Постанова

від 04.11.2016 по справі 804/6775/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 р. Справа № 804/6775/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. при секретаріМузиці Я.І. за участю: представника позивача представників відповідача Січкарук О.О. Мудраченко В.М., Білов В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Кравцівка, вул. Полтавська, буд. 2Б ТОВ "Маяк" (код ЄДРПОУ - 30852309), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 09.05.2016 по 18.05.2016 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ТОВ "Маяк" за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Кравцівка, вул. Полтавська, буд.2 Б., за результатами якої складено акт перевірки № 52 від 18.05.2016. На час звернення до суду акт залишаються не виконаними відповідачем, у зв'язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду, оскільки подальша експлуатація ТОВ «Маяк» із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання з'явились, проти задоволення позову заперечували в повному обсязі. Надали до суду письмові заперечення, в яких просили відмовити у задоволенні позову, вважаючи позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 09.05.2016 по 18.05.2016 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ТОВ «Маяк» за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Кравцівка, вул. Полтавська, буд.2 Б.

Суб'єкт господарювання ТОВ "Маяк" з урахуванням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності віднесений до високого ступеню ризику.

Актом перевірки об'єктів ТОВ "Маяк" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 18.05.2016 № 52 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.12.2006 № 730/770, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.04.2007 за № 313/13580 (далі - НАПБ В.01.057-2006/200), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 564 «Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони» (далі - ПКМУ №564), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Наказ МНС України Від 23.02.2006 № 98, зареєстрований у Мін'юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №775 «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» (далі - Порядок створення матеріальних резервів), а саме:

- Не обладнано приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

- Не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів;

- Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- Не створено добровільну пожежну охорону, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи (пожежна дружина/пожежна команда) з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння відповідно до Порядку функціонування добровільної пожежної охорони затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564;

- Не застраховано членів пожежної дружини відповідно до Закону України «Про страхування»;

- Не пройдено навчання посадовими особами з питань пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків;

- Не розроблено та не вивішено на видимих місцях інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного приміщення об'єкту;

- Не проведено технічне обслуговування вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».;

- Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту;

- Не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту;

- Не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- Не пройдено навчання в установленому законодавством порядку посадовими особами, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту;

- Не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- Не в повному обсязі укомплектовано засобами пожежогасіння пожежні щити;

- Не забезпечено територію об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- Не визначено розпорядчим документом спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;

- В комбайнах, тракторах та автомобілях відрегулювати системи живлення, змащення, охолодження, запалювання а також оснастити справними іскрогасниками, обладнати первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі - вогнегасником та штиковою лопатою);

- Корпуси комбайнів оснастити заземлюваним металевим ланцюгом 10 см, який торкається землі;

- У період воскової стиглості колосових культур, хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів, степової смуги, автомобільних шляхів обкосити (із прибиранням скошеного) і оборати смугою не менше 4м завширшки;

- У період воскової стиглості хлібні масиви розбити на ділянки площею не більше 50 га між ділянками зробити прокоси не менше 8м завширшки;

- Скошений хліб з прокосів негайно прибрати. Посередині прокосів проорати смуги не менше 4м завширшки;

- Тимчасові польові стани розташовувати не ближче 100 м від хлібних масивів, токів, скирт тощо. Майданчики польових станів та зернотоків оборати смугою не менше 4 м завширшки;

- Хлібні масиви площею понад 25га забезпечити трактором з плугом на випадок пожежі. У разі групового методу збирання врожаю, до складу збирально-транспортних загонів включати спеціалізовані автомобілі пристосовані для гасіння пожеж зернових;

- У період збирання врожаю заборонити спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях;

- Заборонити заправляння збиральної техніки в хлібних масивах та заправляння машин у нічний час у польових умовах;

- У польових умовах заправляння паливом збиральної техніки здійснювати за межами поля (не ближче 30 м ) паливозаправниками, при заглушених двигунах;

