Ухвала

від 14.11.2016 по справі 761/39517/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39517/16-к

Провадження № 1-кс/761/24118/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 ,10.11.2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 юристом 1 класу ОСОБА_4 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100100000010від 01.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України,згідно якого просить накласти арештна на товарно-матеріальні цінності, а саме соя 2015 року врожаю у кількості 814,100 тон, які є власністю ТОВ «Бест Сіті Комерц» (код 39725423) та зберігаються у ПП «ВКФ «Ньюбі» (код 35303974) за адресоб: м. Черноморськ, вул. Транспортна 24, відповідно до збережувальної записки ПП «ВКФ «Ньюбі» від 27.10.2016 року.

Кримінальне провадження №32016100100000010, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки, арешт накладається виключно на підставі рішення суду.

Клопотання мотивовано тим, щодосудовим розслідуванням встановлено, що згідно рапорту ОУ ГУ ДФС у м. Києві про виявлення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 205 КК України, встановлено, що громадянка ОСОБА_5 зареєструвала за грошову винагороду підприємство ТОВ «Бест Сіті Комерц» (код 39725423) без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

У судовому засіданністарший слідчий першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.

Власники майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання є таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

28 жовтня 2016 року постановою старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про визнання предметів та документів речовими доказами та залучення їх до матеріалів кримінального провадження було визнано майно, на яке слідчий просить накласти арешт, речовим доказом.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку..

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Беручи до уваги зміст клопотання, додані до нього матеріали, враховуючи те, що до клопотання не додано належних доказів для підтвердження зазначених у ньому обставин, крім того не надано доказів, які підтверджують право власності на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, що у клопотанні належним чином не обґрунтовано необхідність у накладенні арешту на майно та відсутні достатні підстави для вчинення таких дій, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя