Рішення

від 14.11.2016 по справі 910/19634/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016Справа №910/19634/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Ін Трейд» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі Лейт» Простягнення 33 604,83 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Загорський І.Ф. - директор;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Ін Трейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі Лейт» про стягнення 18 078,44 грн суми основного боргу за договором поставки № 5 від 16.05.2015, а також пеню в сумі 10 791,73 грн, штраф у розмірі 903,92 грн, 739,85 грн три проценти річних та 1 590,89 грн інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19634/16, розгляд справи призначено на 14.11.2016.

У судовому засіданні 14.11.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2016 не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1.-3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 14.11.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дейлі Лейт» (надалі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Ін Трейд» (надалі - продавець, позивач) було укладено договір поставки № 5 за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар в асортименті, у кількості та за цінами, вказаними в накладних постачальника, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну).

За умовами п. 4.1. договору, передача товару здійснюється відповідно до видаткової накладної постачальника в пункті поставки, погодженому в замовленні.

Відповідно до п. 4.2 договору, право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання останнім накладної, що засвідчує факт передачі товару.

За умовами п. 5.1. договору, загальна ціна договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата вартості відповідної партії товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Сторони не рідше одного разу в квартал здійснюють звірку взаєморозрахунків. При цьому покупець зобов'язаний повернути підписаний акт звірки, наданий постачальником, не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання. Інакше акт вважається погодженим покупцем в редакції постачальника (п. 5.4. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання умов договору поставки № 5 від 16.05.2015 відповідно до видаткових накладних № 18 від 15.05.2045, № 19 від 15.05.2015, № 20 від 15.05.2015, № 23 від 18.05.2015, № 27 від 22.05.2015 та № 28 від 22.05.2015 позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 18 078,44 грн.

В свою чергу, відповідачем поставлений товар оплачено не було, у зв'язку з чим сума заборгованості останнього перед позивачем згідно договору поставки № 5 від 16.05.2015 становить 18 078,44 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків підписаним уповноваженими представниками обох сторін.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі Лейт» про стягнення 18 078,44 грн суми основного боргу за договором поставки № 5 від 16.05.2015, а також пені в сумі 10 791,73 грн, штраф у розмірі 903,92 грн, 739,85 грн три проценти річних та 1 590,89 грн інфляційних збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата вартості відповідної партії товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов договору поставки позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 18 078,44 грн, що підтверджується видатковими накладними № 18 від 15.05.2045, № 19 від 15.05.2015, № 20 від 15.05.2015, № 23 від 18.05.2015, № 27 від 22.05.2015 та № 28 від 22.05.2015.

Разом з тим, відповідач за товар поставлений згідно вищезазначених накладних не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати поставленого товару на суму 18 078,44 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного підлягають задоволенню повністю в сумі 32 501,15 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 10 791,73 грн пені та 903,92 грн штрафу.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті отриманого товару за договором, адже всупереч умов договору не було здійснено оплату за отриманий товар, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Умовами п. 6.3 договору встановлено, що в разі порушення строків оплати товару, передбачених в п. 5.2. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в вищезгаданий період. В разі затримки оплати товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику додатково штраф у розмірі 5 % від простроченої суми.

Судом за власної ініціативи був здійснений перерахунок пені, обмеживши нарахування шестимісячним строком в межах періоду заявленого позивачем, у відповідності до якого з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню пеня у розмірі 4 850,26 грн.

Судом було здійснено перевірку нарахування штрафних санкцій у відповідності до якої з відповідача на корить позивача підлягає до стягненню 903,92 грн штрафу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Ін Трейд» просить суд також стягнути з відповідача 739, 85 грн. три відсотки річних та 1590,89 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 590,89 грн та 739,85 грн відповідно.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Ін Трейд» просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

З огляду на викладене з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1 167,84 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейлі Лейт» (місцезнаходження : 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 39202454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Ін Трейд» (місцезнаходження: 02232, м. Київ, вул. Сабурова, 4, кв. 257, код ЄДРПОУ 39653747) 18 078 (вісімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн 44 коп. основного боргу, 4 850 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн 26 коп. пені, 903 (дев'ятсот три) грн. 92 коп. штрафу, 739 (сімсот тридцять дев'ять) грн. 85 грн. три відсотки річних, 1 590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) грн 89 коп. інфляційних втрат, 1 167 (одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 84 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1 072 (одну тисячу сімдесят дві) грн. 86 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.11.2016

Суддя Спичак О.М.