Рішення

від 16.11.2016 по справі 910/18762/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/18762/16 За позовом Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія ТМ»

про стягнення 222824,95 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Війтенко О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми заборгованості та санкцій у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань компенсувати витрати споживання електроенергії від електромереж Позивача на підставі Договору № 76/1 від 01.04.2011.

За клопотанням Відповідача судом було відкладено засідання, призначене на 07.11.2016.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у наступне судове засідання 16.11.2016 представників також не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

Разом з цим суд зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, якщо Відповідач, як довіритель, вирішив направити представника.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Крім того, суд приймає до уваги, що Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати пояснення по суті спору та/або докази, якщо він вважав за необхідне їх подати, заздалегідь в письмовому вигляді через канцелярію суду або направити до суду поштою, кур'єром.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 01.04.2011 між Позивачем, як абонентом, та Відповідачем, як субабонентом, Договору № 76/1 (далі - Договір), Відповідач зобов'язався компенсувати витрати споживання електроенергії від електромереж Позивача.

За умовами розділу 2 Договору, розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються субабонентом не пізніше 25го числа поточного місяця за попередній розрахунковий період на розрахунковий рахунок абонента згідно отриманого від останнього рахунку-фактури. Розрахунки здійснюються виходячи з діючих на момент розрахунку тарифів на електроенергію, встановлених енергопостачальною компанією та відповідно до показників лічильників на споживання електроенергії. Вартість отриманих послуг визначається виходячи з фактичних показників лічильників та встановлених тарифів. Термін надання послуг починається з моменту підписання договору та діє до повного виконання своїх зобов'язань.

Строк дії Договору сторонами було встановлено з моменту його підписання та до 31.12.2011 з можливістю подальшої пролонгації за відсутності заперечень сторін. Позаяк у матеріалах справи докази наявності таких заперечень відсутні, то суд дійшов висновку, що Договір пролонговувався та є чинним на час спірних правовідносин.

За розрахунками Позивача за Відповідачем станом на 01.09.2016 рахується непогашеною заборгованість з компенсації витрати споживання електроенергії від електромереж Позивача в сумі 157503,29 грн.

Залученими до справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджується, що у період з листопада 2013 року по серпень 2016 року Відповідач споживав від електромереж Позивача електроенергію, яку зобов'язався компенсувати згідно визначених у актах сум. Тобто, надання обумовлених Договором послуг у період з листопада 2013 року по серпень 2016 року підтверджується залученими до справи актами, які підписані сторонами, скріплені печатками, зауважень не містить.

У відповіді від 22.07.2015 № 90/07/15 на претензію Позивача від 18.06.2015 № 8-2/386 Відповідач визнав заборгованість за Договором станом на 19.06.2015 у сумі 55874,19 грн. Докази надання Відповідачем відповіді на наступну претензію Позивача від 10.02.2016 № 8-1/60 на суму 243684,38 грн. (борг та санкції), у матеріалах відсутні.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлені Договором строки заборгованість у сумі 157503,29 грн. не погасив, надання обумовлених Договором послуг на указану суму не спростував, і доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності виконаних Позивачем за Договором послуг на суму 157503,29 грн. матеріали справи не містять.

Натомість у матеріалах справи наявні акти за період з листопада 2013 року по серпень 2016 року, які підтверджують, що у вказаний період Відповідач споживав від електромереж Позивача електроенергію, яку зобов'язався компенсувати згідно визначених у актах сум, та у зв'язку з невиконанням зобов'язань з компенсації і виникла спірна заборгованість.

При цьому судом враховано, що відсутність рахунку-фактури на оплату не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити у визначений у Договорі строк (не пізніше 25го числа поточного місяця за попередній розрахунковий період) згідно вказаних у Договорі реквізитів, та позаяк Договір не містить порядку вручення рахунків, то саме на Відповідача, як на зобов'язану особу покладено обов'язок з його отримання у Позивача, та у матеріалах справи відсутні докази, що Позивачем було відмовлено Відповідачу у наданні рахунків на оплату.

Відповідачем також не надано суду доказів на спростування наведених у актах за період з листопада 2013 року по серпень 2016 року сум, як вартостей спожитої ним електроенергії, а саме не надано доказів на спростування обсягів спожитої ним електроенергії та застосованих для обрахунку її вартості тарифів, з застосуванням яких Позивач вийшов на наведені у актах суми.

Наявність у Відповідача заборгованості в сумі 157503,29 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; розмір заборгованості є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 157503,29 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 4.3 Договорів, ст.ст. 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 23938,45 грн. пені, 5360,82 грн. 3% річних та 36022,39 грн. втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, вимоги позову задовольняються повністю.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія ТМ» (м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2; ідентифікаційний код 32983351) на користь Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55; ідентифікаційний код 14297707) 157503 (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот три) грн. 29 коп. заборгованості, 23938 (двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 45 коп. пені, 5360 (п'ять тисяч триста шістдесят) грн. 82 коп. 3% річних, 36022 (тридцять шість тисяч двадцять дві) грн. 39 коп. втрат від інфляції, а також 3342 (три тисячі триста сорок дві) грн. 37 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2016

Суддя Сташків Р.Б.