Постанова

від 09.11.2016 по справі 921/1005/15-г/7

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа № 921/1005/15-г/7

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрмедіка» м.Тернопіль

на рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2015 р.

у справі № 921/1005/15-г/7

за позовом комунального закладу Тернопільської районної ради «Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання» м.Тернопіль

до відповідача приватного підприємства «Укрмедіка» м.Тернопіль

про стягнення 51 654,52 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 607 від 24.09.2015 р.;

відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю б/н від 05.01.2016 р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.12.2015 р. (суддя М.С. Стадник) позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 14.12.2015 р. задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Укрмедіка» на користь комунального закладу Тернопільської районної ради «Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання» 32 962,93 грн. заборгованості по орендній платі та комунальних платежах, 4 152,73 грн. пені, 11 471,07 грн. інфляційних втрат, 929,15 грн. річних та 1218 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням зобов'язання по договору оренди в частині заборгованості по орендній платі та комунальних платежах.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що в силу п.5.3 договору сторони передбачили, що вартість проведеного капітального ремонту приміщення може бути зараховано в рахунок орендної плати, а тому, відповідач обґрунтовано здійснив зарахування на суму 37 488, 67 грн., однак суд першої інстанції фактично повторно стягнув з відповідача 49 515,88 грн. заборгованості, зазначивши, що витрати на проведення ремонту орендарем не підтверджені. Крім цього, апелянт зазначає, що позивачем безпідставно нараховано ПДВ на суму орендної плати, оскільки відповідно до п. 3.1 договору від 04.02.2010 р. та договору від 14.01.2013 р., сума ПДВ вже була включена в розмір орендної плати. При цьому, відповідач наголошує, що у зв'язку з тим, що між сторонами укладено аналогічний договір 14.01.2013 р., договір від 04.02.2010 р. перестав діяти, а у цьому договорі не передбачено умов сплати комунальних платежів взагалі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 р. було призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження до дати отримання від експертної установи висновку судової економічної експертизи або отримання повідомлення про неможливість проведення такої.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2016 р. поновлено провадження у даній справі у зв'язку з тим, що на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов лист за № 2209 від 15.08.2016 р. від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про відсутність в матеріалах справи документів, необхідних для проведення дослідження та неповне задоволення клопотання експерта про надання додаткових документів. А відтак, залишення ухвали суду від 20.04.2016 р. без виконання.

Позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказує, що свідоцтво платника ПДВ у позивача анульовано з 17.02.2015 р., а відтак, встановлюється безпідставність нарахування відповідачу в період з 17.02.2015 р. по серпень 2015 р. орендної плати з урахуванням податку на додану вартість (20%). Таким чином, сума заборгованості по орендній платі за період з січня 2013 р. по серпень 2015 р. включно становить 6 359, 59 грн., по комунальних платежах - 23 701, 97 грн., по пені - 2 547, 76 грн., інфляційні втрати - 9 331, 93 грн., 3 % річних - 814,11 грн.

Відповідачем подано заяву, в якій просить врахувати те, що відповідач визнає заборгованість за договором від 04.02.2010 р., однак, позивач просить стягнути заборгованість за договором від 14.01.2013 р., заявляючи, що договір від 04.02.2010 р. втратив чинність.

Позивачем подано додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, в яких зазначає, що нарахування відповідачу податку на додану вартість на суму орендної плати хоча прямо і не встановлено сторонами в договорі оренди від 14.01.2013 р., проте є нормативно передбачено в силу вимог ст. 194 Податкового кодексу України, а відтак, здійснення ПП «Укрмедіка» нарахувань орендної плати з урахуванням податку на додану вартість до 17.02.2015 р. є правомірним, в той час, як звільнення орендаря від обов'язку сплачувати суму податку, яка додається до ціни послуги з оренди буде грубо порушувати вимоги чинного податкового законодавства.

Відповідачем подано окремо помісячний розрахунок заборгованості за договором від 04.02.2010 р. та за договором від 14.01.2013 р. При цьому, скаржник просить врахувати суд те, що станом на 01.09.2015 р. у відповідача переплата за договором оренди від 04.02.2010 р. становить 3 373,46 грн. Однак, позивач у позовній заяві підставою позовних вимог вказує договір від 14.01.2013 р., а тому, якщо вважати дійсним договір від 14.01.2013 р., то переплата відповідача перед позивачем становить 55 192, 74 грн.

Дослідивши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, між комунальним підприємством Тернопільської районної ради «Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання» (орендодавець) та приватним підприємством «Укрмедіка» (орендар) укладено 04.02.2010 р. договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності.

Згідно п.п. 1.1-1.2, 2.1, 6.1, 4.1, 3.1-3.3, 4.3, 3.5, 4.4, 5.3, 5., 4.7, 3.5, 9.1 вказаного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9, площею 135,3 м.кв., в тому числі, 15,1 м.кв. площі спільного користування, що знаходяться на балансі Тернопільського районного територіального медичного об'єднання, для використання під аптеку.

Вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна.

Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення, визначеного умовами цього договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату, розрахунок якої проводиться згідно з рішенням Тернопільської районної ради від 17.08.2007 р. №127 і за перший місяць оренда становить 1251,95 грн., а за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди і перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця, при цьому не внесена своєчасно сума орендної плати при сплаті збільшується на індекс інфляції попередніх місяців в залежності від часу прострочення.

Оплата за користування електроенергією, іншими комунальними послугами здійснюються Орендарем відповідно до фактичних витрат та діючих тарифів одночасно із оплатою орендної плати.

Орендар зобов'язався своєчасно проводити капітальний і поточний ремонт приміщень, обладнання, інвентаря, інженерних мереж, з письмового дозволу орендодавця вносити зміну до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо орендодавець не здійснив капітального ремонту майна, і це перешкоджає його використовувати за призначенням та умов договору, орендар має право відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Після закінчення терміну договору, якщо немає згоди на його продовження орендар зобов'язаний здати орендодавцю приміщення в добротному стані разом з отриманим обладнанням та інвентарем, і зі всіма зробленими у ньому покращеннями. Обладнання та інвентар встановлені орендарем за його рахунок, які не можуть бути відокремлені без пошкодження конструкції будівлі, переходять у власність орендодавця без відшкодування понесених затрат. Передача приміщення оформляється актом прийому - передачі.

За несвоєчасне внесення орендної плати, орендар сплачує пеню (від несплаченої в розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Даний договір діє з 04.02.2010 р. по 04.01.2013 р.

Як підтверджується матеріалами справи після закінчення строку дії вищевказаного договору, в подальшому між сторонами укладено новий договір від 14.01.2013 р. з аналогічними умовами, окрім п.3.9, згідно якого, на орендаря був покладний обов'язок здійснювати оплату за користування електроенергією, іншими комунальними послугами.

Факт передачі відповідачеві частини приміщення площею 135,3 кв.м. для розміщення аптеки, яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 9, та яке потребує капітального ремонту для використання за призначенням, підтверджується актом здачі - приймання частини приміщення до договору оренди приміщення від 04.02.2010 р., який підписаний повноважними представниками сторін без заперечень.

Сторонами оренда приміщень продовжена шляхом укладення 14.01.2013 р. договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності із строком його дії з 14.01.2013 р. по 14.12.2015 р.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України, сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання.

Як підтверджено матеріалами справи, а саме рахунками на оплату орендної плати та комунальних послуг (з грудня 2014 р. по серпень 2015 р.), актами про прийняття - передачу наданих послуг від 03.11.2014 р., 05.01.2015 р. та від 23.06.2015 р., згідно яких проведено зарахування сум в рахунок платежів по оренді та комунальних послугах, за відповідачем станом на 25.09.2015 р. рахується не погашена сума основного боргу по орендній платі 6 359,59 грн. без урахування податку на додану вартість за період з червня по серпень 2015 р.

Складеним сторонами актом звірки розрахунків станом на 25.09.2015 р. підтверджена сума заборгованості (оренда без зменшення), акт підписаний сторонами представниками сторін. З боку відповідача на акті міститься застереження «Згідно усної домовленості повинні зараховуватися 385 182,00 грн.»

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлені претензії №481 від 21.07.2015 р., №190 від 19.03.2015 р. та № 597 від 18.09.2015 р., які останнім погашені частково, та складеним сторонами актом звірки розрахунків станом на 25.09.2015 р. підтверджена сума заборгованості по орендній платі 11 311,77 грн. (оренда без зменшення) та 23 701,97 грн. по комунальних платежах.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивачем неодноразово надавалися суду заяви про зменшення позовних вимог та уточнені розрахунки щодо нарахування орендної плати ПП «Укрмедіка». Востаннє таку подано 14.12.2015 р. (вх. №26113 від 14.12.2015 р.), якою з врахуванням виправлених арифметичних помилок, сума боргу по орендній платі складає - 9 260,96 грн., а сума по комунальних платежах є незмінною, та складає 23 701,97 грн., яку позивач просив суд першої інстанції стягнути.

Суду апеляційної інстанції позивачем подано знову заяву від 04.10.2016 р. про зменшення позовних вимог, у якій просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача суму 6 359,59 грн. заборгованості по орендній платі за період з червня 2015 р. по серпень включно 2015 р. уже без нарахованого ПДВ, 23 701,97 грн. заборгованості по сплаті комунальних платежів за період з грудня 2014 р. по серпень 2015 р., 2 547,76 грн. пені за період з 01.04.2015 р. по 21.09.2015 р. нараховану на суму заборгованості по орендній платі, а також 1 800,2 грн. інфляційних втрат та 128,76 грн. 3% за такий же період і нарахованих на таку ж заборгованість.

