Ухвала від 16.11.2016 по справі 369/1099/16-ц

Справа № 369/1099/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/5524/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 33 16.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

16 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп» про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири , -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп» про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, посилаючись на те, що вона з липня 2005 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5, за яким зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1, а отже відповідно до вимог ст.60 Сімейного кодексу України, є співвласником даної квартири.

В червні 2014 року відбулося залиття квартири №123. яка знаходиться в будинку 17 по вул. Валерія Лобановського, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач вказує, що залиття квартири сталося внаслідок несправного обладнання квартири №135. що знаходиться кількома поверхами вище в тому ж будинку над квартирою №123. Внаслідок залиття всі приміщення квартири №123, в якій на той час вже був здійснений ремонт, отримали суттєві пошкодження.

ОСОБА_3, відповідно до договору дарування від 06.06.2014 р. власник квартири АДРЕСА_2, несправне обладнання в якій стало причиною залиття.

Також позивач зазначає, що факт залиття квартири внаслідок несправного обладнання в квартирі №135 встановлено рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.01.2015р. у справі №369/9739/14-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ТОВ «Зараз».

Відповідно до акту огляду приміщення №23 від 23.06.2014 p., складеного в складі комісії співробітників ТОВ «Зараз» головного інженера ОСОБА_7, начальника дільниці ОСОБА_8, сантехніка Захарчука 1., встановлено, що в квартирі №135 вирвано кран підключення водомірного вузла на трубопроводі підключення кухонного стояка. Кран був встановлений раніше згідно заяви (власника) по гарантійним зобов 'язанням будівельної організації «Лідер Груп».

Відповідно до акту огляду приміщення №26 від 01.07.2014 p., складеного комісією ТОВ «Зараз» залиття відбулося 15.06.2014р. з квартири №135. Вирвало кран ГВС на вводі перед лічильником на кухню.

З метою визначення розміру шкоди, чоловік позивача звернувся до суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Експертної оцінки», відповідно до висновку якого, вартість ремонтних робіт по відновленню опорядження квартири №123 внаслідок затоплення водою помешкання, станом на 16.07.2014 р

З метою визначення розміру шкоди, чоловік позивача звернувся до суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство Експертної оцінки», відповідно до висновку якого, вартість ремонтних робіт по відновленню опорядження квартири №123 внаслідок затоплення водою помешкання, станом на 16.07.2014 року становить 442 484 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідачів ТОВ «Зараз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Груп» в судовому засідання не з’явилися надали письмові заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких зазначили, що рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/9739/14-ц. встановлено, що власником квартири № 135, яка розташована за адресою: вул. Лобановського Валерія 17, с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області, є ОСОБА_3, 09.10.2014 року між ТОВ «ЗАРАЗ» та ОСОБА_3 було укладено договір № 194 про управління будинком, надання житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. 19.01.2015 року ТОВ «ЗАРАЗ» здійснило експертну оцінку системи водопостачання будинку № 17 по вул. Лобановського Валерія, в якій зазначено, що система водопостачання відповідає діючим нормативам і законодавству України і що відповідальність, і відшкодування шкоди в разі аварії системи водопостачання після першого різьбового з'єднання зі стояком, яка трапилася в житловій квартирі, що розташована в будинку № 17, повинен нести власник квартири в якій сталася аварія. 16.05.2014 року до ТОВ «ЗАРАЗ» було подано заяву від ОСОБА_9, який на той час був власником квартири АДРЕСА_3, про заміну крану на стояку холодної води. Дана заміна відбулася, за кошт заявника і на деталь яку придбав також заявник. Він не захотів чекати поки буде здійснено поставку відповідного крану для установки. 15.06.2014 року відбувається аварія, яка залила квартиру № 135 та 123. Відповідно до акту № 26 від 01.07.2014 року, причиною залиттям квартири № 123 є вирваний кран гарячого водопостачання. Заміни крану гарячого водопостачання в квартирі .№ 135 в буд. № 17 по вул.. В. Лобановського до його розриву не здійснювалося взагалі. Заяв щодо заміни даного крану до ТОВ «ЗАРАЗ» - не надходило. Проти задоволення позову представник відповідачів заперечував в повному обсязі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2016 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ІІПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності досі. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_4 з липня 2005 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, за яким зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Також вищевказаним рішенням встановлено, шо ОСОБА_10 є власником квартири АДРЕСА_4.

ОСОБА_3, згідно договору дарування квартири, укладеного від 06.06.2014 року та посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за № 1243, є власником трьохкімнатної квартири № 135, що в с. Чайки по вул. Лобановського, 17.

Між власниками квартир вказаного будинку та ТОВ «Зараз» укладено договір про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території. Такий же договір було укладено 26 листопада 2013 року і попереднім власником квартири відповідача.

Згідно ст. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку, квартир, приміщень та утримувати їх в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до ч. 1. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/9739/14-ц, провадження 2/369/377/15 у справі за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири встановлено, що 15 червня 2014 року відбулось залиття квартири позивача, внаслідок несправного обладнання квартири № 135, про що складено відповідний акт, затверджений директором ТОВ «Зараз», відповідно до якого зазначено, що залиття сталося 15.06.2014 року з квартири 135; вирвано кран ГВС на вводі перед лічильником на кухню.

З метою визначення розміру шкоди, вартості ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі №123 АДРЕСА_5, чоловік позивачки звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Експертної оцінки» з яким укладений договір на проведення вищевказаних досліджень.

Оцінювачем ОСОБА_13 який працює в складі суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Агентство Експертної оцінки», наданий висновок про визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири №123 АДРЕСА_5, у відповідності до якого вартість ремонтних робіт по відновленню опорядження квартири, внаслідок затоплення водою помешкання, станом на 16 липня 2014 року становлять 442 484 (чотириста сорок дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Згідно із ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих і будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Додатком 4 до пп.2.3.6 Наказу Дєржжитлокомунгоспу він 17.05.2005 № 76. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» затверджена відповідна форма обов'язкова при складанні акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (холодного водопостачання).

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 віл 27.03. і 992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Крім того, колегія суддів оцінює критично твердження представника позивача про існування права позивача у вигляді частки у спільній сумісній власності подружжя, оскільки у матеріалах справи не надано жодного належного та допустимого доказу до цього. Крім того, це спростовується тим, що чоловік позивачки ОСОБА_14, звертаючись раніше з позовами та розглядаючи їх тривалий час у судах різних інстанцій жодного разу не повідомляв суди про існування співвласника квартири, та не намагався притягнути її до участі у справах.

Таким чином колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції , що розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України, та до відповідно до ст. 60, 61 ЦПК України , дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Намагаючись спростувати висновки суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що відповідачі (їх зазначено 3 особи, дві юридичних, одна фізична) повинні сплатити йому суму понесених збитків, натомість жодних доказів причинно-наслідкового зв’язку між залиттям квартири та діями відповідачів, а ні суду першої інстанції, а ні колегії суддів, не надав.

Окрім зазначеного, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що з прохальної частини позовної заяви не вбачається з кого саме та яку суму збитків потрібно стягнути, чи стягнути солідарно та в якій пропорції. Таким чином, апелянт не довів хто саме завдав йому шкоду та якими саме діями.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2016 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: