Ухвала

від 15.08.2016 по справі 757/18876/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 , що діє в інтересах ФОП ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Академія Наукової Краси», розташованого за адресою: м. Харків, вул. мистецтв, буд. 7/9.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна, останнє відповідає вимогам ч. 2 ст. 170, ст. 167 ч. 2 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Мотивуючи свої вимоги, апелянт посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, майно належить особі, яка не має ніякого відношення до кримінального провадження, інтереси особи яку він представляє - ФОП ОСОБА_8 не має процесуального статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 32016100060000028, що розслідується за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КК України.

Також апелянт вказує на те, що товариство «Академія Наукової Краси», за адресою: м. Харків, вул. мистецтв, буд. 7/9 не знаходиться, та дане приміщення ним не використовується, а тому, вилучене під час обшуку майно не є предметом кримінального правопорушення, або набуте в результаті його вчинення.

Одночасно апелянтами заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянти вказують на те, що оскаржувана ухвала суду була постановлена без виклику особи яка її оскаржує, та отримана представником лише 18 липня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним управлінням державної фіскальної служби у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000028, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що на адресу СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з ГУ БКОЗ СБ України надійшли матеріали (вих. №14/4896) за фактом виявленого кримінального правопорушення, яке вчинено службовими особами ТОВ «Корсель», які шляхом незаконного ввезення на митну територія України товарно-матеріальних цінностей ухилялися від сплати податків на суму близько 4 млн. грн., а також сприяють від сплати податків для інших суб`єктів підприємницької діяльності, а саме ТОВ «Академія Наукової Краси» (код ЄДРПОУ 32301000). На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 15 квітня 2016 року було проведено обшук в офісному приміщенні, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Мистецтва, буд 7/9, які використовуються ТОВ «Академія Наукової Краси», після проведення якого були вилучені ТМЦ (косметика та фармацевтична продукція), фінансово-господарські документи та 4 жорсткі диски, які мають значення при розслідуванні кримінального провадження.

18 квітня 2016 року, старший слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФМ у м.Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокурори №6 ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення 15 квітня 2016 року обшуку в офісному приміщенні, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Мистецтва, буд 7/9.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року вищевказане клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження№ 32016100060000028, про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт, на підставі ч. 2ст. 170 КПК України, зокрема, для забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ні слідчий, ні слідчий суддя не дотрималися вказаних вимог закону, а саме, висновки слідчого судді, як вважає колегія суддів, не в повній мірі відповідають нормам КПК України, зокрема ст.ст. 98, 170, 172 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді можливо погодитися тільки частково з огляду на наступні обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 27.02.2016 р.), арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, слідчий суддя не врахувавши останні зміни, внесені до кримінального процесуального закону, зокрема, що стосується підстав для накладення арешту на майно, наклав арешт на майно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України, що як вважає колегія суддів, призвело до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та тягне за собою скасування ухвали слідчого судді.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог чинного КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, слідчий суддя, прийшовши до обґрунтованого висновку про необхідність накласти арешту на вилучене під час обшуку майно, при цьому застосував в якості правової підстави для накладення арешту ч. 2ст. 170 КПК Українив редакції яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 7969-VІІІ від 10 листопада 2015 року.

28 лютого 2016 року ст.. 170 КПК України в редакції Закону України № 7969-VІІІ від 10 листопада 2015 теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року.

В даному випадку слідчий суддя мав керуватися ч. 3ст. 170 КПК Українив редакції, яка вступила в силу 28 лютого 2016 року відповідно до Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року, де підставою для арешту майна визначено в тому числі наявність достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а метою арешту такого майна є, відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в клопотанні слідчого приведені достатні доводи, підстави та мета для накладення арешту на майно, що вилучене під час проведення

обшуку в офісному приміщенні,яке використовуються ТОВ «Академія Наукової Краси» з огляду на те, що вказані речі, предмети та документи визнані речовими доказами, оскільки отримані вказаною юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

Оскільки слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали були допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, зокрема, при накладенні арешту на вилучене майно, застосовано норму закону, яка втратила чинність, то ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення апеляційної скарги представника власника майна.

Колегія суддів приходить до такого висновку з огляду на те, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Доводи автора апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на вищезазначені грошові кошти слід визнати непереконливими, оскільки доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчого, про арешт майна та при винесенні ухвали про задоволення зазначеного клопотання, слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали.

Керуючись ст.ст.170,171,173,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ФОП ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , що діє в інтересах ФОП ОСОБА_8 - задовольнити часткова.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Академія Наукової Краси», розташованого за адресою: м. Харків, вул. мистецтв, буд. 7/9 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Академія Наукової Краси», розташованого за адресою: м. Харків, вул. мистецтв, буд. 7/9- задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене під час проведення 15 квітня 2016 обшуку за адресою місцезнаходження офісних приміщень ТОВ «Академія Наукової Краси», розташованого за адресою: м. Харків, вул. мистецтв, буд. 7/9

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/2626 /2016 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач - ОСОБА_1