Постанова

від 10.11.2016 по справі 813/5492/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року № 813/5492/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Морочинського А.М., відповідача Романюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства фірма «Ураган» до Відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області про визнання протиправними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство фірма «Ураган» (далі - ПП «Ураган») звернулося до суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області (далі - Відділ Держгеокадастру, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.11.2016, просить:

- визнати протиправними витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3913/9-15АП від 20.03.2015 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) та дії відповідача при його видачі щодо застосування підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» та незастосування таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри»;

- зобов'язати відповідача видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) без застосування підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника», із застосуванням таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

В обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми Законів України «Про оцінку земель», «Про охорону культурної спадщини», «Про автомобільні дороги», Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ №213 від 23.03.2015, та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 17.01.2006вказує, вказує, що при проведенні розрахунку нормативної грошової оцінки відповідачем використано недостовірні та застарілі дані, які зумовили безпідставне застосування такого підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу як «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» та невикористання ряду понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку процесуального правонаступництва Відділ Держкомзему у місті Львові Львівської області замінено на Відділ Держгеокадастру у місті Львові у Львівській області (далі - Держгеокадастр).

Представник позивача Морочинський А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог і письмових додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Суть заперечень полягає у відсутностіу Держгеокадастру повноважень самостійно застосовувати чи не застосовувати локальні фактори та коефіцієнти впливу на земельну ділянку при видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, які формуються автоматично за допомогою програмного комплексу «Терен-Гіс», внесення змін до якого також не належить до компетенції територіального органу Держгеокадастру. ДП «Український державний науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя» на замовлення Львівської міської ради виготовлено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», яка пройшла державну землевпорядну експертизу в Державному агентстві земельних ресурсів України та затверджена ухвалою Львівської міської ради №4250 від 25.12.2014. Вказаною технічною документацією розроблено схеми районування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначена базова вартість землі, показники містобудівної якості території, створені бази даних та програми для комп'ютерних розрахунків нормативної грошової оцінку земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання ділянок. Вважає оскаржуваний витяг законним. Просив відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Ухвалою Львівської міської ради №3466 від 16.03.2006 передано ПП фірма «Ураган» земельну ділянку площею 1,0502 га в оренду терміном на 10 років та земельну ділянку площею 0,1245 га у сервітутне користування, що розташовані по вул. Богданівській,11 у м. Львові для обслуговування автотранспорту і складських приміщень, які попередньо вилучено за згодою з користування ВАТ «Львівське АТП24656 Богданівське» та зараховано до земель міста.

На підставі вказаної ухвали між Львівською міською радою та ПП фірма «Ураган» укладено договір оренди землі від 23.05.2006 строком на 10 років - до 16.03.2016, об'єктом оренди якого є розташована у м. Львові, по вул. Богданівській, 11 земельна ділянка площею 1,0502(кадастровий номер 4610137200:08:012:0014).

20.03.2015 за №19-1323-0.2-3913/9-15АП видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014).

Як видно з витягу, в розділі «Локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони» відповідачем при проведенні розрахунку застосовано такий коефіцієнт впливу як «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» - 1,07. При цьому такі коефіцієнти як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри» не застосовано.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою Львівської міської ради № 3466 від 16березня 2006 року «Про користування ППФ «Ураган» земельною ділянкою на вул. Богданівській, 11 у м. Львові» передано позивачу в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 1,0502 га та земельну ділянку площею 0,1245 га на вул. Богданівській, 11 для обслуговування автотранспорту і складських приміщень.

Згідно з пунктом 3 зазначеної ухвали ППФ «Ураган» зобов'язано в місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди землі та провести його державну реєстрацію.

Відповідно до наведеного в статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV визначення, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю здійснюється відповідно до закону.

Згідно закріпленого у пункті 14.1.147. статті 14 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) визначення, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 14.1.73. статті 14 Податкового кодексу землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно статті 270 Податкового кодексу об'єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами), а також земельна частка (пай), що перебуває у власності чи користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування при визначенні земельного податку згідно статті 271 Податкового кодексу є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку землі» від 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі - Закон №1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

А відповідно до статті 13 цього Закону, у разі визначення розміру земельного податку, а також визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, здійснення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковою.