- Тимчасові місця стоянки тракторів, комбайнів, автомобілів та інших самохідних машин у польових умовах розміщувати на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, віддалених від скирт (стогів) соломи, сіна, токів, хлібних масивів на відстані не менше 100 м, а від будівель - не менше 50 м. Ці майданчики оборати смугою не менше 4м завширшки;

- Ремонт збиральних машин і агрегатів, за потреби, проводити не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів;

- Під час роботи трактора в агрегаті із скиртоукладником випускний колектор та випускну трубу двигуна захистити від потрапляння соломи і забезпечити за ними постійний нагляд;

- Трактори та автомобілі, що працюють на механічному навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, обладнати іскрогасниками.

Суд зазначає, що зауваження або заперечення до проведеного планового заходу та складеного акту перевірки з боку суб'єкта господарювання не надходили.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що подальша експлуатація об'єктів ТОВ "Маяк" із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності або невідповідності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Відсутність системи пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдженню пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність об'єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Відсутність об'єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно підпункту 57 пункту 4 Указу Президента від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до пп. 63 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 3 від 04.02.2013 року Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Приписами статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо - небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до часини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Частиною 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, чинне законодавство не пов'язує звернення контролюючого органу до адміністративного суду з наявністю або відсутністю приписів про усунення порушення, оскільки таке звернення здійснюється на підставі акту перевірки, яким були встановлені такі порушення. Припис за своєю природою є інформативно-попереджувальним документом, який не містить санкції щодо суб'єкта господарювання, а тому не може обмежувати контролюючий орган в звернені до суду щодо повного або часткового припинення діяльності підприємства.

Таким чином, суд не погоджується з посиланнями представника відповідача на той факт, що даний акт не відповідає вимогам, що застосовуються до такого документу, та по суті є незаконним документам.

Відповідно до п. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пунктами 1, 11, 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента №20/2013 від 16.01.2013 року основними завданнями ДСНС України є: здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

У відповідності до пп. 50 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента №20/2013 від 16.01.2013 року ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями 5 та особами без громадянства.

З аналізу викладеного вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об'єктів.

З огляду на положення пункту 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 563 визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

З урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та відповідно до п.п.1,3 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС 1013 № 3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є територіальним органом ДСНС України у Дніпропетровській області, основним завданням якого, зокрема, є здійснення нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб на відповідній території.

Згідно пп. 63 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України №3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 08.02.2014 № 80), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержання і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Підпункт 135 пункту 4 Положення про Головне управління регламентує, що Головне управління здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Крім того, відповідно до п. 9 розділу III Наказу МВС України №1337 від 02.11.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015р. за №1467/27912, яким зазначено, що посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду із позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у порядку встановленому законом.

Крім того, суд звертає увагу, що для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №361) затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме від:

1) провадження такої діяльності на:

потенційно небезпечних об'єктах, об'єктах підвищеної небезпеки, а також на об'єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83;

об'єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою");

2) кількості осіб, які перебувають на об'єкті (визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва");

3) умовної висоти будинку (визначається відповідно до ДБН В.1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва");

4) площі об'єкта;

5) категорії складності об'єкта будівництва (визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва»);

6) наявності підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд визначається відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення");

7) належності об'єкта до пам'яток архітектури та історії;

8) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

У відповідності до п. 10 постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №361) у разі коли суб'єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб'єкт належить до більш високого ступеня ризику з числа тих, до яких він може бути віднесений.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідачем доказів виконання протипожежних заходів для підтвердження усунення усіх підстав надано так і не було. Обставини, які стали підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті. Отже, на час вирішення справи відповідачем так і не вжито заходів, щодо усунення всіх порушень пожежної безпеки що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо експлуатує об'єкт із порушеннями правил і норм пожежної та техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров'ю людей.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167, 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Кравцівка, вул. Полтавська, буд. 2Б Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» (код ЄДРПОУ 30852309) до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацією вищезазначених об'єктів.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар