Рішення

від 16.04.2007 по справі 37/549-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/549-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2007 р.                                                            Справа № 37/549-06

вх. № 15592/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Дончика В.Г. за довіреністю № 384 від 05.10.2005 р.,  відповідача - Тарасова А.Г. за довіреністю № 08-11/3101/2-06 від 28.12.2006 р.

розглянувши справу за позовом АТ "Концерн АВЕК та Ко", м. Харків  

до  Харківської міської ради, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Концерн АВЕК та Ко” (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, м. Харків (відповідач) про визнання права власності на нежитлову будівлю кафе з офісними приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури літ. «А-2» загальною площею    1 525,0 кв.м. по вул. Академіка Павлова, 165В, в м. Харкові за Акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко".

Позивач, через канцелярію господарського суду 29.03.2007 року за вх. № 7598, надав заперечення на відзив відповідача, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 04.04.2007 року було оголошено перерву до 06.04.2007 року о 12:30.

У судовому засіданні призначеному на 06.04.2007 року було оголошено перерву до 11.04.2007 року о 17:45.

У судовому засіданні призначеному на 11.04.2007 року було оголошено перерву до 16.04.2007 року о 14:30 для виготовлення повного тексту рішення.

Сторони до початку судового засідання надали узгоджене  клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти визнання права власності на зазначені будівлі заперечує з підстав порушення норм чинного законодавства, які регулюють порядок забудови та прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005 р. за №170/05 (пункт № 173) позивачу було надана земельна ділянка загальною площею 0,6850 га. по вул. Академіка Павлова,165В в м. Харкові для реконструкції нежитлової будівлі літ. «А-2» під кафе з офісними приміщеннями та об'єктами соціальної інфраструктури та будівництва гостьової автостоянки з тимчасовими місцями для торгівлі для подальшої експлуатації.

Згідно зазначеного рішення між Харківською міською радою та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки від 02.03.2006р. реєстраційний номер 340667100028.

На зазначеній земельній ділянці за рахунок власних коштів позивача, самочинно побудована двоповерхова будівля кафе з офісними приміщеннями та об'єктами соціальної інфраструктури  загальною площею  1 525,0 м2.

Загальна будівельна вартість будівель становить 4 284 697,23 грн.

Будівництво зазначеного торгівельного майданчика здійснювалось будівельними організаціями, які мають відповідні ліцензії на провадження будівельних робіт та відповідно до чинних будівельних норм та правил.

Згідно технічного висновку Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ліцензія АА № 775547) про технічний стан експлуатації  нежилого будівництва під кафе з офісним приміщеннями та об'єктами соціальної інфраструктури по вул. Академіка Павлова,165В в м. Харкові, після виконання реконструкції забезпечена можливість нормальної, безпечної експлуатації будівлі та функціонування усіх приміщень відповідно з усіма функціональними призначеннями. з підсобними приміщеннями.  

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища (лист від 20.11.2006р. №07-25-1190), Головним управлінням МНС України в Харківський області (лист від 27.11.2006р. №140/142/9085) та за висновком Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції (висновок від 31.10.2006р. №922-3.3) погоджено збереження та подальша експлуатація нерухомого майна.

Заперечення відповідача проти визнання права власності на зазначені будівлі з підстав порушення норм чинного законодавства, які регулюють порядок забудови та прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна є безпідставними оскільки зазначені нормативні акти регулюють відносини пов'язані виключно з порядком забудови та прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна та не визначають правил вирішення питань самочинного будівництва.

Відповідно до п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243 визначена необхідність встановлення приймальною комісією відповідності архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, але на термін завершення будівельних робіт затверджені проекти у позивача відсутні, відповідно прийняття об'єктів самочинного будівництва до експлуатації у встановленому порядку є неможливим.

Порядок вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом, затверджений на Харківською міською радою 23.06.2004р. за № 90/04, вимагає отримання згоди сесії міської ради на збереження об'єкту самочинного будівництва, але відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно може бути визнано за землекористувачем і без отримання такої згоди, за умови якщо це не порушує прав інших осіб.  

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 4 Закону України „Про власність” передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.  Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.  Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

Згідно зі статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.  Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.  Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до частини 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Клопотання позивача про покладення судових витрат по справі на позивача господарський суд задовольняє, оскільки дане клопотання позивача не суперечить вимогам чинного законодавства, та відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 25500,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. господарський суд покладає на позивача.

Враховуючи викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 48 Закону України „Про власність”, ст. 376 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання позивача про покладення судових витрат по справі на позивача.

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності за Акціонерним товариством „Концерн АВЕК та Ко” (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 22649344, р/р 26001301514 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”  в м. Харкові, МФО 351016, ) на нежитлову будівлю кафе з офісними приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури літ. «А-2» загальною площею    1 525,0 кв.м. по вул. Академіка Павлова,165В в м. Харкові.

Суддя