Ухвала

від 16.11.2016 по справі 907/564/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" листопада 2016 р. Справа № 907/564/16

Суддя господарського суду Закарпатської області Бобрик Г.Й., розглянувши клопотання органу самоорганізації населення будинкового комітету "Моноліт", м. Ужгород про забезпечення позову від 05.09.2016 року у справі № 907/564/16

за позовом органу самоорганізації населення будинкового комітету "Моноліт", м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Ужгород

ВСТАНОВИВ:

Позивач - орган самоорганізації населення будинковий комітет "Моноліт", м. Ужгород звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про визнання незаконним рішення V сесії VII скликання від 14.07.2016 року № 277 "Про зміни та доповнення до рішення ОСОБА_1 міської ради II сесії VII скликання від 21.04.2016 року № 178" в частині включення вбудованих приміщень площею 119,5 кв. м. по вул. Квітів, 1 в м. Ужгороді до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2016 році шляхом аукціону.

Разом з позовною заявою, позивач подав клопотання про забезпечення позову, яким, з урахуванням уточнень, просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на вбудовані приміщення першого поверху гуртожитку по вул. Квітів, 1 в м. Ужгороді, площею 119,5 кв. м. та заборони ОСОБА_1 міській раді вчиняти будь - які дії по виконанню рішення ОСОБА_1 міської ради V сесії VII скликання від 14.07.2016 року № 277 "Про зміни та доповнення до рішення ОСОБА_1 міської ради II сесії VII скликання від 21.04.2016 року № 178" в частині включення вбудованих приміщень площею 119,5 кв. м. по вул. Квітів, 1 в м. Ужгороді до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2016 році шляхом аукціону.

Заявник зазначає, що невжиття заходів до забезпечення позову призведе до того, що відповідач буде вчиняти дії спрямовані на реалізацію рішення, яке оскаржується.

Розгляд даного клопотання ухвалою суду від 08.09.2016 року призначено на 05.10.2016 року на 10:00 год. у судовому засіданні з викликом сторін та витребуванням від позивача доказів необхідності вжиття судом зазначених заходів по забезпеченню позову для з'ясування чи спроможні такі заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Стаття 67 ГПК України передбачає заходи до забезпечення позову: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборону відповідачеві вчиняти певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З вищезазначених положень процесуального закону випливає, що заходи до забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття заходів до забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних заходів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.

У п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення прозову" роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення прозову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача, на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують необхідність застосування зазначених ним заходів до забезпечення позову, суд залишає дану заяву без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, справляється судовий збір у розмірі 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що складає 689,00 грн.

Позивач до заяви про забезпечення позову долучив платіжні документи (квитанцію № 0.0610400682.1 від 02.09.2016 року про сплату судового збору в сумі 689,00 грн. та квитанцію № 0.0611345461.1 від 05.09.2016 року про сплату судового збору в сумі 689,00 грн.

Зайво сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 689,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись наведеним та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 66, 67 та п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання органу самоорганізації населення будинкового комітету "Моноліт", м. Ужгород від 05.09.2016 року (з уточненням) по справі № 907/564/16 про забезпечення позову - залишити без розгляду.

2. Повернути органу самоорганізації населення будинковому комітету "Моноліт" (88000, м. Ужгород, вул. Квітів,1; код ЄДРПОУ 39769408) з Державного бюджету України суму 689,000 грн. судового збору сплаченого за подання заяви про забезпечення позову згідно квитанції № 0.0611345461.1 від 05.09.2016 року.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та підлягає оскарженню до Львівського апеляційного господарського суду України.

Суддя Бобрик Г. Й.