Судом апеляційної інстанції вказана заява не береться до уваги як заява про зменшення позовних вимог, оскільки всупереч вимог ст. 22 ГПК України, подана до суду апеляційної, а не першої інстанції, проте, враховувється під час оцінки доказів в сукупності із доводами, викладеними у апеляційній скарзі.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що ним допущено заборгованість по орендній платі за період з червня 2015 р. по серпень 2015 р. у розмірі 6 359,59 грн. без нарахованого ПДВ, проте, просить звернути увагу, що якщо врахувати сплачені ним попередні платежі за комунальні послуги, які охоплюються періодом чинності нового договору від 14.01.2013 р. у якому не передбачено сплату таких платежів, то уся заборгованість по орендних платежах, та усі нараховані на неї стягнення, нею перекриються і заборгованість буде відсутньою.

У даному разі такі заперечення відповідача до уваги як належні і такі, що обгрунтовані чинним законодавством, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки позивачем самостійно під час їх сплати визначалася підстава платежу, такі платежі позивачем саме в рахунок комунальних послуг зараховані, тому суд апеляційної інстанції не наділений процесуальним правом самостійно здійснювати перепризначення платежу, а також враховуючи те, що позивач не реалізував своє право подання зустрічного позову згідно до ст. 60 ГПК України про стягнення таких платежів як безпідставно набутого майна у відповідності до ст. 1212 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.1 ст. 10, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотними умовами договору оренди є (крім іншого) орендна плата з урахуванням її індексації.

Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Таким чином, оскільки договором оренди від 14.01.2013 р. встановлено фіксовану суму щомісячної орендної плати і її подальша зміна залежала лише від змін індексу інфляції, у такому договорі не передбачено, чи сума такої плати є з урахуванням (чи без урахування) розміру податку на додану вартість зважаючи на необхідність врахування такого як істотної умови договору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині визначення заборгованості відповідача по орендній платі з урахуванням нарахованої додатково суми податку на додану вартість на суму узгодженого у договорі розміру щомісячної орендної плати.

Тому, правомірним у даному разі є визнання позивача обґрунтування про стягнення заборгованості з відповідача орендної плати лише у сумі 6 359,59 грн. за період з червня 2015 р. по серпень включно 2015 р. без нарахованого податку на додану вартість.

Крім цього, стягнення заборгованості по комунальних платежах з грудня 2014 р. по серпень 2015 р., тобто, в період дії договору оренди від 14.01.2103 р., де сплата таких платежів не передбачена, і зазначення як підстави стягнення комунальних послуг з посиланням на попередній договір від 04.02.2010 р., яким нарахування таких платежів передбачено, є також неправомірним, оскільки такий договір у відповідності до умов п. 9 припинив свою дію з 05.01.2013 р. і в установленому чинним законодавством чи умовами цього договору порядку, не продовжений.

З огляду на зазначене вище, як сума нарахована на суму заборгованості з урахуванням податку на додану вартість, так і стягнення плати за комунальні послуги, є необґрунтованими, тому рішення у цій частині підлягає скасуванню, а позивні вимоги відмові у задоволенні.

Що стосується нарахування та стягнення сум заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пені, нарахованих на суми заборгованості по орендній платі, то судом апеляційної інстанції береться до уваги як належний останній розрахунок, поданий до суду апеляційної інстанції 04.10.2016 р., оскільки підтверджується матеріалами справи та з урахуванням зазначеного вище. Проте, зазначена у ньому сума заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1800,2 грн. визначена помилково, оскільки до неї внесено 1 581,23 грн. збитків від інфляції за 15 днів з 01.04.2015 р. по 15.04.2015 р., тобто не за повний місяць або його більшу частину. Тому, правомірним у даному разі буде стягнення таких збитків від інфляції у сумі 218,97 грн. а також 2 547,76 грн. пені за період з 01.04.2015 р. по 21.09.2015 р., нарахованої на суму заборгованості по орендній платі без урахування ПДВ та 128,76 грн. 3% річних за такий же період і нарахованих на таку ж заборгованість.

Таким чином, позовні вимоги позивача частково обґрунтовані чинним законодавством та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню із прийняттям нового рішення про часткову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували повну відсутність заборгованості по орендних платежах, тому вона підлягає частковому задоволенню.

Оскільки рішення підлягає частковому скасуванню, судом апеляційної інстанції з урахуванням ст. 49 ГПК України здійснюється перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2015 р. у даній справі № 921/1005/15-г/7 скасувати в частині необґрунтованого стягнення суми 26 603,34 грн. заборгованості по орендній платі та комунальних платежах, суми 11 252,10 грн. грн. збитків від інфляції, 1604,97 грн. пені та суми 800,39 грн. 3% річних. В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. В решта частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з приватного підприємства «Укрмедіка», (АДРЕСА_1, 46001, код ЄДРПОУ 36509159) на користь комунального підприємства Тернопільської районної ради «Тернопільське районне територіальне медичне об`єднання» (вул. Кн.Острозького, 9, м.Тернопіль, 46000 код ЄДРПОУ 36143907) 218,14 грн. витрат по оплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

5. Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2016 р.

ОСОБА_4Матущак

Судді О.П.Дубник

ОСОБА_1