Постанова

від 02.11.2016 по справі 910/14738/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р. Справа№ 910/14738/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача: Другаков Г.В. - представник за довіреністю

від відповідача (апелянт): Савчук В.О. - голова правління, Горбач О.В. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №910/14738/16 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕКС ГРУП"

до Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект"

про стягнення 300 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №910/14738/16 позов задоволено повністю, а саме присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕКС ГРУП" заборгованість з безвідсоткової зворотної фінансової допомоги в сумі 300 000, 00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що судом встановлено, що станом як на 31.07.2016, так і на 11.08.2016 (дата подання позовної заяви) відповідачем не повернуто позивачу безвідсоткову зворотну фінансову допомогу в сумі 300 000,00 грн. за договором № 3107/15 про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу від 31.07.2015, а отже, оскільки відповідачем умови договору не виконано, суму поворотної фінансової допомоги позивачу не повернуто, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 300 000,00 грн. безвідсоткової зворотної фінансової допомоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеним по справі рішенням, ПАТ "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для зупинення провадження по справі № 910/14738/16 суперечать положенням діючого законодавства та документам, наявним в матеріалах справи з огляду на те, що відповідач надав суду першої інстанції достатні докази, які свідчать про неможливість розгляду судом справи про стягнення заборгованості за договором № 3107 до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання недійсним вказаного договору та підтверджують наявність обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2016, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №910/14738/16 розподілено для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 02.11.2016.

Розпорядженням начальника відділу Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 910/14738/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.11.2016 для розгляду справи №910/14738/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" прийнято до провадження колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.

В судовому засіданні 02.11.2016 представники апелянта підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справ № 910/14738/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 31.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМЕКС ГРУП", як позикодавцем, та Публічним акціонерним товариством "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект", як позичальником, було укладено договір № 3107/15 про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого позикодавець надає позичальнику у користування на термін, визначений нижче, суму грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн. без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування наданими коштами, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму в порядку і терміни, передбачені даним договором.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.2.1 п. 2 договору № 3107/15 від 31.07.2015, позикодавець зобов'язався надати позичальнику протягом трьох днів з моменту укладання цього договору суму грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн. без ПДВ, а позичальник повинен повернути позикодавцю в строк до 31.07.2016 отриману від нього суму грошових коштів.

За умовами розділу 3 договору № 3107/15 від 31.07.2015, фінансова допомога перераховується на банківський рахунок позичальника, зазначений в 7 розділі даного договору. Кошти можуть перераховуватися частинами. Фінансова допомога повертається позичальником на банківський рахунок позикодавця, зазначений у 7 розділі цього договору. Фактом надання фінансової допомоги за цим договором сторони вважають дату зарахування коштів на банківський рахунок позичальника. Датою виконання зобов'язань позичальника з повернення фінансової допомоги за цим договором сторони вважають дату зарахування коштів на банківський рахунок відповідно позикодавця.

Згідно п. 6.1 договору № 3107/15 від 31.07.2015, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.08.2016, а в частині зобов'язань за договором до повного їх виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.2 договору № 3107/15 від 31.07.2015, договір достроково припиняє дію у випадку не надання фінансової допомоги або за домовленістю сторін, на підставі відповідної угоди.

На виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок відповідача безвідсоткову зворотну фінансову допомогу у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 120 від 17.08.2015.

Разом з тим, станом на 01.08.2016 кошти відповідачем повернуті не були.

Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМЕКС ГРУП" звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" заборгованості з безвідсоткової зворотної фінансової допомоги за договором № 3107/15 від 31.07.2015 в сумі 300 000,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи вищенаведене, оскільки наявність заборгованості у ПАТ "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" перед ТОВ "ДІМЕКС ГРУП" за договором № 3107/15 про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу від 31.07.2015 в сумі 300 000,00 грн. підтверджена належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, а відповідачем не подано до суду доказів протилежного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з чим суд апеляційної інстанції погоджується.

Доводи апелянта, в обґрунтування підстав скасування судового рішення, про те, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для зупинення провадження по справі № 910/14738/16 до вирішення по суті спору у справі № 910/16024/16 про визнання недійсним договору № 3107/15 від 31.07.2015 суперечать положенням діючого законодавства та документам, наявним в матеріалах справи з огляду на те, що відповідач надав суду першої інстанції достатні докази, які свідчать про неможливість розгляду судом справи про стягнення заборгованості за договором № 3107 до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання недійсним вказаного договору та підтверджують наявність обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті, спростовуються наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" було подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14738/16 до розгляду по суті справи № 910/16024/16, де розглядається спір про визнання недійсним договору № 3107/15 від 31.07.2015.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, в тому числі з підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що під час перегляду справи №910/14738/16 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не позбавлений права встановити обставини чинності відповідного договору і зобов'язаний вирішити відповідний спір в контексті спірних правовідносин з урахуванням усіх доводів сторін. Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку встановлено, що укладений між сторонами Договір № 3107/15 від 31.07.2015 підписано представниками сторін, посвідчено печатками обох сторін, тобто судом апеляційної інстанції враховано його чинність з урахуванням приписів статті 204 Цивільного кодексу України, яка встановлює презумпцію чинності правочину. Відповідно, вказаний правочин створює для сторін певні права та обов'язки, зокрема і в контексті спірних правовідносин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не встановив обставин неможливості розгляду даної справи № 910/14738/16 до вирішення справи № 910/16024/16, у зв'язку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

За вищенаведених підстав, клопотання про зупинення провадження у справі, заявлене відповідачем на стадії апеляційного перегляду справи, судом апеляційної інстанції також відхиляється з огляду на відсутність підстав згідно з ст. 79 Господарського процесуального кодексу України для зупинення провадження у справі.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/14738/16 - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський технологічний інститут "Укрнафтогазбудпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/14738/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/14738/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14738/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Б. Михальська