Суб'єктами, що проводять нормативну оцінку земель, є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону №1378-IV).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше, ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше, ніж один раз на 7-10 років (стаття 18 Закону №1378-IV).

Відповідно до положень Закону №1378-IVза результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, витяг з якої видається територіальними органами Державного агентства земельних ресурсів України.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається згідно «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213 (далі - Методика), із змінами та доповненнями, за формулою: Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де:

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 Методики, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регламентований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року (далі - Порядок № 18/15/21/11).

Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Згідно до пункту 3.10 Порядку № 18/15/21/11 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Згідно до таблиці 1.7 «Локальні коефіцієнти на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони», максимальна кількість локальних факторів, що можуть бути застосовані при визначенні грошової оцінки землі - 30. Локальні фактори розподілені на 6 груп (функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні), залежно від природи їх формування. Частина цих факторів (14) здійснює підвищуючий вплив на вартість земельної ділянки, а частина (16) - понижуючий.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затверджена ухвалою Львівської міської ради від 25.12.2014 року № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», якою зобов`язано власників та землекористувачів земельних ділянок отримати у встановленому порядку витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затверджену цією ухвалою, та забезпечити надання уточнюючих декларацій (розрахунків) зі сплати за землю.

Відповідно до пункту 2.2 ухвали, нормативна грошова оцінка земель м. Львова, затверджена пунктом 1 цієї ухвали, вводиться у дію з 01.01.2015 року.

На виконання вимог ухвали від 25.12.2014 року № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» та відповідно до чинного законодавства ППФ «Ураган» звернулось до відділу Держземагентства у місті Львові Львівської області для одержання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Як видно з витягу, відповідачем в розділі «Локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки застосовано такий коефіцієнт впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони як розташування земельної ділянки в «зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника 1,07».

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини 1 статті 53 Земельного кодексу України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III(далі Закон України № 1805-III), землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

В оскаржуваному витязі застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф), встановлений для земель категорії землі промисловості, земель транспорту і зв`язку. Отже, приналежність земельної ділянки до категорії земель промисловості виключає її знаходження в межах історико-культурної заповідної території, оскільки, у разі перебування її в межах такої території, земельна ділянка, згідно із вищенаведеними нормами, належала б до категорії землі історико-культурного призначення.

Крім того, згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 1805-IIIзони охорони пам'ятки - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 32 Закону № 1805-III, з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

З наведених норм закону слідує, що зона регулювання забудови та зона охоронюваного ландшафту є видами зон охорони пам'яток.

В свою чергу, згідно із абзацом 2 частини 1 статті 32 Закону № 1805-III межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону № 1805-III визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їх зон охорони належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції.

Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування визначені «Державними будівельними нормами України ДБН Б.2.2-2-2008 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування».

Відповідно до положень Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-2-2008: 1.1 зони охорони пам'яток - це науково-проектна документація регулятивно-охоронного характеру, яка розробляється на основі історико-архітектурного опорного плану та історико-архітектурної інвентаризації забудови, з урахуванням інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця. Цей документ стосується територій, на яких згідно з ним регламентують містобудівну діяльність навколо пам'ятки з метою забезпечення оптимальних умов її існування, збереження історичного середовища пам'ятки, виявлення та доцільного використання її композиційно-художніх якостей, врахування її містоформуючої ролі.

На час розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, з якої видавався оскаржуваний витяг, та на даний момент судом не встановлено існування жодної науково-проектної документації, розробленої та затвердженої у встановленому законодавством порядку, яка б визначала, що земельна ділянка перебуває в межах зони охорони будь-якої пам`ятки, в тому числі в межах зони регулювання забудови чи зони охоронюваного ландшафту, а тому для вказаної земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора місцезнаходження земельної ділянки в «зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» коефіцієнт 1,07.

Щодо наявності впливу понижуючих локальних рентоутворювальних факторів для земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) суд зазначає наступне.

Згідно додатку до договору оренди «Плану земельної ділянки, яка передасться в оренду на вул. Богданівській, 11 ППФ фірма «Ураган», кадастровий номер 4610137200:08:012:0014, площа земельної ділянки становить 1,502 га, суміжними земельними ділянками були:

- від А до Б - землі ЗАТ «ТОРГ-СЕРВІС-УКРАЇНА»;

- від Б до В - землі ВАТ «АТП 24656»;

- від В до А - землі міста.

Висновком про наявність містобудівних обмежень щодо користування земельною ділянкою, виданим Львівською міською радою 21.10.2005, визначено, що земельна ділянка площею 0,1641 га надається в спільне користування для облаштування заїзду.

При проведенні огляду судовим експертом ТзОВ«СЕРБ» встановлено, що досліджувана земельна ділянка розташована на певній відстані від вул. Богданівської, а її сполучення з вулицею Богданівською здійснюється через землі спільного користування. Земельна ділянка за адресою: вул. Богданівська, 11, м. Львів (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) розташована таким чином (в тильному кінці території ВАТ «АТП 24656»), що вона не має прямого виїзду (виходу) до вулиці Богданівської, тобто до дороги, та не примикає до вулиці з твердим покриттям.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено:

- автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів;

- вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів;

- дорожнє покриття - укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.

Відповідно до висновку № 26/15 судової інженерно-технічної експертизи від 08.06.16, земельна ділянка примикає до вулиці без твердого покриття та знаходиться на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри. Тому для земельної ділянки наявний вплив таких рентоутворювальних факторів як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» та «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

Згідно із статтею 5 Закону України «Про природні монополії», централізоване водопостачання та водовідведення, транспортування теплової енергії, розподіл природного і нафтового газу віднесено до сфер діяльності суб'єктів природних монополій.

Відповідно до Зведеного переліку суб'єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України, ЛМКП «Львівводоканал», ЛМКП «Львівтеплоенерго», ПАТ «Львівгаз» є природніми монополістами при здійсненні відповідних видів діяльності.

Згідно з листом ЛМКП «Львівводоканал» № 15-2837 від 10.06.16 на земельній ділянці відсутні мережі водопроводу та каналізації. Тому для земельної ділянки наявний вплив таких рентоутворювальних факторів як «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням» та «земельна ділянка не забезпечена каналізацією».

У відповідності до листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» № 15-7144 від 07.09.15, на земельній ділянці відсутні мережі теплопостачання. Тому для земельної ділянки наявний вплив такого рентоутворювального фактора як «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням».

Згідно з листом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» № Лв 34/4-7664-15 від 30.09.15, на земельній ділянці відсутні газопроводи. Тому для земельної ділянки наявний вплив такого рентоутворювального фактора як«земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням».

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами справи, дають суду підстави вважати, що визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ППФ «Ураган», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014), було проведено відповідачем без фактичної прив'язки локальних факторів до конкретного місця розташування землі, відтак, для забезпечення об'єктивної оцінки земельної ділянки такий локальний коефіцієнт як «розташування земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» підлягає виключенню з нормативної грошової оцінки, натомість при проведенні нормативної грошової оцінки підлягають включенню додаткові понижуючі локальні коефіцієнти, а саме: «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

Щодо відсутності повноважень відповідача на вчинення оскаржуваних дій, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 № 213 затверджена Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка визначає мету, функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її проведення (далі - Методика).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Відповідно до Методики спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 затверджено Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Розділ 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів стосується грошової оцінки земель населених пунктів, зокрема, містить алгоритм оцінки за формулою, визначає порядок розрахунку окремих складових формули та їх індексації.

У відповідності до пункту 3.10 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання визначається з урахуванням її базової вартості, коефіцієнту функціонального використання (Кф) та коефіцієнту місце розташування.

Значення коефіцієнта визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС- технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000, - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. чол. та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення сукупного локального коефіцієнта в межах економіко-планувальної зони слід враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів передбачена максимальна кількість локальних факторів, що можуть бути застосовані у грошовій оцінці, кількість яких складає 30.

Всі локальні фактори розбиті на 6 груп (функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні) залежно від природи їх формування. Частина факторів (їх 14) здійснює підвищуючи й вплив на вартість земельної ділянки, а частина (решта 16) - понижуючий.

Загальне правило застосування локальних коефіцієнтів, що присвоюються кожному фактору наступне:

1. наявність фактора та величина коефіцієнта для кожного населеного пункту визначається та обґрунтовується у грошовій оцінці земель населеного пункту. В рамках цієї ж роботи виконується карта розповсюдження локальних факторів у масштабі 1:2000 або 1:5000.

