Ухвала

від 16.11.2016 по справі 826/18394/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18394/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція Багіра» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція Багіра» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) у якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті поданих податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року та звітних розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року;

- вважати прийнятою та зареєструвати звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року від 20.08.2015 днем їх фактичного отримання ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, тобто 20.08.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Охоронна агенція Багіра» зареєстровано як юридична особа 23.03.2012 (ЄДРПОУ 38139130).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі по тексту - ЄДР) місцезнаходженням позивача є: 02160, м. Київ, вул. Фанерна, буд.4, офіс 302 (а.с.27-32).

Починаючи з 26.03.2012 ТОВ «Охоронна агенція Багіра» перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, як платник податків та платник єдиного внеску.

Станом на час формування та відправлення звітної податкової декларації позивач перебував у статусі платника ПДВ, що не заперечується та не спростовано відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Охоронна агенція Багіра» та ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір №040220151 від 09.02.2015 про визнання електронних документів, згідно з умовами якого предметом останнього є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Згідно п. 3.1. договору орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір був направлений позивачем засобами електронного зв'язку на адресу ДПІ та прийнятий останньою згідно квитанції № 2, що свідчить про підтвердження укладання даного договору через механізм підписання договору, поданого засобами телекомунікаційного зв'язку.

Наведені обставини податковим органом не заперечувались та не спростовані.

Відповідно до умов договору № 040220151 від 09.02.2016 та податкового законодавства України позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015 та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року.

Разом з тим, у відповідності до квитанцій №1 вказана податкова декларація з додатками не прийнята контролюючим органом з посиланням на виявлені помилки - порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 №233, а саме: для платника ЄДРПОУ 38139139 не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо неприйняття податкової декларації, поданої ТОВ «Охоронна агенція Багіра», за звітний період липень 2015 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року є протиправними, а тому податкову декларацію разом із вищезазначеними додатками слід вважати прийнятою днем її фактичного отримання відповідачем, тобто 20.08.2015.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами податкового права, зокрема, Податковим кодексом України, в редакції, чинній на момент спірних відносин (далі по тексту - ПК України).

Згідно із п.201.10. ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п.п. 14.1.60. п.14.6 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Правовими положеннями п. 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі , яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У той же час, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі по тексту - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок).

Так, пунктом 8 Порядку визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200 1.3 ст. 201 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України.

При цьому, згідно із п. 10 Порядку, датою та часом подання податкової декларації та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у прийнятті звітної податкової декларації, в контексті спірних відносин, може бути відмовлено лише якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених статтями 201 та/або 192 ПК України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

Між тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується обставинами справи, контролюючим органом відмовлено у прийнятті податкової звітності позивача, у зв'язку з тим, що, на думку апелянта, відсутній договір про визнання електронних документів, який було розірвано в односторонньому порядку (договір від 09.02.2016 №040220151 про визнання електронних документів).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 у справі № 826/14872/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, крім іншого, визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Державної фіскальної служби України щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 040220151 від 09.02.2015, укладеного між ТОВ «Охоронна агенція Багіра» та податковим органом.

Як вбачається із змісту вище вказаної постанови, згідно з даними про реєстраційні дії, вказаними у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про юридичну особу ТОВ «Охоронна агенція Багіра» були підтверджені, зокрема, 14.10.2014, 11.06.2015 та 16.07.2015.

Крім того, за період червень-липень 2015 у витязі із Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься інформація щодо відсутності ТОВ «Охоронна агенція Багіра» за місцезнаходженням або про непідтвердження статусу юридичної особи, а тому у контролюючого органу були відсутні законні підстави неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року та звітних розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2015 року ТОВ «Охоронна агенція Багіра».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, договір, укладений між позивачем та відповідачем, був чинним та продовжував діяти весь час з моменту укладання, відповідно, у контролюючого органу зберігався обов'язок приймати засобами телекомунікаційного зв'язку податкову звітність ТОВ «Охоронна агенція Багіра».

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, податкова звітність позивача була протиправно не прийнята на рівні ДПС, внаслідок створення штучних обставин та перешкод для подання податкової звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів неприйняття податкової звітності ТОВ «Охоронна агенція Багіра» за липень 2015.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.