Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/17292/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016Справа №910/17292/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДКС ЕЛЕКТРИК" До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №1" Простягнення 107 816,79 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС ЕЛЕКТРИК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №1" (відповідач) про стягнення 107 816,79 грн., з яких 40 830,83 грн. основного боргу, 35 834,16 грн. пені, 2 627,72 грн. 3 % річних, 28 521,08 грн. інфляційних нарахувань.

В подальшому позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог. Подана заява мотивована тим, що позивачем помилково нараховано неустойку у вигляді пені за договором підряду №1375 від 05.5.2014, у зв'язку з чим позивач зменшує свої позовні вимоги у даній частині. Згідно поданої заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 40 830,83 грн. основного боргу, 2 627,72 грн. 3 % річних, 28 521,08 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, отже відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 18.10.2016, 08.11.2016, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.09.2016 про порушення провадження у справі №910/17292/16 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, отриманих відповідачем 10.10.2016, 02.11.2016.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Позивачем 24.10.2016 до суду подана заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 08.11.2016 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.11.2016 без участі представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, дослідивши оригінали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКС ЕЛЕКТРИК" (надалі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №1" (надалі - генпідрядник) було укладено Договір підряду №1375 (надалі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) субпідрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2 цього договору, а генпідрядник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування роботи: зовнішнє електропостачання багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та блоків гаражів для пільгових категорій громадян по вул. Шевченка, в районі ж/б №307 та №32 в м. Кременчук (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору обсяг (кількісні характеристики) виконуваних за цим договором робіт визначений в проектній та кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору ціна роботи за цим договором визначається згідно з кошторисною документацією, яка є додатками до цього договору.

Ціна цього договору з ПДВ становить 40 830, грн. Договірна ціна робіт встановлюється твердою (п. 3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, як здійснюється генпідрядником до початку виконання робіт в розмірі 40830,83 грн.; остаточного розрахунку, який проводиться генпідрядником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здавання-приймання виконаних робіт.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються шляхом переказу коштів на поточний рахунок субпідрядника, вказаний в рахунку - фактурі.

Згідно з п.5.10 договору здавання-приймання виконаної роботи здійснюється спільно уповноваженими представниками сторін згідно з графіком виконання робіт за актом здавання-приймання виконаних робіт, складеного за формою КБ-2в. Замовник розглядає та підписує акт здавання-приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту його отримання від субпідрядника. У випадку наявності у генпідрядника претензій до виконаної роботи, генпідрядник в строк, визначений для розгляду та підписання акту здавання-приймання виконаних робіт, повинен надати субпідряднику вмотивовану відмову від приймання робіт з переліком недоліків та зауважень до роботи. Строки усунення недоліків у виконаній роботі узгоджуються сторонами додатково в акті усунення недоліків у виконаній роботі і обов'язкові для дотримання субпідрядником.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 10.1 з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2014.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до умов Договору виконав підрядні роботи на загальну суму 40 830,83 грн. та передав ці роботи відповідачу, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт.

Позивач також зазначив, що попередня оплата за Договором підряду №1168 від 14.03.2014 відповідачем здійснена не була, остаточний розрахунок за виконані позивачем підрядні роботи, в порядку п. 4.1 Договору відповідачем не здійснено.

За наведених обставин, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40 830,83 грн., а також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті робіт за Договором, з вимогами про стягнення з відповідача 2 627,72 грн. 3% річних, та 28 521,08 грн. інфляційних нарахувань.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем виконані підрядні роботи на підставі договору на загальну суму 40 830,83 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт: актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2014 року на суму в розмірі 19 468,92 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2014 року на суму в розмірі 1 281,77 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2014 року на суму в розмірі 20 080,14 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за травень 2014 року на суму в розмірі 40830,83 грн.;

Таким чином, наведені акти прийому виконаних будівельних робіт на загальну суму 40 830,83 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт на загальну суму 40 830,83 грн., а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами пункту 4.1 Договору відповідач був зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акта здавання-приймання виконаних робіт.

Згідно з ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач роботи за Договором виконав у повному обсязі на загальну суму 40 830,83 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2014 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2014 на суму 40 830,83 грн., які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач не оплатив виконані позивачем на підставі Договору роботи. Так, докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 40 830,83 грн. за виконані позивачем спірні роботи, які були прийняті відповідачем без зауважень, станом на час розгляду спору по суті в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 40 830,83 грн. повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 28 521,08 грн. - інфляційних втрат та 2 627,72 грн. - 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013, з урахуванням приписів, зокрема, частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 627,72 грн. - 3% річних, 28 521,08 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №1" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 12, кімната 24, ідентифікаційний код 35842232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКС ЕЛЕКТРИК" (36004, Полтавська область, м. Полтава, бульвар Б. Хмельницького, буд. 18/12, кв. 209, ідентифікаційний код 38324272) 40 830 (сорок тисяч вісімсот тридцять) грн. 83 коп. основної заборгованості, 28 521 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять одну) грн. 08 коп. інфляційних нарахувань, 2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 72 коп. 3% річних, 1079 (одну тисячу сімдесят дев'ять) грн. 69 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.11.2016

Суддя І.І.Борисенко