2. значення коефіцієнта для кожного фактору є фіксованим, виключається кілька значень коефіцієнту для одного й того ж населеного пункту (наприклад, коефіцієнт місце розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів не може становити для одних ділянок населеного пункту 1,04, для інших - 1,1).

3. загальний сукупний коефіцієнт Км3 визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які проявляються на даній земельній ділянці та добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,5 і вище 1,5.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про оцінку земель». технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Львова включає систему (схеми впливів) коефіцієнтів, що враховують локальні особливості місцерозташування окремих ділянок.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м. Львів (станом на момент отримання позивачем витягу) виконувались відповідачем з використанням Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів «Терен-Гіс» на основі затверджених матеріалів з оцінки земель м. Львова, де врахування впливу локальних факторів та розрахунки виконуються автоматично після вводу координат місцерозташування (адреси) ділянки, її площі та визначення функціонального використання.

Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м. Львова передбачена можливість в подальшому зміни локальних факторів для окремої земельної ділянки територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, в тому числі з використанням Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів «Терен-Гіс».

Програмно-методичний комплекс для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів «Терен-Гіс» є складовою програмно-методичного комплексу економіко-планувального зонування та грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів на персональних комп'ютерах та забезпечує виконання грошової оцінки конкретних земельних ділянок на основі застосування результатів економіко-планувального зонування території міста та геоінформаційних методів для просторового аналізу впливу локальних факторів місцерозташування земельних ділянок на їх вартість, та має широкий набір засобів і кнопок введення та редагування даних про земельні ділянки.

Даний програмно-методичний комплекс має досить широкий набір засобів для введення та редагування даних про земельні ділянки, інструментальна панель яких ініціалізується через меню «Редагування ділянок». При проведенні грошової оцінки конкретної земельної ділянки користувач має продивитись локальні фактори, економіко-планувальну зону та інші важливі атрибути грошової оцінки, та пересвідчитись у правильності їх застосування. «Терен-Гіс» надає можливість користувачу програми здійснення, зокрема, редагування локальних факторів (КЛФ), а також зміни їх коефіцієнтів у разі невідповідності таких дійсності.

Вказаним спростовується неможливість редагування коефіцієнти впливу та інших даних у ПМК «Терен-Гіс».

Зважаючи на те, що відповідач уповноважений на здійснення землеоціночних робіт, проведення державної експертизи проектів землеустрою та документації з оцінки земель, наявна виключна компетенція відповідача щодо забезпечення достовірної та об'єктивної оцінки земель, а також можливість здійснення заходів щодо редагування показників, що впливають на оцінку земельної ділянки.

Зазначене дає підстави стверджувати про протиправність дій відповідача, що призвела до порушення прав та інтересів позивача щодо отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до фактичних і об'єктивних даних про стан земельної ділянки.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3913/9-15АП від 20.03.2015 земельної ділянки із застосуванням підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» та незастосування таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку оскаржуваному витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3913/9-15АП від 20.03.2015 земельної ділянки, суд дійшов переконання, що такий складено відповідачем без урахування вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», Земельного кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправними.

З урахуванням висновку суду про протиправність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3913/9-15АП від 20.03.2015 земельної ділянки та виходячи із положень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, наданих суду статтею 162 КАС України повноважень та обґрунтованості позовних вимог, суд вважає за можливе зобов'язати Відділ Держгеокадастру у місті Львові у Львівській області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) без застосування підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» та із застосуванням таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Держгеокадастру у м. Львові Львівської області судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 218 грн, сплаченого за квитанцією № 1193 від 08 вересня 2016 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3913/9-15АП від 20.03.2015 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) та дії Відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області щодо застосування підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» та незастосування таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

Зобов'язати Відділ Держгеокадастру у місті Львові Львівської області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11 (кадастровий номер 4610137200:08:012:0014) без застосування підвищуючого локального коефіцієнта (фактора) впливу «місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідника» та із застосуванням таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу як «земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена каналізацією»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням»; «земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням»; «місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри».

Стягнути з Відділу Держгеокадастру у місті Львові Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Приватного підприємства фірма «Ураган» 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.