Рішення

від 15.11.2016 по справі 910/18850/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016Справа №910/18850/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГІСТІК УКРАЇНА»

про стягнення 31 339,67 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача Шайдецький В.О. (дов. від 05.01.2016);

від відповідача не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

17.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГІСТІК УКРАЇНА» про стягнення заборгованості у розмірі 31 339,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг з міжнародного перевезення вантажів відповідно до договору №160602 від 20.06.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18850/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2016.

14.11.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 15.11.2016 з'явився представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.11.2016 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 15.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

20.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГІСТІК УКРАЇНА» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір №160602 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є регламентування взаємовідносин між перевізником і замовником, що виникають при плануванні, розрахунках і здійсненні міжнародних і внутрішніх (по Україні) автомобільних перевезень вантажів і наданні інших послуг, пов'язаних з автомобільними перевезеннями вантажів.

Відповідно до п. 2.1 договору перевезення виконуються перевізником на підставі заявок замовника на перевезення вантажів (далі - заявки). Заявка повинна містити наступну інформацію: дата, час, місце завантаження; найменування вантажовідправника; найменування, характер вантажу, вага брутто, спосіб упаковки; маршрут перевезення, ставка нетто за перевезення (вартість фрахту); місце розвантаження; тип і обсяг замовленого напівпричепа.

За умовами п. 2.2 договору замовник надає перевізнику заявку на перевезення не пізніше 48 годин (експортні перевезення), 72 години (імпортні перевезення) до моменту завантаження.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору оплата за перевезення вантажу проводиться за узгодженими ставками нетто. Ставка нетто за кожне перевезення вантажу встановлюється заявкою на перевезення або додатковою угодою по факсу. Замовник проводить належні з замовника за цим договором платежі протягом 7 днів з моменту отримання оригіналів документів (рахунок, акт виконаних робіт, СМR, товарно-транспортна накладна). Отримання рахунку підтверджується відміткою в реєстрі фірми агента замовника або іншим письмовим підтвердженням в одержанні рахунку.

Пунктом 4.2.6 договору сторони погодили, що за прострочення оплати рахунку за перевезення в установлені п. 3.2 цього договору строки, замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, за весь період прострочки.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2016 (п. 7.6 договору).

Позивач надав для здійснення перевезення автопоїзд (сідловий тягач марки Scania R420LA, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп марки Schmitz SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2), який виконав міжнародне перевезення вантажу за маршрутом м. Кемпер, Франція - с- Черниця, Рівненська область, Україна, що підтверджується заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування №1606008 від 22.06.2016, міжнародною транспортною накладною CMR №283910.

Відповідно до умов п. 3.2 договору позивач за надану послугу з міжнародного перевезення вантажу сформував відповідачу рахунок №1017 від 02.07.2016 на суму 71 860,47 грн.

12.08.2016 відповідач перерахував у рахунок погашення заборгованості суму у розмірі 31 860,47 грн., а 05.09.2016 - 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача. Таким чином заборгованість відповідача складає 30 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг з міжнародного перевезення вантажів відповідно до договору №160602 від 20.06.2016 у розмірі 30 000,00 грн., у зв'язку із чим ним нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 221,31 грн. та 3% річних у розмірі 118,36 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним Кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 920 ЦК України визначено що, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суд враховує, що Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 визначають товарно-транспорту накладну як обов'язковий документ, який має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пунктів 1, 11.1 даних Правил товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів та єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивач надав для здійснення перевезення автопоїзд (сідловий тягач марки Scania R420LA, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп марки Schmitz SPR 24, реєстраційний номер НОМЕР_2), який виконав міжнародне перевезення вантажу за маршрутом м. Кемпер, Франція - с- Черниця, Рівненська область, Україна, що підтверджується заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування №1606008 від 22.06.2016 та міжнародною транспортною накладною CMR №283910.

Крім того, відповідно до умов п. 3.2 договору позивач за надану послугу з міжнародного перевезення вантажу сформував відповідачу рахунок №1017 від 02.07.2016 на суму 71 860,47 грн.

Проте відповідач частково оплатив отримані послуги, а саме 12.08.2016 - 31 860,47 грн., а 05.09.2016 - 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача. Таким чином заборгованість відповідача складає 30 000,00 грн.

Отже, відповідач своїми діями (не своєчасне та не повне проведення розрахунків за надані послуги) порушив умови договору щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору з міжнародного перевезення вантажів, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 30 000,00 грн.

Відповідач заперечень щодо стягнення вказаної суми не подав.

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з останнього пеню у розмірі 1 221,31 грн. та 3% річних у розмірі 118,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, умовами п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено, що оплата за перевезення вантажу проводиться за узгодженими ставками нетто. Ставка нетто за кожне перевезення вантажу встановлюється заявкою на перевезення або додатковою угодою по факсу. Замовник проводить належні з замовника за цим договором платежі протягом 7 днів з моменту отримання оригіналів документів (рахунок, акт виконаних робіт, СМR, товарно-транспортна накладна). Отримання рахунку підтверджується відміткою в реєстрі фірми агента замовника або іншим письмовим підтвердженням в одержанні рахунку.

Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Пунктом 4.2.6 договору сторони погодили, що за прострочення оплати рахунку за перевезення в установлені п. 3.2 цього договору строки, замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, за весь період прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані суми нарахувань також підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30 000,00 грн., пені у розмірі 1 221,31 грн. та 3% річних у розмірі 118,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГІСТІК УКРАЇНА» (01011, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 18, офіс 72, код 39332386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код 31718995) суму основного боргу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 221 (одна тисяча двісті двадцять одна) грн 31 коп., 3% річних у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 18.11.2016.

Суддя В.О. Демидов