Рішення

від 15.11.2016 по справі 904/7801/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2016 Справа № 904/7801/16

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 2", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 124 138,83 грн. за договором на технічне обслуговування та поточний ремонт систем теплопостачання в житлових будинках міської ради

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 00.01.0209 від 25.10.2016р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" звернулося до господарського суду з позовом у якому просить стягнути (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 2" суму основного боргу у розмірі 80 159,12 грн., 3% річних - 2 986,09 грн. та інфляційні втрати - 8 750,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору № 010615/2Т/00.08.0112 від 01.06.2015р. на технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання в житлових будинках місцевих рад 4,5 мікрорайонів лівобережної частини міста укладеного між сторонами, відповідач не вчасно та не в повному обсязі здійснив оплату наданих йому послуг.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав відзив на позов в якому зазначив, що станом на 31.10.2016р. сума боргу перед позивачем складає 78 246,01 грн. Також відповідач зазначив. що ним не було прийнято та повернуто без підпису акт виконаних робіт (форма КБ-2В) за квітень 2016р., оскільки роботи по обслуговуванню внутрішньо будинкових систем теплопостачання житлових будинків в квітні 2016р. позивачем не виконувались.

Крім того, відповідач зазначив, що його підприємство перебуває у складному матеріальному становищі, оскільки є боржником КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа", і водночас кредитором перед населенням, для якого надаються відповідні послуги, заборгованість яких є значно вищою, ніж у відповідача перед позивачем.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. відкладено розгляд справи на 03.10.2016р., 03.10.2016р. відкладено розгляд справи на 31.10.2016р.

Ухвалами суду від 31.10.2016р. продовжено строк розгляду справи до 21.11.2016р. та відкладено розгляд справи на 15.11.2016р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 15.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОНА-СЕРВІС 2» (далі - Відповідач, Замовник) та Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - Позивач, Виконавець) укладено договір № 010615/2Т/00.08.0112 на технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання в житлових будинках місцевих рад 4,5 мікрорайонів лівобережної частини міста (далі - Договір). В подальшому сторонами підписано додаткові угоди до спірного договору: №1 від 01.10.2015р., №3 від 01.10.2015р., №5 від 24.03.2016р. (далі - Додаткові угоди №№ 1, 3, 5).

Предметом договору є передача замовником виконавцю функцій з обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання (окрім аварійних робіт, визначених в додатку №3), визначених примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків. Споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004р. зі змінами, внесеними Наказом Мінрегіонбуд від 26.11.2014р. № 330 (далі наказ № 150), згідно рішень Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 11.09.2008р. № 734 «Про впорядкування нарахувань складової тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у частині послуг з обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання та гарячого водопостачання» та від 28.05.2008р. № 393 «Про визначення КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» та ТОВ «Теплосервіс» виконавцями послуг на 68 житлових будинках місцевих рад 4,5 мікрорайонів лівобережної частини міста (загальною площею обслуговування 425349 м2), згідно переліку (додаток №1 до цього договору), який є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 5).

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 5 замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання (окрім аварійних робіт визначених в додатку №3).

Згідно п. 2.1., п.п. 2.1.2 Договору замовник зобов'язується своєчасно розраховуватись з виконавцем за фактично виконані роботи, передбачені п. 1.1. цього договору. .

Виконавець зобов'язаний щомісячно, не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяцем, надати замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт, а саме:

- акт виконаних робіт форма КБ-2в, відомості ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат згідно автоматизованого випуску кошторисів;

- акт, який підтверджує виконання графіку профілактичних оглядів внутрішньо будинкових мереж (п.2.2. п.п. 2.2.12. Договору в редакції Додаткової угоди №5).

Виконавець має право своєчасно отримувати оплату за фактично виконані обсяги робіт, відповідно до функцій передбачених п. 1.1. цього договору (п.3.2., п.п. 3.2.2. Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання та розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами з 01.06.2015р. та діє до 31.12.2015р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін, у встановленому законом порядку (п.п. 8.1., 8.2. Договору).

Позивач в період з червня 2015р. по травень 2016р. виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору, на загальну суму 216 147,20 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (а.с. 19-35).

Однак відповідач за надані послуги розрахувався частково, в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 80 159,12 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до Господарського Кодексу України, на підставі господарсько-договірних відносин між сторонами виникли майнові господарсько-договірні зобов'язання.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений між сторонами є договором про надання послуг та на нього розповсюджуються норми Цивільного кодексу України, передбачені главою 63.

Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

З врахуванням викладеного, вимоги Позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 80 159,12 грн.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних у сумі 2 986,09 грн. та інфляційні втрати у сумі 8 750,30 грн. за період з 21.07 2015р. по 13.07.2016р.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за період з 21.09.2015р. по 31.05.2016р., що підлягають до стягнення становлять 2 986,09 грн.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року В«Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справВ» випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період серпня 2015 р. по червень 2016р. становлять 8 692,42 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 57,88 грн. слід відмовити.

Заперечення відповідача щодо невиконання позивачем робіт за договором у квітні 2016р. судом не приймаються з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач двічі листом від 23.05.2016р. № 166/3-2 та від 17.06.2016р. № 194/3-2 відмовився підписувати Акт виконаних робіт за квітень 2016р. на суму 1 913,11 грн. (а.с. 111-113).

Також відповідач 25.04.2016р. направив позивачу лист № 128/3-2, в якому зазначив, що у зв'язку з порушенням п. 8.4 умов договору від 01.06.2015р. № 010615/2Т "на технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання в житлових будинках місцевих рад 4,5 мікрорайонів лівобережної частини міста" КП "Дніпродзержинськтепломережа" без узгодження з замовником, без попередження з 01.04.2016р. припинило обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання житлових будинків 4.5. мікрорайонів та у зв'язку з не підписанням додаткової угоди від 24.03.2016р. № 5 до зазначеного договору, Товариство розриває дію договору від 01.06.2015р. № 01.05.15/2Т "на технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання в житлових будинках місцевих рад 4,5 мікрорайонів лівобережної частини міста" з моменту припинення виконавцем обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання (а.с. 110).

Однак, матеріали справи містять додаткову угоду № 5 від 24.05.2016р., підписану директорами позивача і відповідача (а.с. 18).

Водночас, як вбачається з умов договору, зазначений договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін з попереднім письмовим повідомленням за 1 місяць до припинення дії договору.

Тобто, приймаючи, до уваги що вищезазначений лист позивач отримав 25.04.2016р., дія договору повинна бути припинена з 25.05.2016р., а ні як не "з моменту припинення виконавцем обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання", як це зазначено в листі.

Крім того, сторони пунктом 3.1. Договору погодили, що замовник має право на підставі складених актів перевірок, з залучення представника виконавця або при його відмові, представника органів самоорганізації населення, зменшити розмір оплати виконавцю пропорційно до не виконаних виконавцем профілактичних та ремонтних робіт, затверджених графіком робіт, відповідно до функцій, передбачених п. 1.1. цього договору (п.п. 3.1.1.).

В даному випадку, відповідач повернув без підпису Акт виконаних робіт за квітень 2016р., зазначивши про невиконання позивачем робіт, при цьому, акт перевірки до матеріалів справи не долучено, відсутній також і перелік робіт, які позивач повинен був виконати у квітні 2016р., та, які залишилися не виконаними.

Поряд з тим, суд звертає увагу на те, що не зважаючи на зазначення в листі від 25.04.2016р. про припинення з 01.04.2016р. позивачем обслуговування внутрішньо будинкових мереж теплопостачання, відповідач, тим не менше, 31.05.2016р. підписав акт виконаних робіт за травень 2016р. (а.с. 117), та не заперечує проти наявності заборгованості за цей період.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами невиконання позивачем робіт по Договору № 010615/2Т/00.08.0112 від 01.06.2015р. у квітні 2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 80 159,12 грн., інфляційних втрат - 8 692,42 грн., 3 % річних - 2 986,09 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що, у зв'язку з уточненням позовних вимог, сума судового збору повинна була складати 1 378,00 грн., тобто переплата складає 484,09 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю

З огляду на викладене, позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«КОРОНА-СЕРВІС 2В» (51918, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Металургів, буд. 74а, код ЄДРПОУ 39357107) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА» (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, б. 168, код ЄДРПОУ 03342573) основний борг у сумі 80 159,12 грн. (вісімдесят тисяч сто п'ятдесят дев'ять грн. 12 коп.), інфляційні втрати - 8 692,42 грн. (вісім тисяч шістсот дев'яносто дві грн. 42 коп.), 3% річних - 2 986,09 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість грн. 09 коп.) та витрат по сплаті судового збору у сумі 1 377,13 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім грн. 13 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 18.11.2016р.

Суддя ОСОБА_2