Рішення

від 15.11.2016 по справі 904/8345/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2016 Справа № 904/8345/16 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"

до Житлово-будівельного кооперативу "Гірник - 8"

про стягнення 35 264,51 грн. боргу за теплову енергію

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 7 від 07.10.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 35 264,51 грн. за договором про постачання теплової енергії, з яких: 18 465,72 грн. основного боргу, 15 415,40 грн. збитків від інфляції, 1 383,39 грн. 3 % річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

15.11.16р.. від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про заборгованість станом на 11.11.16р. та доказів вручення Відповідачеві акт звіряння взаємних розрахунків за договором №138.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №5004701023289.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.06р. сторонами укладено Договір №138 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції і гарячого водопостачання (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник зобов'язався відпускати Споживачеві (Відповідачеві) теплову енергію в гарячій воді для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені даним Договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом за їх відсутності, що передбачено п.2.1 Договору.

Згідно з п.3.1 Договору оплата за відпущену теплову енергію проводиться Споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку Постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії Споживачу.

Відповідно до п.3.2. Договору, якщо Споживач який є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, діючий на основі державної власності не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, визначений п.3.1. Договору, то відповідно до п.2 ст. 231 ГК України, він сплачує пеню в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочки оплати. За прострочку оплати більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % зазначеної суми.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, за період з 10.12.13р. по 28.02.14р. борг Відповідача за спожиту теплову енергію становить 18 465,72 грн.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань Позивач до матеріалів справи надав копії актів про початок і закінчення опалювальних періодів, рахунки Позивача, виставлені Відповідачеві на оплату наданих послуг.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача за період прострочки з 15.02.14р. по 01.09.16р. Позивачем нараховані 3 % річних - 1 383,39 грн. та за період прострочки з березня 2014р. по липень 2016р. індекс інфляції - 15 415,40 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, розрахунки Позивача в частині основного боргу та індексу інфляції.

За перерахунком суду 3 % річних за період прострочки становить - 1 382,36 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 18 465,72 грн. - основного боргу, 1 382,36 грн. - 3 % річних, 15 415,40 грн. - індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гірник-8", 50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого (ОСОБА_2), буд. 91, (код 23066906) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Чаадаєва, будинок 9 (код 03342184) 18 465,72 грн. - основного боргу, 15 415,40 грн. - збитків від інфляції, 1 382,36 грн . - 3 % річних, 1 377,96 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено