Постанова

від 16.11.2016 по справі 826/8334/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 листопада 2016 року № 826/8334/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №826/8334/16 за позовом Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» (надалі - позивач/ЗАТ «Рівненський ливарний завод») до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач/ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Звільнити з-під арешту, накладеного постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44102234 від 16.09.2014 р. та виключити з акту опису й арешту майна нерухоме майно, а саме:

- споруда розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м. - запис про обтяження №7112908 від 24.09.2014 р.;

- споруда вигрібна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м. - запис про обтяження №7112902 від 24.09.2014 р.;

- камера гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м. - запис про обтяження №7112892 від 24.09.2014 р.;

- градирня чотирьохсекційна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м. - запис про обтяження №7112880 від 24.09.2014 р.

2. Зобов'язати ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві вчинити дії, спрямовані на зняття (скасування) арешту об'єктів нерухомого майна, а саме:

- споруда розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м.;

- споруда вигрібна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м.;

- камера гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м.;

- градирня чотирьохсекційна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2016 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що наявність не знятого арешту з майна позивача (споруди розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м.; споруди вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м.; камери гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м.; градирні чотирьохсекційної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м.), зокрема який перебуває у процедурі ліквідації, затягує ліквідаційну процедуру, робить неможливим продаж майнового комплексу боржника, а також порушує права та інтереси не тільки ЗАТ «Рівненський ливарний завод», як юридичної особи, але й кредиторів.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, при цьому, жодних заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача, а також приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Рівненської області №5019/2862/11 від 17.01.2013 р. ЗАТ «Рівненський ливарний завод» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Рівненської області 5019/2862/11 від 07.10.2015 р. було призначено ліквідатором ЗАТ «Рівненський ливарний завод» Іванкова В.М. (АДРЕСА_1, свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №773 від 15.04.2013 р.). Продовжено строк ліквідаційної процедури ЗАТ «Рівненський ливарний завод» та строк повноважень ліквідатора на 6 місяців.

В той же час, 07.10.2015 р. господарським судом Рівненської області було винесено ухвалу по справі №5019/2682/11, якою було задоволено частково заяву ліквідатора ЗАТ «Рівненський ливарний завод» про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного договору, визнання права власності, зобов'язання повернути майно, припинення права власності задоволено частково. Зокрема, визнано недійсними результати аукціону, проведеного Торговою біржею «Електронні торги України» 15.01.2014 р. щодо продажу лоту №102787, який складався з рухомого та нерухомого майна ЗАТ «Рівненський ливарний завод»; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.01.2014 р., загальною вартістю 2 860 000,00 грн., укладеного між ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, код ЄДРПОУ 38105316) та ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 30606056); зобов'язано ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво» повернути ЗАТ «Рівненський ливарний завод» рухоме майно та нерухоме майно, що було предметом договору купівлі - продажу від 16.01.2014 р., загальною вартістю 2 860 000,00 грн. та заборонено ТОВ «ПКБ «Українське Машинобудівництво» вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що було предметом договору купівлі-продажу від 16.01.2014, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, буд.4-а, в тому числі: споруди вигрібної (інвентарний номер 110112), камери гасіння напору (інвентарний номер 110091), споруди розподільчої камери (інвентарний номер 110113), градирні чотирьохсекційної (інвентарний номер 110103).

Тобто, як вбачається з вищевикладеного, зазначене вище майно повинно бути повернуто у власність ЗАТ «Рівненський ливарний завод».

Однак, під час виконання ліквідатором своїх обов'язків, позивачу стало відомо, що на частину майна постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44102234 від 16.09.2014 р. було накладено арешт, при чому, боржником за даним виконавчим провадженням було ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво».

Враховуючи вищевикладене, зважаючи що аукціон було визнано недійсним і власником вищевказаного майна є ЗАТ «Рівненський ливарний завод», з метою забезпечення безперешкодного здійснення власником своїх прав та обов'язків по відношенню до даного нерухомого майна, а також здійснення заходів ліквідаційної процедури, 03.03.2016 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача листа вих.№56, в якому останній просив зняти арешт накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо всього майна ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво».

Розглянувши звернення позивача, 19.04.2016 р. відповідачем листом №165/4-16 було повідомлено ліквідатора ЗАТ «Рівненський ливарний завод» Іванкова В.М., що відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №606), якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з цього арешту.

Крім того, 27.05.2016 р. ЗАТ «Рівненський ливарний завод» було отримано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №60081853 в якому, між іншим, було зазначено про накладення арешту на майно, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б.Штейнгеля, буд.4-а, а саме:

- споруду розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м. - запис про обтяження №7112908 від 24.09.2014 р.;

- споруду вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м. - запис про обтяження №7112902 від 24.09.2014 р.;

- камеру гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м. - запис про обтяження №7112892 від 24.09.2014 р.;

- градирню чотирьохсекційну, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м. - запис про обтяження №7112880 від 24.09.2014 р.

Вважаючи, що наявність зазначених обтяжень (арештів) затягує ліквідаційну процедуру, робить неможливим продаж майнового комплексу боржника, а також порушує права та інтереси не тільки ЗАТ «Рівненський ливарний завод», як юридичної особи, але і кредиторів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закону №606.

Положеннями ст.2 Закону №606 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Абзацом 1 ч.2 ст.11 Закону №606 визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.52 Закону №606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до положень ч.5 ст.52 Закону №606 у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч.1 ст.57 Закону №606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч.2 ст.57 Закону №606 Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Водночас, порядок зняття арешту з майна передбачено ст.60 Закону №606, відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, ухвалою господарського суду Рівненської області по справі №5019/2862/11 від 07.10.2015 р., що набрала законної сили, було визнано недійсними результати аукціону, проведені Торговою Біржею «Електронні торги України» 15.01.2014 р. щодо продажу лоту №102787, який складався з рухомого та нерухомого майна ЗАТ «Рівненський ливарний завод». Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.01.2014 р., загальною вартістю 2 860 000,00 грн., укладений між ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво» та ЗАТ «Рівненський ливарний завод».

Крім того, суд зобов'язав ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво» повернути ЗАТ «Рівненський ливарний завод» рухоме та нерухоме майно, що було предметом договору купівлі - продажу від 16.01.2014 р., загальною вартістю 2 860 000,00 грн. та заборонив ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво» вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що було предметом договору купівлі-продажу від 16.01.2014 р., у тому числі, споруди вигрібної (інвентарний номер 110112), камери гасіння напору (інвентарний номер 110091), споруди розподільчої камери (інвентарний номер 110113), градирні (інвентарний номер 120084), градирні чотирьохсекційної (інвентарний номер 110103).

Тобто, як вбачається з вищевикладеного, що не спростовано сторонами, у зв'язку з визнанням недійсним правовстановлюючого документу на підставі якого право власності на вищевказане нерухоме майно набуло ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво», власником такого майна знову стало ЗАТ «Рівненський ливарний завод».

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що звернення стягнення в рамках виконавчого провадження може здійснюватися виключно на майно, яке є власністю боржника.

Наведене обумовлюється принципом непорушності права власності, закріпленим в ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України.

Однак, як встановлено судом, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, станом на дату звернення ЗАТ «Рівненський ливарний завод» до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві з відповідною заявою про зняття арешту, майно на яке було накладено арешт постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 16.09.2014 р., в тому числі й споруду розподільчої камери, споруду вигрібну, камеру гасіння напору та градирню чотирьохсекційну, було вже власністю позивача, а не ТОВ «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво», що згідно виконавчого провадження ВП « 44102234 є божником, проте, в порушення вищезазначених приписів законодавства, вказані вище обставини прийняті до уваги відповідачем не були.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині звільнення з-під арешту рухомого майна, а саме: споруди розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м. - запис про обтяження №7112908 від 24.09.2014 р.; споруди вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м. - запис про обтяження №7112902 від 24.09.2014 р.; камери гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м. - запис про обтяження №7112892 від 24.09.2014 р.; градирні чотирьохсекційної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м. - запис про обтяження №7112880 від 24.09.2014 р.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині виключення вищезазначеного нерухомого майна з акту опису й арешту майна, оскільки як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, такий акт опису й арешту майна, відповідачем не складався.

В той же час, відповідно до положень ст.43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (надалі - Закон №1255) обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в ЄДРПОУ чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Згідно ч.3 ст.44 Закону №1255 після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Так, відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, таким чином, достатнім способом захисту порушених прав позивача суд вважає зняття арешту з майна, а саме: споруди розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м. - запис про обтяження №7112908 від 24.09.2014 р.; споруди вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м. - запис про обтяження №7112902 від 24.09.2014 р.; камери гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м. - запис про обтяження №7112892 від 24.09.2014 р.; градирні чотирьохсекційної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м. - запис про обтяження №7112880 від 24.09.2014 р., що належить на праві власності ЗАТ «Рівненський ливарний завод» накладеного згідно постанови ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ВП №44102234 від 16.09.2014 р. та зобов'язання ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві вчинити дії щодо припинення обтяження та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт майна, а саме: споруди розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м. - запис про обтяження №7112908 від 24.09.2014 р.; споруди вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м. - запис про обтяження №7112902 від 24.09.2014 р.; камери гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м. - запис про обтяження №7112892 від 24.09.2014 р.; градирні чотирьохсекційної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м. - запис про обтяження №7112880 від 24.09.2014 р., накладеного на підставі постанови ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ВП №44102234 від 16.09.2014 р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується позивачу частково.

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити частково.

2. Зняти арешт з нерухомого майна, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44102234 від 16.09.2014 р., а саме:

- споруди розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м.;

- споруди вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м.;

- камери гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м.;

- градирні чотирьохсекційної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, б.11-Б, код ЄДРПОУ 34979022), вчинити дії щодо припинення обтяження та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське бюро «Українське Машинобудівництво», а саме: споруди розподільчої камери, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 270051656246 загальною площею 10,5 кв.м. - запис про обтяження №7112908 від 24.09.2014 р.; споруди вигрібної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269963856246 загальною площею 10,0 кв.м. - запис про обтяження №7112902 від 24.09.2014 р.; камери гасіння напору, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269894556246 загальною площею 15,0 кв.м. - запис про обтяження №7112892 від 24.09.2014 р.; градирні чотирьохсекційної, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 269739756246 загальною площею 288,0 кв.м. - запис про обтяження №7112880 від 24.09.2014 р., накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ВП №44102234 від 16.09.2014 р.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» понесені судові витрати в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. з Держаного бюджету України.

Суддя І.А. Качур