Ухвала

від 17.11.2016 по справі 705/5277/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2563/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам’янка» на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року за заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам’янка» до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра Агро» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року позивач звернувся із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що 01 квітня 2006 року між ТОВ «Чорна Кам’янка» та ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі №205, відповідно до умов якого позивачу була передана земельна ділянка площею 3,3443 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Державна реєстрація договору оренди була проведена Уманським районним відділом Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, запис від 29 травня 2006 року за № 206.

Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем майна померлої став ОСОБА_6

Позивач протягом дії строку договору належним чином виконував зобов’язання у відповідності до договору та чинного законодавства та, враховуючи переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, направив до орендодавця лист-повідомлення з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки та додаткову угоду про продовження договірних відносин.

Розраховуючи на поновлення договору, весною 2016 року орендар провів земельно-посівні роботи, тобто продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди.

У відповідь на лист-повідомлення орендаря, орендодавець відмовився укладати новий договір оренди землі, посилаючись на те, що його не влаштовує ряд запропонованих умов поновлення правочину, при цьому повідомлення не містило жодних обгрунтувань та викладення пропозицій щодо узгодження істотних умов, які б влаштовували орендодавця.

Причиною звернення товариства до суду став той факт, що останньому нещодавно стало відомо про реєстрацію 15 червня 2016 року договору оренди землі на земельну ділянку, яка є предметом договору, з іншою юридичною особою, а саме ТОВ «Дукра агро» на умовах, які в порушення норм закону не було запропоновано позивачу, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, ОСОБА_6 при укладенні договору оренди землі із новим орендарем не дотримався вимог, встановлених діючим законодавством, порушив переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, що є правовою підставою для визнання недійсним вказаного договору, за чим позивач і звернувся до суду.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим третім особам вчиняти будь-які правочини по відношенню до спірної земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які сільськогосподарські роботи (оранку, дискування, культивацію, внесення добрив, ЗЗР, гербіцидів, посів, збір врожаю тощо) до набрання рішенням у цій справі законної сили, вказавши, що існує реальний ризик значного ускладнення або неможливості виконання рішення суду, а також реальна загроза майновим інтересам позивача шляхом знищення посівів, їх привласнення та послідуючого збору врожаю.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року заяву ТОВ «Чорна Кам'янка» про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «Чорна Кам'янка» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, районний суд виходив з того, що заявник у поданій заяві не зазначив достовірні причини у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, належним чином не обґрунтував необхідність забезпечення позову та не довів, з посиланням на докази, що забезпечення позову необхідно провести саме в такий спосіб.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, враховуючи слідуюче.

В апеляційній скарзі апелянт вказує як на порушення судом норм процесуального права на постановлення оскаржуваної ухвали до відкриття провадження у даній цивільній справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз’яснень, викладених в п.1 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року вбачається, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 16 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз’яснено, що відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, що беруть участь у справі. У зв’язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійснення процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали. Винятком є заява про забезпечення позову з метою запобігання порушення права інтелектуальної власності, яка може бути подана та підлягає розгляду до подання позовної заяви (ч. 4 ст. 151 ЦПК).

З виділених матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Чорна Кам’янка» 08 серпня 2016 року звернулось в суд з позовом до ОСОБА_6, ТОВ «Дукра Агро» про визнання недійним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди, разом з якою подав і заяву про забезпечення позову.

Ухвала про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову була постановлена 09 серпня 2016 року. В той же час, виділені матеріали справи не містять процесуального документу суду про відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми процесуального законодавства та встановлені за матеріалами справи обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції на час вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову не було достатніх процесуальних підстав для розгляду питання про забезпечення позову у порядку ст. 153 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що ухвала суду, як постановлена з порушенням порядку для вирішення питання про щодо вжиття/невжиття заходів забезпечення позову, відповідно ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню, з передачею справи для до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам’янка» задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам’янка» про забезпечення позову.

Ухвала є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :