 За позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморепродукт»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКІ»

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 323 943,35 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Пацуля В.М., за довіреністю

від відповідача - 1: не з'явився.

від відповідача - 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрморепродукт" (далі - відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКІ" (далі - відповідач - 2) про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 323 943,35 грн., в тому числі 130260,82 грн. заборгованість за простроченим кредитому, 65187,83 грн. заборгованість за простроченими процентами, 34565,85 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та простроченим процентам, 84376,18 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого кредиту та прострочених процентів, 9552,67 грн. 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором №96/2012 від 22.12.2012 про надання овердафту з урахуванням додаткових угод № 1 від 22.02.2013, № 2 від 06.03.2013, № 3 від 22.03.2013, № 4 від 25.12.2013 та невиконанням відповідачем-2 свогообов'язку поручителя за договором № 96/2012-07 від 25.12.2013 поруки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16930/16, розгляд справи призначено на 17.10.2016.

11.10.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 17.10.2016 представник позивача з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 виконав частково.

Представники відповідачів у судове засідання 17.10.2016 не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 не виконали.

Враховуючи те, що представники відповідачів у судове засідання 17.10.2016 не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням відповідачами та частковим виконанням позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16930/16, розгляд справи було відкладено на 14.11.2016.

14.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 14.11.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів у судове засідання 14.11.2016 не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.11.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012 між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрморепродукт» (далі - позичальник, відповідач - 1) було укладено Договір про надання овердрафту № 96/2012 (далі - Договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт шляхом оплати платіжних документів позичальника з поточного рахунку № 26000005550, який відкрито в банку, за рахунок грошових коштів банку в межах ліміту овердрафту у разі відсутності або недостатності грошових коштів на поточному рахунку позичальника.

В подальшому сторонами було укладено ряд Додаткових угод до Договору.

Так, Додатковою угодою № 4 від 25.12.2013 до Договору, сторони дійшли згоди викласти Договір в новій редакції.

Згідно з п. 2.2 Договору (у новій редакції) максимальний розмір ліміту овердрафту згідно Договору становить 1 500 000,00 грн.

Сторони домовились, що розмір ліміту овердрафту, яким фактично може користуватися позичальник, та строк його дії при укладенні Договору зазначаються в п. 2.4 цього Договору, в подальшому ліміт овердрафту та строк його дії встановлюється банком у повідомленнях, які направляються позичальнику відповідно до п. 2.5.1 цього Договору. Ліміт овердрафту не може перевищувати максимального розміру ліміту овердрафту.

Відповідно до п. 2.4 Договору ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 1 120 000,00 грн., зі строком дії з 27.12.2013 до 05.01.2014.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що проценти за користування овердрафтом згідно цього Договору встановлюється на рівні 25 % річних.

З п. 3.2 Договору вбачається, що надання овердрафту позичальнику здійснюється автоматично у разі відсутності або недостатності коштів на його поточному рахунку в банку шляхом оплати розрахункових документів, що надійшли від позичальника на суму, що перевищує фактичний залишок грошових коштів на такому рахунку в межах встановленого ліміту овердрафту. Надання овердрафту вважається виникнення дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника в сумі, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок грошових коштів на поточному рахунку.

За умовами п. 3.4.2 Договору за користування овердрафтом протягом строку його дії, позичальник сплачує проценти за користування з розрахунку процентної ставки, зазначеної в п. 2.6 Договору, що нараховується на суму фактичної заборгованості за овердрафтом за методом факт/360 за фактичний строк користування овердрафтом. Сумою фактичної заборгованості по овердрафту вважається сума дебетового залишку на поточному рахунку, та/або дебетовий залишок на окремому позичковому рахунку для обліку заборгованості, з поточного рахунку на початок наступного операційного дня.

Пунктом 3.4.3 Договору визначено, що у випадку порушення терміну повернення овердрафту (закінчення строку дії ліміту овердрафту встановленого п. 2.4 Договору або у повідомленнях банку). Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування овердрафтом, з розрахунку процентної ставки вказаної в п. 2.6. збільшеної на 5% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються банком щомісячно, 25-го числа поточного місяця (або наступного робочого дня), за період з 25-го числа місяця, що передує поточному, по 24-те число поточного місяця (включно) та сплачуються позичальником на рахунок № 260750025550 в банку, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день остаточного погашення овердрафту, в тому числі в день дострокового погашення овердрафту.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що позичальник зобов'язується використовувати овердрафт на цілі, що не суперечать чинному законодавству України, погашати заборгованість за овердрафтом у терміни, встановлені п. 2.4 Договору або у повідомленнях банку та у вказаний в п. 6.1 Договору термін або при вимозі достроково погашення заборгованості за овердрафтом здійснити погашення заборгованості за цим Договором у повному обсязі.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач - 1 порушив вищезазначені положення Договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Договором строки.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача - 1 вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу - 1 овердрафт (кредит).

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, зазначені вище виписки по особовому рахунку відповідача - 1 є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, а тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 р. N 12-111/1355-6569 «Роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів «овердрафт» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Згідно з ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За своєю правовою природою Договір овердрафту є кредитним договором, оскільки при наданні овердрафту кредитується рахунок позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - 1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача - 1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування овердрафтом, а тому суд дійшов висновку про те, що у позичальника існує заборгованість за Договором у вищезазначеному розмірі.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором, 25.12.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКІ» (далі - відповідач - 2, поручитель) було укладено Договір поруки № 96/2012-07 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником, яким є юридична особа за законодавством України Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрморепродукт» зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, комісій у розмірі та у випадках, передбачених Договором № 96/2012 про надання овердрафту від 27.12.2012, укладеним із боржником, та додатками, додатковими угодами/договорами про внесення змін до нього, у тому числі тими, що будуть укладені у майбутньому, далі разом за текстом - «Договір кредиту».

Пунктом 2.1.1 Договору поруки визначено зміст забезпеченого порукою зобов'язання:

- повернення фактично отриманих коштів боржником за Договором кредиту - з максимальним лімітом овердрафту в сумі 1 500 000,00 грн. та/або лімітом овердрафту, яким фактично скористувався боржник (даний ліміт встановлюється одноособово банком у Договорі кредиту або у щомісячному повідомленні боржника) в строк дії терміну ліміту овердрафту, який встановлюється у Договорі кредиту або у повідомленні відповідно;

- сплата процентів та комісій за користування кредитом в розмірі, визначеному Договором кредиту;

- сплата можливих штрафних санкцій, збитків визначених Договором кредиту, а також виконання будь-яких інших фінансових зобов'язань боржника за Договором кредиту.

Згідно з пунктами 3.1.2 та 3.1.3 Договору поруки поручитель зобов'язаний у разі невиконання боржником та/або поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майно, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони договору встановлюють, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 25.12.2017 або до повного виконання боржником своїх зобов'язань за Договором кредиту.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем - 1 було укладено Договір поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед банком за зобов'язання позичальника, в разі порушення останнім зобов'язань за Договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Крім основної суми заборгованості, позивач також просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь пеню в розмірі 34 565,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 84 376,18 грн. та 3 % річних в розмірі 9 552,67 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне погашення овердрафту та/або плати за овердрафт позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обстави, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 34 565,85 грн.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Згідно з п. 1.3 Постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Зокрема, про можливість застосування до кредитних відносин ч. 2 ст. 625 зазначено також у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2015 у справі № 910/20969/14.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем було вірно визначено розміри 3% річних та інфляційних втрат, а відтак стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 9 552,67 грн. та інфляційні втрати в розмірі 84 376,18 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення заборгованості, з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 323 943,35 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморепродукт» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2; ідентифікаційний код: 31466802) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКІ» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2; ідентифікаційний код: 38233277) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 58; ідентифікаційний код: 19361746) прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 130 260 (сто тридцять тисяч двісті шістдесят) грн. 82 коп., прострочену заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 65 187 (шістдесят п'ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 83 коп., пеню в розмірі 34 565 (тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 85 коп., 3 % річних в розмірі 9 552 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 67 коп. та інфляційні втрати в розмірі 84 376 (вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 18 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморепродукт» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2; ідентифікаційний код: 31466802) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 58; ідентифікаційний код: 19361746) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 429 (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 58 коп.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКІ» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2; ідентифікаційний код: 38233277) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 58; ідентифікаційний код: 19361746) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 429 (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 57 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.11.2015.

Суддя О.А. Грєхова