Рішення

від 14.11.2016 по справі 910/17500/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016Справа №910/17500/16 За позовом Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрастбуд»

про стягнення суми основного боргу в розмірі 245 527,83 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Ружицький І.Г., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрастбуд» (далі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 245 527,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 261 від 02.02.2015 не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 245 527,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17500/16, розгляд справи призначено на 24.10.2016.

24.10.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано довідку.

У судове засідання 24.10.2016 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 24.10.2016 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем та частковим виконання позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17500/16, розгляд справи було відкладено на 14.11.2016.

У судове засідання 14.11.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 14.11.2016 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.11.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 між Публічним акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрастбуд» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 261 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у встановлений строк передати у власність покупця бетонні/залізобетонні вироби та конструкції або товарний бетон (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти.

В пунктах 2.1., 2.2 Договору сторони визначили, що ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках покупця, рахунках-фактурах покупця та накладних (товарно-транспортних, фактичних, або видаткових). Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості, згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума цього Договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника.

Поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року, з врахуванням особливостей встановлених цим Договором. У разі виникнення розбіжностей між текстом Договору та термінологією «Інкотермс», перевага надається тексту Договору. Поставка товару може здійснюватися Постачальником на умовах EXW або FCA. (п. 5.1., 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору товар вважається поставленим покупцю з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується покупцем, на підставі товарно-транспортних накладних.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що товар постачається покупцю у строки, кількості та на умовах, визначених в заявках покупця, попередньо узгоджених з постачальником ( у разі надання покупцю відстрочки на оплату), або з моменту надходження коштів за товар на банківський рахунок постачальника ( у разі попередньої оплати).

Сторони також домовились, що письмові заявки та/або зміни до них надсилаються за 1 календарний день до дати поставки, факсимільним зв'язком з підтвердженням отриманого замовлення уповноваженою особою постачальника (п. 6.2. Договору). При цьому, сторони також погодили, що покупець може надавати заявку по телефону не пізніше 24 годин до початку поставки, узгодивши з постачальником строк та/або графік поставки (п. 6.3. Договору).

Дата, години та хвилини поставки вказується у видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній про прийняття товару, що є датою поставки товару (п. 6.8. Договору).

Згідно з п. 6.9. Договору накладні з відміткою уповноваженої особи покупця про прийняття товару визнаються сторонами в якості змін до замовлення, у випадку, якщо сторони не змогли внести зміни іншим способом.

Відповідно до п. 7.7. Договору покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару, що постачається протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником.

Пунктом 7.11. Договору визначено, що в порядку виключення, постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5 (п'яти) банківських днів. Покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 та п. 6.1 цього Договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 10.1 Договору).

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору, Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрастбуд» прийняло товар на загальну суму 250 004,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 13336 від 14.08.2015 на суму 8190,18 грн., № 13697 від 20.08.2015 на суму 17828,52 грн., № 13807 від 21.08.2015 на суму 7304,40 грн., № 13969 від 25.08.2015 на суму 12740,28 грн., № 14226 від 28.08.2015 на суму 5221,30 грн., № 14227 від 30.08.2015 на суму 33600,24 грн., № 14418 від 01.09.2015 на суму 7486,74 грн., № 14694 від 05.09.2015 на суму 112487,76 грн., № 15048 від 09.09.2015 на суму 21770,64 грн., № 15212 від 11.09.2015 на суму 23374,08 грн., які підписані повноважними представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств. Крім того, в матеріалах справи наявні довіреності на отримання матеріальних цінностей №505 від 31.07.2015, №555 від 01.09.2015.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 261 від 02.02.2015, оплату поставленого товару в повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 245527,83 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 245527,83 грн.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку оплатити надані послуги в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрастбуд» (02068, м. Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 5; ідентифікаційний код: 39437150) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 11; ідентифікаційний код: 01373298) заборгованість в розмірі 245 527 (двісті сорок п'ять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 682 (три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 92 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.11.2016.

Суддя О.А. Грєхова